WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Менеджмент підприємств бізнесу - Реферат

Менеджмент підприємств бізнесу - Реферат

виступає головною особою, управляю­чим не тільки процесом виробництва, а й соціальними процесами.
Менеджер як фактор виробництва та управління бізнесом
Менеджер - головна фігура в управлінні фірмою. Це насамперед людина, яка організує конкретну діяльність підлеглих йому працівни­ків і одночасно сама виконує певний обсяг управлінських функцій.
Менеджером можуть виступати: генеральний директор і управля­ючий, заступники директора, завідуючі відділами і керівники структур­них підрозділів. Це ті службовці, які працюють у виконавчих органах підприємницьких структур і від яких значною мірою залежить ефек­тивність функціонування виробництва. В Україні інститут менеджерів почав впроваджуватися в останні два роки і в основному на підпри­ємствах бізнесу.
В індустріальне розвинених країнах поняття "менеджер" часто ототожнюють з поняттям "бізнесмен". Проте бізнесмен і менеджер -це не одне і те саме. Бізнесмен - той, хто "робить гроші", власник капіталу, що перебуває в обороті та приносить доход, чи великий власник, який не займає ніякої постійної посади в організації, але є власником акцій і може бути членом її правління. Менеджер - обо­в'язково займає постійну посаду, у нього є підлеглі.
Окремий вид бізнесу - підприємництво. Воно є елементом бізнесу і разом з тим має самостійне значення як підприємницький бізнес. Основний його суб'єкт - підприємець, який здійснює цей вид бізнесу. Він вкладає кошти в справу, яку організовує, бере на себе особистий ризик. Підприємець і менеджер - поняття не тотожні. Підприємець -людина, здатна щось розпочинати робити (корисне і на законній осно­ві). Він може несподівано для інших зробити відмінний комерційний хід. Інакше кажучи, підприємець - людина неординарна До того ж, неординарність грунтується на конкретних знаннях у тій сфері, де він працює. Поява нині на ринку "підприємців", які не є такими, дискреди­тує саму суть ринкових відносин.
Відмінності між менеджерами та підприємцями очевидні. Підпри­ємець націлений на пошук нових можливостей, на оперативне прий­няття рішень. Він не може дозволити собі нескінченно чіплятися за ідею, яка не зуміла довести свою життєздатність. Менеджер - напро­ти, неохоче береться за нову справу, але якщо рішення прийнято - не звертає з обраного шляху.
Аналогічна відмінність спостерігається і щодо форми залучення (придбання) ресурсів. Оскільки заробітна плата менеджера залежить від реальних коштів, він заінтересований у накопиченні фондів, уникає оренди та інших форм тимчасового залучення ресурсів.
Для підприємця ж ситуація - прямо протилежна: довічний брак гро­шей, небажання використовувати обладнання, яке може пережити ідею, потреба виявляти гнучкість та йти на ризик змушують його ши­роко користуватися орендою або вдаватися до інших форм тимчасо­вого залучення ресурсів. Менеджер має справу, як правило, з органі­заційною структурою, що склалася, має ієрархічну природу, потребує чіткого розподілу повноважень та відповідальності. Підприємець на­дає перевагу горизонтальній структурі, яка грунтується на формаль­них зв'язках, і хоча підприємництво та менеджмент - два різних види діяльності, насправді це двоєдина функція, яку можна назвати підпри­ємницьким менеджментом. Особливо це характерно для малого та середнього бізнесу, де функції менеджера часто виконують самі під­приємці.
Сучасне підприємство бізнесу характеризується тим, що на ньому зайнято менше рядових робітників, ніж 50 або 10 років назад. А через 5,10,20 років їх буде ще менше. Вже сьогодні є фірми, де практично немає робітників, а є лише висококваліфіковані службовці та ме­неджери.
Менеджери стають основним і найрідкіснішим фактором вироб­ництва та управління бізнесом. Підприємства (фірми) без них працю­ють малоефективно, оскільки без досвідчених менеджерів капітал сам по собі не може бути вигідно застосований.
Значущість менеджменту була чітко усвідомлена в 30-ті роки. Вже тоді стало очевидним, що ця діяльність перетворилася на професію, галузь знань, самостійну дисципліну, а соціальний прошарок (менед­жери) - на досить впливову силу.
Для того щоб вже сьогодні працювати в умовах ринкової еконо­міки, необхідно мати відповідні кадри менеджерів. Підприємства (фірми) та їх керівництво повинні здійснювати усі заходи, щоб забезпе­чити наявність такої чисельності кваліфікованих менеджерів, яка необхідна для успішної роботи підприємства у перспективі. Мене­джерів потрібно готувати. І передусім тих, хто займається вироб­ничим менеджментом, який має на меті задоволення матеріальних і соціальних потреб суспільства через ринкові відносини. Проте ефективність виробничого менеджменту не може визначатися ли­ше рівнем повноти задоволення потреб. Не менш важливий еко­номічний підхід - ціна задоволення цих потреб. Інакше кажучи, про діяльність менеджера можна реально робити висновок тільки за економічними показниками успіхів чи невдач. Тут і відбувається злиття менеджменту-науки з менеджментом-практикою. А практи­ка пред'являє менеджеру ряд професійних вимог, серед яких основ­ними є:
концептуальність - здатність представляти діяльність фірми в ці­лому та адаптувати її до умов, які змінюються, навичками стратегічно­го планування, вміти масштабно мислити;
оперативність - передбачає кваліфікацію на рівні рішення, що прий­мається. Він повинен уміти вибрати найоптимальніший варіант з кіль­кох альтернатив, вирішувати нестандартні проблеми;
аналітичність - вміння ефективно застосовувати наукові методи аналізу, насамперед інструменти кількісного аналізу, діагностувати проблему та визначати альтернативне рішення перед внесенням ко­ректив для плану діяльності фірми;
здатність до адміністративних рішень, щопередбачає набуття на­вичок вирішення організаційних та процедурних питань;
комунікативність - вміння передавати свої ідеї та розробки як усно, так і письмово;
комунікабельність - здатність працювати з людьми, будувати свої стосунки у спілкуванні як всередині фірми, так і за її межами.
Крім того, менеджер повинен мати певний рівень економічних, психологічних, технологічних, технічних знань, включаючи специфічні знання, необхідні для постановки і вирішення управлінських завдань та ін.
В умовах створення ринку менеджер повинен постійно "заглядати у майбутнє". Іншими словами, вивчаючи ринок, менеджер повинен не тільки відчувати його поточну динаміку (за допомогою обліку, стати­стики), а й прогнозувати його перспективний розвиток (тут не обійти­ся без інформатики, математики та ряду інших дисциплін). Більше то­го, він повинен сприяти створенню нового ринку. Для цього потрібно володіти маркетингом (у всьому його обсязі) і проектувати інновації, що потребує цілого комплексу різноманітних знань.
Без менеджерів сьогодні виробництву не обійтися, вони такий са­мий його атрибут, як засоби виробництва, сировина, матеріали, робо­ча сила, тобто основні фактори виробництва Особливістю менеджера є його динамічність, інтуїція, тип мислення, певні знання, організатор­ський талант, здатність працювати з людьми. Чим вищий рівень підго­товки менеджера, тим ефективніше працює виробництво.
Отже, наявність досвідчених менеджерів стає вирішальним факто­ром бізнесу, від якого залежить не тільки функціонування підприєм­ницьких структур, а й існування їх у майбутньому.
Loading...

 
 

Цікаве