WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності - Реферат

Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності - Реферат


Реферат на тему:
Сутнісно-змістова характеристика підприємницької діяльності
ПЛАН
1. Підприємство як один із факторів виробництва.
2. Сутність підприємницької діяльності. Історія розвитку підприємства.
3. Бізнес і його елементи.
4. Підприємець. Власник, менеджер (Єдність і відмінність).
5. Суб'єкт об'єкти і функції ПД..
1. Економіка кожного суспільства являє собою сукупність різних видів діяльності, результатом якої є виробництво матеріальних благ і їх рух до споживача.
Для виготовлення продукції і надання послуг необхідні ресурси. Їх називають факторами виробництва. Вчені-економіки минулого виділяли 3 фактори виробництва:
1. Природні ресурси (земля) - це мінеральні і лісові ресурси, жива природа, повітря…
2. Людські ресурси (праця) - це фізичні або економічні зусилля, які люди затрачають на виробництво продукції і надання послуг.
3. Капітал (предмети) - об'єкти, з допомогою яких виготовляються продукцію і надають послуги (фабрики, заводи).
Проте сучасний досвід господарювання свідчить, що для процвітання країн з розвинутою економікою необхідна реалізація 4-го фактора виробництва - підприємництва. Воно являє собою організаторські здібності, необхідні фірмі для того, щоб виробництво продукції ф надання послуги давало їм прибутки.
Прибуток - це винагорода підприємцеві за ризик, нові ідеї та зусилля, які він вклав у справу.
Прибуток - це частина доходу, яка залишається підприємцеві після сплати за землю, працю і капітал. Отримати прибуток можна лише за умови здійснення найбільш ефективного варіанту використання факторів виробництва, економіки ризику, новаторських ідей.
Для того. щоб підприємництво виникло необхідні такі умови:
1. Наявність у суспільстві певної сукупності економічних свобод і прав з точки зору:
- виду господарської діяльності;
- джерела фінансування;
- доступу до ресурсів;
- організації і управління;
- збуту продукції;
- одержання інформації.
2. Наявність прав власності на:
- засоби виробництва;
- виготовлений продукт;
- послуги;
- дохід;
3. Сприятливий психологічний клімат у суспільстві.
4. Певне економічне середовище - ринковий конкурентний режим господарювання.
2. При переході до ринкової економіки в України і формуванні відповідної законодавчої бази одним із перших актів було прийняття ЗУ "Про підприємництво". Згідно цього підприємництво - це самостійна ініціативна господарсько-фінансова діяльність спрямована на отримання прибутку, що здійснюється на власний ризик, від свого імені та під свою особисту майнову відповідальність або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи підприємства (організації).
Неодмінним компонентом підприємства є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи.
Підприємництво - це вміння:
" починати і вести справу;
" генерувати і використовувати ініціативу;
" зважуватися на ризик;
" долати стереотипи;
" здійснювати нововведення.
Підприємницькій діяльності притаманні такі специфічні риси:
1. Підприємець виступає як самостійний господарюючий суб'єкт, який веде свою справу.
2. Постійна наявність фактора ризику, тобто можливість виникнення збитків.
3. Матеріальна відповідальність за ведення власної справи.
4. Динамічний стиль життя, що зумовлено жорстокою конкуренцією.
5. Підприємницька діяльність має мету, яку не можна зводити до одержання прибутку. Вона включає в себе як комерційний успіх, так і соціальні аспекти, а саме:
ў задоволення потреб ринку;
ў поява і розвиток нових напрямів у різних сферах економічного і суспільного життя;
ў створення такої структури національного господарства, яка відповідає ринковим потребам;
ў залучення найманих працівників до управління.
Світовий досвід свідчить, що ринкова економіка працює менш ефективно там, де ПД. скована або надмірним джерелом регулювання або багато чисельними соціальними обмеженнями, а також низький рівень культури і освіти населення. Саме ці фактори найбільш рельєфно проявилися в нашій країні як наслідок багаторічного планування ком-адмін. системи. Отже, розвиток Підприємництва і відповідно і ринкових відносин повною мірою в Україні можливий лише за умов нейтралізації цих факторів.
3. Перші спроби систематичного теоретичного осмислення Підприємництво з іменами Рішара Контільйона (англ..), Адама Смітта (англ.), Жоржа-Бернарда Сел. (фр.).
Термін "Підприємництво" першим запровадив в економічний лексикон на початку ХVІІІ ст. англійський економіст Р.Контільйон. Вагомий внесок у теорію Підприємництва зробили німецькі економісти В.Замбарт і економісти австрійської школи ХХ ст. Й.Шумперер, Ф.Хайєк. Незважаючи на певні розбіжності у трактуванні змісту Підприємництва всі дослідники підкреслюють винятково важлива значення для економічного зростання.
Підприємницька діяльність в Україні була дуже розвиненою. У ХVІІІ ст. тільки на Лівобережжі щороку відбувалося майже 400 ярмарків, дрібна торгівля проводилась на 700 місцевих ринках, великі ярмарки в Ніжні, Києві, Полтаві тривали по кілька тижнів і безумовно впливали на ціни європейського ринку.
4. Підприємець як економічний феномен є категорією бізнесу.
Елементами системи бізнесу є:
1. Підприємницький бізнес.
2. Споживчий бізнес.
3. Трудовий бізнес.
4. Державний бізнес.
Бізнес - поняття ширше від Підприємництва і охоплює всі відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи в дію не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державне страхування підприємництва є елементом системи бізнесу і його найбільш поширеним різновидом.
Необхідно і важливо розрізняти Підприємництво від менеджменту, а підприємця від менеджера.
Підприємець - це людина, яка вкладає власні кошти в розвиток підприємства, розпочинає нову справу зважується на ризик, під особисту майнову відповідальність.
Менеджер - найманий працівник, який обов'язково займає постійну посаду. В його розпорядженні знаходяться люди. Він організовує реалізацію завдань. установлених підприємцем. Він, як правило, не несе майнової відповідальність за свої дії.
Підприємець - це менеджер, тому, що він є менеджером виробництва, праці і управління. Хоча не кожен менеджер є підприємцем, бо менеджер може працювати за наймом.
Підприємець може бути власником, а може працювати і при допомозі позичкового капіталу.
Згідно з сучасним трактування підприємець розглядається як господарюючий суб'єкт, який:
1. Шукає і здійснює найефективнішу комбінацію факторів виробництва з метою одержання прибутку;
2. Розпочинає понову справу і приймає рішення, що стосуються її ведення;
3. Включає власні кошти або позичковий капітал в розвиток підприємства, знайшовши свою "нішу" (ніша - це ситуація або вид діяльності спеціально призначений для чиїх-небудь здібностей або характеру).
4. Згоджується на ризик.
5. Бере ініціативу по веденню новаторських ідей.
Професія підприємця вимагає особливих якостей від людини, а саме:
" почуття ризику;
" лідерства і вміння об'єднати людей для досягнення мети;
" наполегливість;
" здатність до точного розрахунку;
" міцного здоров'я.
5. Суб'ктами ПД можуть бути:
1. Громадяни України та інших держав, не обмежені законом у працездатності та дієздатності.
2. Юридичні особи - підприємництва, організації всіх форм власності.
Водночас законодавством не допускається заняття ПД. таких категорій громадян:
ў військовослужбовці;
ў осіб органів прокуратури,
ў осіб органів суду,
ў осіб державної безпеки;
ў осіб працюючих внутрішніх справ;
ў осіб державного арбітражу;
ў осіб державному нотаріату,
ў органів державної влади і управління, які здійснюються контроль за діяльністю підприємств і організацій.
Підприємець - це той, хто займається ПД з метою отримання прибутку. Саме це відрізняє його від інших учасників економічного життя. лікувальні заклади, заклади освіти, культури можуть теж заробляти гроші і отримувати прибуток, але він не є їх їхньою метою. Клуб, школа, ВНЗ є підприємцями, тому законодавство, яке регулює ПД на них не розповсюджується.
Об'єктами ПД можуть бути:
1. Товар;
2. Продукт;
3. Послуга.
ПД згідно чинного законодавства:
- без використання найманої праці;
- з використанням найманої праці;
- без утворення юридичної особи;
- з утворенням юридичної особи.
Основні функції ПД:
1. Господарська - найефективніше використання трудових матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів.
2. Організована - це організація виробництва, збуту, реклами, м-гу.
3. Новаторство - втілення ідей, ініціатив, вміння ризикувати.
4. Соціальна - виготовлення необхідних для виробництва товарів і послуг.
5. Особиста - самореалізація власної мети підприємця, отримання задоволення від виконуваної роботи.
Loading...

 
 

Цікаве