WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Лісове бджільництво - Реферат

Лісове бджільництво - Реферат

відтворенню потомства. Добова кількість відкладених маткою яєць улітку досягає 1,5-2 тис. шт. Це забезпечує високі темпи відтворення потомства. За сезон сім'я виховує 150-200 тис. особин. Незважаючи на те, що матка може жити в сім'ї 5-7 років, її використовують тільки протягом двох сезонів і лише в окремих випадках довше. З віком її продуктивність зменшується, а в сім'ях зростає ймовірність роїння.
Трутні виводяться в кожній сім'ї, але в різних кількостях. Вони розвиваються з незапліднених яєць, які матка відкладає в трутневі комірки. Через 10-12 днів після народження самці стають статевозрілими. У пошуках маток для спарювання трутні періодично за сприятливої погоди вилітають з вуликів. Після спарювання вони гинуть, але їхні статеві клітини, що залишилися в спермоприймачі матки, в результаті запліднення яєць дають початок розвитку нащадків - жіночих особин сім'ї. Доля впливу трутнів на спадковість потомства становить 75%, а матки - 25%. Враховуючи це, необхідно приділяти серйозну увагу виведенню трутнів у кращих сім'ях, які відрізняються високою продуктивністю та іншими позитивними якостями.
Робочі бджоли живуть улітку 1,5-2 місяці. Осінні генерації ідуть у зимівлю й у стані спокою доживають до весни, встигаючи виконати властиві їм функції після очисного обльоту протягом 30-50 днів. Загальна тривалість життя бджіл, які зимували, досягає 7-9 місяців.
Першу половину життя бджоли проводять у вулику, виконуючи різні функції. З перших днів вони чистять комірки, обігрівають розплід. Потім освоюють нові види робіт: годують личинок, переробляють нектар у мед, будують стільники з воску, який самі ж виділяють. Молоді бджоли, починаючи з 5-7 дня, роблять короткочасні вильоти в полуденні години, під час яких вони звільняються від неперетравлених залишків, що нагромадилися в задній кишці, і запам'ятовують місцезнаходження вулика. Поступово у них виробляється рефлекс на місце, до якого вони потім можуть повертатися, не блукаючи між вуликами. Тому не можна переставляти вулики з бджолами на території пасіки чи перевозити їх на кочовий точок, який знаходиться ближче 5 км від пасіки.
Через 2-3 тижні після народження робочі бджоли займаються в основному позавуликовими роботами. Головна їхня турбота - збір їжі і нагромадження її запасів. Кожна бджола робить за день у середньому близько 10 вильотів. Продуктивність на зборі нектару і пилка підвищується зі зменшенням відстані до відвідуваних рослин, поліпшенням погоди і збільшенням запасів на навколишній території. За один політ бджола приносить до 60 мг нектару, наповнюючи медовий зобик при відвідуванні десятків, а іноді й більше сотні квіток. У кошики на задніх ніжках вона набирає пилок (близько 20 мг), формуючи його в грудочки, які називають обніжжям. У напруженій літній роботі бджола гине, заготовивши 4-5 г меду.
Бджолина сім'я протягом року на свої потреби (виховання розплоду, харчування дорослих бджіл, теплову енергію, будівництво стільників, льотну діяльність та ін.) витрачає приблизно 80-90 кг меду, з них 20-25 кг в осінньо-зимовий період. Крім того, сім'я споживає 20-25 кг пилку. Інші нагромадження кормів бджолярі відбирають як товарну продукцію. Чим краща кормова база в розрахунку на одну сім'ю в зоні розміщення пасік, тим більше продукції одержують від бджіл.
У життєдіяльності бджолиної сім'ї розрізняють період активного стану і зимівлі. Зимовий період бджоли проводять у стані спокою. Вони збиваються між стільниками в щільну масу, яку називають клубом. Зовнішні обриси його нагадують форму еліпса. Верхньою частиною клуб розташовується на кормовій частині стільників, що дозволяє бджолам споживати необхідну кількість корму. У стані зимового спокою бджоли різко знижують активність, а саме: рух, споживання корму, обмін речовин, дихання і живуть при зниженій температурі (14-27 °С тепла). Це дозволяє їм зберегти енергію і функціональну діяльність багатьох органів і систем на весняний період, щоб забезпечити нормальний розвиток сім'ї після перезимівлі.
По мірі поїдання корму клуб поступово переміщується вгору. Він може дещо просуватись уздовж вуличок, але бджоли не можуть перейти через порожні стільники і добратися по них до запасів меду, що залишилися на інших рамках, і гинуть. Тому на зиму у вулику залишають такі стільники, у яких міститься не менш 2 кг меду.
При догляді за бджолами під час зимового спокою виключають вплив різних подразників і факторів, що активізують життєдіяльність бджіл: стукіт, підвищення температури, запахи та ін. Якщо зимівля проходить в приміщенні, температуру в ньому підтримують на рівні близько 0-2°С тепла, а відносну вологість 70-80 %. Найглибший спокій спостерігається в грудні - січні. Місячна витрата корму на сім'ю знижується до 1 кг і менше. Наприкінці зимівлі активність бджіл підвищується, матка починає відкладати яйця, з'являється розплід, який вимагає додаткових витрат корму на підтримання температури в межах 34-35°С і вигодівлю личинок. При настанні потеплення, коли зовнішнє повітря прогрівається до 9-10°С і вище, бджоли роблять очисний обліт. Кружляючи в повітрі біля вуликів, вони очищаються від неперетравних решток, які можуть нагромадитися в товстій кишці (до 45 мг), що складає половину маси тіла бджоли. Безоблітний період складає в Лісостепових районах 120-150 днів.
З ранньої весни бджоли включаються в збирання свіжих порцій нектару і пилку, сім'я нарощує все більше і більше робочих особин на зміну тих, які зимували, для посиленої роботи в майбутньому медозборі. Найбільшої величини сім'я досягає в червні - липні. У неї збільшується можливість зібрати і переробити значну кількість корму. Денний збір у звичайних умовах складає до 4-5 кг, а при рясному цвітінні високопродуктивних медоносів - більше 10-12 кг. До осені більшість бджіл зношується, виводяться нові генерації для зимівлі. У кінці вересня або на початку жовтня матки припиняють відкладати яйця. Настання похолодань (плюс 8°С і нижче) призводить до утворення клуба. Бажано, щоб осінній очисний обліт відбувався як можна пізніше.
4. Бортництво.
Бортництво або бортьове бджільництво (старий спосіб провадження бджільництва, коли бджоли утримуються у дуплах або довбаних колодах, прикріплених до дерев) було однією з найважливіших галузей господарства Київської Русі. У Поліссі бортництво відігравало важливу господарську роль допочатку ХХ століття, але із широким впровадженням рамочного вулика воно втратило своє значення і практично зникло". Так стверджує енциклопедичний словник УРСР. Але це один з небагатьох випадків, коли словник помиляється - в деяких районах Полісся бортництво існує і нині.
В Поліському заповіднику та на територіях, що межують з ним, на старих розлогих деревах, переважно дубах і соснах, що ростуть на узліссях та поряд з лісовими галявинами закріплено величезну кількість бортей. Їх там навіть не сотні, а тисячі. Це один із останніх регіонів значного поширення бортьового бджільництва в Україні.
Довгий час бортництво було тут у занепаді, його вважали неприбутковою справою, яка давно віджила свій вік. Але нове дихання воно отримало у 90 роках ХХ століття. Значна частина місцевого населення, яка потрапила у "лещата" економічної кризи, повернулася до майже забутого способу отримання такого важливого й дорогого продукту як мед. Поряд з покинутими і занедбаними бортями, почали з'являтися нові.
Бортництво - промисел, що існує на Поліссі ще з часів Київської Русі. Це одне з небагатьох ремесел, на яких вплив століть прогресу практично не позначився. Полягає він в утримуванні у видовбаних колодах диких роїв бджіл і отримання від цих комах дуже смачного, поживного і корисного меду, який називають
Loading...

 
 

Цікаве