WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Системний підхід — основа управління діяльністю підприємств - Реферат

Системний підхід — основа управління діяльністю підприємств - Реферат

Виробників товарів-замінників:
1. Виділити в рекламних оголошеннях унікальні властивості товару.
2. Провести маркетингові дослідження і визначити споживчий сектор, що надає перевагу вашому товару.
3. Незважаючи на різноманітність запропонованих заходів, легко побачити, що всі вони засновані на інноваціях. Зокрема, детермінанти конкурентної переваги підприємства в інноваційному аспекті представлено на рис. 1.
Єдиним способом розвитку економічних систем є інноваційний [4, с. 179]. Різноманітні інновації не дають змоги суперникам виявити стратегію підприємства, зберігаючи і підвищуючи його конкурентоспроможність.
В умовах становлення ринкової економіки постійним і найважливішим завданням підприємства стає відстежування економічного стану партнерів [2, с 35]. Це вимагає значних витрат, грошей і часу. Можливо, раціональніше розробляти логістичні ланцюги, що впорядковують процес руху товару (рис. 2).
Постачальник ---> Виробник -->Посередник (оптовий продавець) ...
Посередник (роздрібний продавець) ---> Споживач
Рис. 2. Загальна схема логістичного ланцюга
Такі ланцюги створюються не відразу, вони поступово виробляються із логістичних каналів, де ще немає чітко встановлених зв'язків, а круг партнерів вже визначений. Логістичний ланцюг є системою, де визначені суб'єкти руху товару і зв'язку між ними. Можна сказати, що логістичний ланцюг - це об'єднання підприємств, кожне з яких фактично зберігає свою автономію. Така форма найбільш адекватна сучасній економіці, що характеризується розпадом традиційних жорстких структур, втратою звичних орієнтирів розвитку.
Звернемо увагу на той факт, що кожна з посередницьких ланок потенційно може бути продавцем товару. Тому у разі їх відокремлення виникає загроза конкуренції. Утворення логістичного ланцюга дає змогу узгоджувати дії, правильно розподілити функціональні обов'язки і одержати додатковий ефект.
Необхідно створити такі умови, щоб оптовому продавцю було вигідно кооперуватися з роздрібним. У разі кооперації оптовик економить на зберіганні запасів, хоча ціна реалізації його товару знижується порівняно з продажем кінцевому споживачу. Надходження грошових коштів пролонгується, зате їх сума збільшується. Для встановлення остаточної ціни роздрібний продавець повинен враховувати власні витрати на зберігання товару і проведення маркетингових досліджень. Використання логістичного ланцюга дає інший стратегічний вартісний аналіз. Ту т визначаються витрати кожної ланки, які сукупно утворюють ціну товару. Серед основних достоїнств логістичного ланцюга те, що він дає змогу знижувати ризик, пов'язаний з діяльністю підприємства. Звичайно, тут не маються на увазі технологічний і політичний ризики, але на ризики, обумовлені різними коливаннями ринку (зміна стратегії постачальників і споживачів, поява нових конкурентів), чиниться суттєвий вплив. У вирішенні проблеми ризику першочергове значення має інформаційне забезпечення, що знижує міру невизначеності і дає змогу обґрунтувати те чи інше рішення. Зміст інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень, стисло відображено в таблиці 2.
Таблиця 2
Інформаційна база прийняття управлінських рішень
Управлінське рішення Інформаційна база
1. Створення нового товару Існуючий попит і тенденції його зміни.
Стан інноваційно-інвестиційної бази і кадрового складу підприємства.
Діяльність конкурентів.
Продукція потенційних постачальників
2. Модифікація товару Життєвий цикл товару. Елементи інформаційної бази створення товару
3. Впровадження нової техніки (технології) Аналітико-синтетичний огляд досягнень НТП.
Застосування інновації на підприємстві (виробнича, соціальна, економічна, екологічна позиції)
Підприємство, що прагне зберегти і збільшити свою конкурентоспроможність, повинно бути відкритим для інформації, що надходить із зовнішнього середовища, причому насамперед для інформації, що має стратегічне значення. Водночас необхідно вживати заходи до приховування власної інформації, важливої для конкурентів. Тому рекламні оголошення, виступи керівників на переговорах слід узагальнювати, не даючи імпульсів для зовнішніх інтерпретацій.
Дослідження свідчать, що найбільший інтерес нині викликає інформація про поточних конкурентів (33,9%) і споживачів (26,8%) [5, с. 17]. Найбільш доступну інформацію про дані та інші конкурентні сили наведено нижче, з вказівкою на джерела:
o поточні конкуренти. Відкрита статистична інформація, опубліковані інтерв'ю керівників конкуруючих підприємств, інформація про інновації.
o потенційні конкуренти. Аналітична інформація про диверсифікацію або перепрофілювання підприємств.
o постачальники. Рекламні повідомлення, відкрита статистична інформація, особисті контакти.
o споживачі. Результати анкетування, інтерв'ювання, спостережень.
o виробники товарів-замінників. Результати досліджень думок споживачів, відкрита статистична інформація про споріднені підприємства.
Слід зазначити, що інформаційне забезпечення також ґрунтується на системному підході. Це означає, що підприємство повинне максимально використовувати всі інформаційні канали, встановивши їх пріоритетність згідно з вартістю, оперативністю, доступністю і достовірністю.
Однак для підприємства важливо не просто отримати оперативну, доступну ідостовірну інформацію, а й правильно її інтерпретувати. Підводячи підсумки, сформулюємо основні вимоги до системного інформаційного забезпечення підприємства:
o орієнтація на досягнення мети діяльності підприємства;
o можливість використання інформації всіма підрозділами підприємства;
o переважання якісної форми над кількісною;
o кумулятивний підхід до інформації.
Роль інформаційного забезпечення зовсім не знижується, якщо розглядати міжгалузевий характер діяльності підприємства. Тут теж не обійтися без системного підходу. Наприклад, функціонування підприємств громадського харчування не можна аналізувати окремо від кооперативних сільськогосподарських об'єднань (фермерських господарств); будівельних організацій - окремо від заводів із виробництва цегли, залізобетонних конструкцій тощо; аптек - осібно від лікувальних установ. Названі об'єднання іноді набувають форми кластерів (рис. 3).
Завдання кластерів - не просто здобути інформацію, а управління інформаційними потоками.
Щодо остаточної мети підприємства як системи. На нашу думку, це - досягнення конкурентоспроможності. Вказана мета формує низку завдань: як якісних (підвищення іміджу підприємства, налагодження контактів), так і кількісних (збільшення обсягу реалізації, зростання прибутку). Зазначені завдання іноді суперечать завданням певних складових структур підприємства, наприклад, кадровій (підвищення заробітної плати).
Для досягнення мети слід враховувати обмеження, обумовлені ресурсним потенціалом і контрзаходами конкурентів. Тут резонно пригадати, що основне завдання управління - це ефективне використання і координація всіх видів ресурсів [6, с. 37]. Вирішення цього повинне спиратися на такі положення:
o раціональне використання наявних ресурсів;
o обґрунтований розрахунок необхідних видів ресурсів;
o придбання найбільш перспективних видів ресурсів;
o визначення змінюваності ресурсів;
o пріоритетність використання ресурсів відповідно до мети діяльності підприємства;
o наявність ресурсів необхідної кількості і якості в потрібному місці і в потрібний час.
Сучасні процеси глобалізації світової економіки, зусилля України з інтеграції економіки країни у світову систему господарювання спричинили посилення конкуренції як на світовому, так і на внутрішньому ринку України. Конкурентоспроможність різних підприємств залежить від правильного підбору видів діяльності, встановлення пропорцій між ними, раціонального розташування компонентів, тобто від повноти і раціональності застосування системного підходу.
Література
1. Портер Г. Конкуренция: Перевод с англ. - М., 2000.
2. Райзберг Б. А. Фатхутдинов Р. А. Управление экономикой. - М., 1999.
3. Семененко А. И. Предпринимательская логистика. - СПб., 1997.
4. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М., 2000.
5. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навчальний посібник. - К., 2002.
6. Кнорринг В. И. Теория, практика и искусство управления: Учебник для вузов по специальности "Менеджмент". - М., 2001.
7. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. Сок-ращ.: Перевод с нем. - М., 1990
Loading...

 
 

Цікаве