WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Про деякі проблеми економічної безпеки підприємництва - Реферат

Про деякі проблеми економічної безпеки підприємництва - Реферат

динамічного зростання економіки.
Невразливість підприємства обернено пропорційна її заборгованості. На різних ринках це співвідношення, до речі, різне. Граничний показник абсолютної ліквідності не може бути однаковим для підприємства-лідера і малого підприємства в одній самій галузі, а також і в різних галузях.
Стабільність системи, незалежно від зовнішніх збурень, визначає її стійкість. Ту т слід зазначити, що стабільність фінансово-економічного стану зовсім не означає інертності економічної системи. Навпаки, мається на увазі здатність до гнучкого реагування на зовнішню дію і постійність саме успішного функціонування економічної системи.
Серед найбільш загальних показників економічної безпеки - результати економічної діяльності (здатність підприємства досягти поставленої мети й виконувати власну місію в стратегічному вимірі), продуктивність (співвідношення кількості виробленої продукції до кількості витрачених ресурсів) та ін.
Найбільш конкретне уявлення про стан економічної безпеки надають такіхарактеристики: фінансова стабільність, платоспроможність, маневреність, ліквідність.
Фінансова стабільність визначається коефіцієнтом автономії і коефіцієнтом ефективності підприємства.
Коефіцієнт автономії - це відношення власного капіталу до балансового підсумку капіталу. Що він ближчий до 1,0, то краще.
Коефіцієнт ефективності підприємства - співвідношення реального основного капіталу (будівлі, устаткування, машини, тобто реальний капітал мінус знос) і суми всіх активів підприємства. Цей показник характеризує ефективність використання засобів, що є в розпорядженні, а також забезпечення умов функціонування капіталу економічною інфраструктурою. Порогове значення - не менше 0,5.
Головний показник платоспроможності - коефіцієнт покриття, тобто співідношення мобільних засобів (готівка, цінні папери, дебіторська заборгованість, запаси товарів, матеріалів тощо) і короткострокової заборгованості. Він характеризує здатність підприємства виконувати власні зобов'язання перед кредиторами і забезпечувати функціонування власного виробництва. Граничне значення - 2,0.
Платоспроможнісь характеризує коефіцієнт абсолютної ліквідності: відношення суми грошей з цінними паперами до короткострокової заборгованості. Нормальне значення - 0,2-0,5.
Крім цих показників, також застосовуються інші - загальний коефіцієнт ліквідності, стійкість, рентабельність виробництва, ефективність нагромадженого капіталу та ін.
Показники безпеки і стійкості повинні доповнюватись даними оцінки ризиків:
Р=В?Кн,
де Р - ризики; В - вартість предмета захисту; Кн - імовірність прояву небезпеки (оцінка взята із страхування).
На стійкість розвитку динамічних економічних систем на макрорівні впливають процеси оподаткування.
Загальна якість економічного і фінансового захисту формується в таких напрямах:
o стратегії менеджменту, спрямованої на формування ефективного виробництва послідовного удосконалення його функцій;
o підвищення ефективності використання активів підприємства, інвестиційної політики і контролю над станом і розвитком ринку її цінних паперів, складова останнього - політика доходів і витрат, забезпечення платоспроможності.
Особи, відповідальні за стан фінансової безпеки, повинні слідкувати за структурою інвестицій з погляду оновлення продуктивного потенціалу підприємства, прибутковості і ризикованості їх складових. Дбаючи про фінансову безпеку, не можна забувати про продуктивні інвестиції, особливо у сфері науково-дослідних і конструкторських робіт [9].
Можливо, доцільно мати в структурі фінансової служби підприємства, для ефективного контролю за ризикованістю фінансового стану і операцій та інвестицій окремий, підрозділ, що спеціалізувався б на аналізі ризикованості фінансових операцій.
Дослідження підтверджують, що задля гарантування фінансової безпеки потрібно здійснювати такі заходи:
o аналіз негативних наслідків розвитку виробничої і маркетингової структур з погляду стану і змін, насамперед платоспроможності, рентабельності і прибутковості;
o аналіз стану ринку цінних паперів з погляду їх привабливості, ресурсів на інвестиції та розвиток, а також захисту від набуття акцій конкурентами і можливого встановлення контролю над підприємствами (рейдерство, наприклад);
o аналіз інвестиційних проектів;
o аналіз ділових пропозицій підприємству з погляду ділової етики (участь у т. зв. відмиванні грошей, випадки шахрайства тощо).
Доходи державного бюджету формуються, як відомо, за рахунок податкових надходжень. Останні залежать від отриманого доходу.
Податкова політика держави може як зрушити економіку з "мертвої точки", дати поштовх до розвитку, так і "згубити економіку".
Під час податкового планування і регулювання слід ураховувати і тіньовий сектор розвитку економіки, що досить актуально для сучасного стану розвитку економіки України.
Тіньову економіку можна визначити як неконтрольовану державою сферу протиправної виробничо-господарської, торговельної, кредитно-фінансової та іншої діяльності фізичних і юридичних осіб.
Іти в тіньовий сектор підприємство нерідко змушує фінансова і податкова політика держави. Підприємства починають використовувати бартерні технології взаєморозрахунків на ринку готової продукції замість загальноприйнятих схем, характерних для кредитно-грошових відносин. Теперішня податкова система позбавляє підприємства оборотних коштів (які мають стати запорукою зростання й розширення виробництва), тобто підштовхує суб'єктів економічної діяльності (а отже й саму державу!) у небезпечну зону підвищеного економічного ризику.
Тіньова економіка нині є практично у всіх країнах, вона становить у середньому 5-10% ВВП в загальносвітовому масштабі (Росія - близько 40%, Україна - 43-47%, за даними незалежних експертів). Критичне, або порогове значення частки тіньової економіки - 50%. При цьому конфлікт між офіційною і неофіційною
Loading...

 
 

Цікаве