WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Роль конкурентної розвідки у запобіганні рейдерській атаці та здійсненні поглинання - Реферат

Роль конкурентної розвідки у запобіганні рейдерській атаці та здійсненні поглинання - Реферат

порушеннями закону, більшість з яких передбачені Кримінальним кодексом.
Досить часто за висловом "рейдерська атака" ховаються банальні злочини, такі, як самоправність; викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства та зловживання службовим становищем або їх пошкодження; підробка документів, печаток, штампів і бланків, їхній збут; використання підроблених документів; зловживання владою або службовим становищем; службова підробка; службова недбалість тощо.
Боротьба з наведеними вище правопорушеннями - справа непроста навіть незважаючи на наявність необхідної правової бази. Значно легше розводити балаканину про рейдерство і відповідну загрозу для вітчизняної економіки. Що ж до вдосконалення законодавства з метою полегшення подолання корпоративних конфліктів, то таке вдосконалення, безумовно, доцільне. Адже основною передумовою корпоративних конфліктів і боротьби за контроль над підприємствами є той факт, що в умовах українських реалій особи, які контролюють активи підприємства (а це не тільки власники контрольних пакетів, а й іноді керівники), мають досить можливостей штучно зменшувати прибуток і привласнювати доходи й майно за поширеними й загальновідомими схемами. Настав час змінити й норми трудового законодавства, які регулюють порядок звільнення посадових осіб органів керування господарчих товариств. Варто забезпечити акціонерам можливість оперативно й ефективно змінювати керівників підприємств за умови забезпечення зазначеним керівникам відповідних матеріальних компенсацій.
Однак удосконалення законодавства, що регулює корпоративні відносини, потребує неспішної клопіткої праці. І в жодному разі не в рамках "антирейдерської" або будь-якої іншої кампанії.
Проте за нинішніх українських реалій здебільшого поняття "рейдерство" набуло яскраво вираженого негативного забарвлення, оскільки поглинання підприємств відбувається зазвичай із використанням явно незаконних методів, таких, як захоплення адміністративних будівель, підкуп суддів, правоохоронних органів тощо.
Виходячи із суті досліджуваного явища, стає зрозумілою і роль конкурентної розвідки. У більшості високорозвинутих держав, де бізнес більш цивілізований, конкурентна розвідка вирішує питання доцільності й можливості поглинання слабших гравців на ринку сильнішими.
Світовим лідером ефективного поглинання є компанія Cisco (лідер у розвитку Інтернет технологій), за останні 10 років Cisco приєднала близько 100 компаній. За словами Аммара Ха-нафі, віце-президента однієї зі структур цієї компанії - Corporate Business Development, головна причина шаленого успіху компанії полягає у формулі "... ми буквально дихаємо й живемо конкурентною розвідкою" [7]. Крім того, Аммар Ханафі додав: "Ми дуже багато часу приділяємо вивченню роботи конкурентів й одночасно тісно працюємо з нашими менеджерами з продажів, а також безпосередньо зі споживачами нашої продукції, намагаючись розібратися в тенденціях на ринку. Ми не шкодуємо часу на роботу з тими, хто фінансує нові сфері бізнесу, тому що в остаточному підсумку люди готові викласти гроші на новації, коли вони бачать у цьому перспективи, коли вони вважають, що можуть отримати успіх там, де ми поки не присутні. У цьому і є фундаментальне значення конкурентної розвідки для нашого бізнесу" [7].
Завдання конкурентної розвідки у згаданих процесах зводяться до того, що вона повинна допомогти ключовим менеджерам зрозуміти, що насправді відбувається на рівні макротен-денцій у галузі. При цьому алгоритмом пошуку відповідей є "що, якщо..." [7].
А тепер повернімося до українських реалій.
Вітчизняна практика знає чотири основні способи рейдерської атаки: через 1) акціонерний капітал, 2) кредиторську заборгованість, 3) органи управління, 4) заперечування результатів приватизації [8].
Напад через акціонерний капітал можливий у разі, коли він значною мірою розпорошений або слабо контролюється. Початок атаки - скупка акцій. Як правило, рейдерам досить скупити близько 10-15% акцій, щоб ініціювати проведення зборів акціонерів з потрібним порядком денним, наприклад, зміною керівництва підприємства. Акціонерне товариство, власником якого є трудовий колектив, - улюблена лакомина рейдера. Одержуючи невисокі зарплати, працівники без особливих вагань продають свої цінні папери тому, хто пропонує за них в 5-10 разів більше від їх номінальної вартості (однаково менше того, що вони реально вартують). Далі новоспечений акціонер реєструє їх у реєстратора товариства і розробляє план заходів для захоплення підприємства. Переважно, кажуть юристи, використовують механізм блокування діяльності керівного органу підприємства-жертви через судові позови. Наприклад, акціонер-неофіт може звернутися до суду з позовом на основного акціонера. Суд виносить ухвалу про забезпечення позову, якою арештовує його (найбільшого акціонера) пакет акцій. Далі рейдер проводить збори акціонерів, змінює керівництво підприємства і доки основний власник підприємства доведе-таки свою правоту в суді, ситуація на підприємстві зміниться кардинально.
Прикладами застосування такої тактики можуть служити дії компанії "Сармат", яка у свого часу скупила через ІК "Керамет-Інвест" 41,5% акцій київського пивзаводу "Оболонь"; а також атака компанії "Кліринговий будинок" на черкаський "Азот".
У другій половині 90-х найпопулярнішим способом було відбирання власності через кредиторську заборгованість. Актуальним такий спосіб залишається і нині. Прострочені борги підприємства скуповуються в дрібних кредиторів, потім консолідуються й пред'являються до одноразової сплати. Саме в такий спосіб група "Фінанси і кредит" свого часу намагалася заволодіти сіверськодонецьким "Азотом" - перешкодив їй тільки прихід на завод нового потужного власника. Нездатність підприємства розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями дає підставу для початку процедури банкрутстваабо санації з усіма відповідними наслідками. Завод, що перебуває на санації, не підконтрольний ні його власникові, ні менеджменту. Головна діюча особа - керуючий санацією - як правило, одна людина, купити яку для рейдера не створить великих труднощів.
Найбільш слабкою ланкою більшості підприємств є його топ-менеджмент, тобто органи керування. Це особи, на чиїх слабкостях рейдер грає насамперед. Наділений достатніми повноваженнями директор може сприяти швидкому виведенню майна зі свого підприємства до підконтрольних рейдеру структур. Отже, власник заводу залишається з акціями, які нічого не вартують. Менеджмент легко може спровокувати фінансові проблеми на заводі, наприклад, санкціонувавши закупівлю сировини за завищеними цінами або взявши кредит під нереальні відсотки. Переконати керівництво діяти на користь рейдера можна по-різному: від звичайного підкупу до підсаджування на "гачок" - шантажу, кримінального переслідування й погроз. Атака через менеджмент найдешевше обходиться на держпідприємствах, де немає ефективного контролю над операційною діяльністю з боку власника.
Цей шлях - складніший від корпоративного захоплення, однак він є не менш дієвим, оскільки важко знайти підприємство, яке нікому нічого не заборгувало. Рейдери в цій ситуації вивчають кредитну історію підприємства і шукають способів порушити в суді справу про банкрутство підприємства. Далі рейдер може діяти кількома способами - або скупити борги підприємства і таким чином отримати більшість в раді кредиторів, або ж домовитися з іншими кредиторами, щоб призначити свого арбітражного керуючого. Арбітражний керуючий під час процедури банкрутства підприємства фактично виконує функції керівника такого підприємства, а отже може порядкувати на підприємстві як повноцінний господар. Тоді як акціонери в цьому разі практично не мають впливу на підприємство.
Зміна влади в 2004 році в Україні спровокувала й переділ власності, що підказав вітчизняним рейдерам ще один спосіб поглинання підприємств - заперечення факту правомірності підсумків приватизації. Поки Юлія Тимошенко готувала до повторного продажу "Криворіжсталь", Костянтин Григоришин розгорнув проти групи Суркіса - Медведчука справжню рейдерську війну.
Loading...

 
 

Цікаве