WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Характеристика цінових мультиплікаторів. Формування підсумкової величини вартості - Реферат

Характеристика цінових мультиплікаторів. Формування підсумкової величини вартості - Реферат


Реферат на тему:
Характеристика цінових мультиплікаторів. Формування підсумкової величини вартості
Визначення ринкової вартості власного капіталу підприємства порівняльним методом засновано на використанні цінових мультиплікаторів. Ціновий мультиплікатор - це коефіцієнт, що показує співвідношення між ринковою ціною підприємства або акції і фінансовою базою. Фінансова база оцінного мультиплікатора є, по суті, вимірником, що відображає фінансові результати діяльності підприємства, до яких можна віднести не тільки доход, але і грошовий потік, дивідендні виплати, виручку від реалізації і деякі інші.
Для розрахунку мультиплікатора необхідно:
" визначити ціну акції по всіх компаніях, вибраних як аналог; це дасть значення чисельника у формулі;
" обчислити фінансову базу (доход, виручку від реалізації, вартість чистих активів і т.і.) або за певний період, або за станом на дату оцінки; це дасть величину знаменника.
Ціна акції береться на останню дату, попередню даті оцінки, або вона представляє середнє значення між максимальною і мінімальною величинами ціни за останній місяць.
Як фінансову базу повинен виступати показник фінансових результатів або за останній звітний рік, або за останні 12 місяців, або середня величина за декілька років, попередніх даті оцінки.
В оцінній практиці використовуються два типи мультиплікаторів: інтервальні і моменті.
До інтервальних мультиплікаторів відносяться:
1) ціна/доход ;
2) ціна/грошовий потік;
3) ціна/ дивідендні виплати;
4) ціна/виручка від реалізації. До моментних мультиплікаторів відносяться:
1) ціна/балансова вартість активів;
2) ціна/ чиста вартість активів.
Розглянемо порядок розрахунку і основні правила застосування цінових мультиплікаторів.
Мультиплікатори ціна/доход, ціна/грошовий потік. Дана група мультиплікаторів є найпоширенішим способом визначення ціни, оскільки інформація про доход оцінюваної компанії і підприємств-аналогів є найдоступнішою. Як фінансову базу для мультиплікатора використовується будь-який показник доходу, який може бути розрахований аналітиком в процесі її розподілу, Тому, окрім показника чистого доходу, практично по всіх підприємствах можна використовувати доход до оподаткування, доход до сплати відсотків і податків і т.і. Основна вимога - повна ідентичність фінансової бази для аналога і оцінюваної фірми, тобто мультиплікатор, обчислений на основі доходу до сплати податків, не можна застосовувати до доходу до сплати відсотків і податків.
Мультиплікатор ціна/доход істотно залежить від методів бухобліку. Тому якщо як аналог виступає зарубіжна компанія, потрібно привести порядок розподілу доходу до єдиних стандартів. Тільки після проведення всіх коректувань може бути досягнутий необхідний рівень зіставності, що дозволяє використовувати мультиплікатор.
Як базу для розрахунку мультиплікатора використовується не тільки сума доходу, отримана в останній рік перед датою оцінки. Оцінювач може використовувати середньорічну суму доходу, обчислену за останні п'ять років. Оцінний період збільшується або зменшується залежно від наявної інформації і наявності екстраординарних ситуацій, що спотворюють основну тенденцію в динаміці доходу.
Базою розрахунку мультиплікатора ціна/грошовий потік служить будь-який показник доходу, збільшений на суму нарахованої амортизації. Отже, аналітик може використовувати декілька варіантів даного мультиплікатора.
В процесі оцінки аналітик прагне обчислити максимальне число мультиплікаторів, оскільки застосування їх до фінансової бази оцінюваної компанії приведе до появи декількох варіантів вартості, істотно відмінних друг від друга. Діапазон отриманих результатів достатньо широкий. Тому більше число використовуваних мультиплікаторів допоможе оцінювачу виявити область самої обґрунтованої величини. Дана думка заснована на математичних методах. Проте існують економічні критерії, що обґрунтовують ступінь надійності і об'єктивності того або іншого мультиплікатора.
Наприклад, крупні підприємства краще оцінювати на основі чистого доходу. Дрібні компанії - на основі доходу до сплати податків, оскільки в цьому випадку усувається вплив відмінностей в оподаткуванні. Орієнтація на мультиплікатор ціна/грошовий потік переважна при оцінці підприємств, в активах яких переважає нерухомість. Якщо підприємство має достатньо високу питому вагу активної частини основних фондів, більш об'єктивний результат дасть використання мультиплікатора ціна/ доход.
Найпоширенішою ситуацією застосування мультиплікатора ціна/грошовий потік є збитковість або незначна величина доходу, а також невідповідність фактичного корисного терміну служби основних фондів підприємства періоду амортизації, ухваленому у фінансовому обліку. Це можливо у разі, коли вартість активів буде незначною, хоча прослужать вони досить довго.
Мультиплікатор ціна/дивіденди. Даний мультиплікатор може розраховуватися як дивідендів, що на базі фактично виплатили, так і на основі потенційних дивідендних виплат. Під потенційними дивідендами розуміються типові дивідендні виплати по групі аналогічних підприємств, обчислені у відсотках до чистого доходу.
Можливість застосування того або іншого мультиплікатора даної групи залежить від цілей оцінки. Якщо оцінка проводиться в цілях поглинання підприємства, то здатність виплачувати дивіденди не має значення, оскільки вона може припинити своє існування в звичному режимі господарювання. При оцінці контрольного пакету оцінювач орієнтується на потенційні дивіденди, оскільки інвестор одержує право рішення дивідендної політики. Фактичні дивідендні виплати важливі при оцінці міноритарного пакету акцій, оскільки інвестор не зможе примусити керівництво компанії збільшити дивіденди навіть за наявності достатнього зростання доходу.
Даний мультиплікатор використовується достатньо рідко, не дивлячись на доступність необхідної для розрахунку інформації. Це пов'язано з тим, що порядок виплати в компаніях відкритого і закритого типів істотно
розрізняється, В закритих товариствах власники можуть одержувати грошову вигоду у вигляді різних виплат, зниження орендної платні і т.і.
Мультиплікатор доцільно використовувати, якщо дивіденди виплачуються достатньо стабільно як в аналогах, так і в оцінюваній компанії або здатність компанії платити дивіденди може бути обґрунтовано спрогнозована. Оцінювач повинен упевнитися, що сума дивідендів розрахована по річній процентній ставці, навіть якщо дивіденди виплачуються щокварталу.
Мультиплікатор ціна/виручка від реалізації. Цей мультиплікатор використовується рідко, в основному для перевірки об'єктивності результатів, одержуваних іншими способами.
Добрі результати мультиплікатор дає при оцінці підприємств сфери послуг (реклама, страхування, ритуальні послуги і т.і.). Показником адекватності даного мультиплікатора є його універсальність, яка позбавляє оцінювача від необхідності проведення складних коректувань, вживаних при розрахункумультиплікатора ціна/доход, тобто мультиплікатор ціна/виручка від реалізації не залежить від методів бухобліку.
Якщо ціллю оцінки є поглинання компанії, то краще орієнтуватися на мультиплікатор ціна/виручка від реалізації, оскільки він виключає можливість підвищення ціни за рахунок короткочасного зростання доходу, забезпечуваного зусиллями фінансового менеджера. Проте в цьому випадку оцінювач повинен ретельно вивчити стабільність об'єму виручки від реалізації в майбутньому. Оскільки поглинання компанії супроводиться, як правило, зміною управлінського апарату, це може привести до повної заміни виробничого персоналу і зниження об'ємів реалізації.
Особливість застосування мультиплікатора ціна/виручка від реалізації полягає в тому, що оцінювач повинен обов'язково враховувати структуру капіталу оцінюваної компанії і аналогів. Якщо вона істотно відрізняється, то мультиплікатор краще визначається при розрахунку на інвестований капітал.
Процедура оцінки підприємств з різним співвідношенням власних і позикових засобів здійснюється таким чином:
1. По компанії-аналогу розраховується інвестований капітал як сума ринкової вартості власного капіталу і довгострокових
Loading...

 
 

Цікаве