WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Комерційна діяльність підприємницьких структур - Реферат

Комерційна діяльність підприємницьких структур - Реферат

поряд з магазинами та іншими торговельними установами, належать також і підприємства громадсько­го харчування та сервісу.
Формами роздрібної торгівлі є незалежні роздрібні торговці, що во­лодіють магазином; торгівля на основі оренди торговельної точки; організація торгівлі на паях (тобто кооперативних засадах).
Основні види підприємств роздрібної торгівлі: підприємства само­обслуговування (універсами); магазини товарів за зниженими ціна­ми; магазин-склад торгівля за каталогами; немагазинна торгівля (замовлення поштою, інформаційні листи); торговельні автомати; про­даж на дому та ін.
Торгівля відображує економічні відносини суспільства За рівнем торгівлі можна робити висновок, наскільки розвинені ці відносини. Порівнюючи торгівлю в колишніх республіках Союзу (нині СНГ) і в країнах з ринковою економікою, можна виявити відмінність у системі відносин, технологічному процесі та культурі виробництва (незважа­ючи на зовні подібні атрибути). І це зрозуміло. Не будучи власниками, господарями підприємств торгівлі, її працівники за умов тоталітарної системи не були зацікавлені ні в продажу товарів, ні в сервісному об­слуговуванні покупців. Звідси байдужість, інертність, відсутність ба­жання працювати.
Сьогодні торгівля України перебуває на шляху до комерції, що зу­мовлено більш високим рівнем розвитку її. Цей процес здійснюється комерціалізацією, тобто роздержавленням торгівлі та ліквідацією ад­міністративно-командної системи управління її. Передбачається лікві­дувати торги, трести, об'єднання, фірми, управління, комбінати та інші аналогічні їм підприємства державної торгівлі, громадського харчу­вання і сфери послуг та утворення на їх базі структурних підрозділів нових комерційних підприємств торгівлі. При цьому зберегти за новоствореними підприємствами профіль основної їх діяльності з продажу товарів різноманітного асортименту. У сфері оптової торгівлі забез­печити створення і функціонування альтернативних структур, у тому числі заснованих на недержавних формах власності, надаючи їм, в разі потреби, відповідні приміщення. Відносини підприємств оптової торгівлі із новоствореними повинні здійснюватися на основі контрак­тів (договорів).
Разом з тим процес комерціалізації відбувається складно, повіль­но. Часто кооперативні підприємства торгівлі на "добровільних" заса­дах приймають підприємства торгівлі до своїх асоціацій, об'єднань з умовою, що останні делегують їм ряд функцій (природно тих, які в них були раніше).
Багато працівників торгівлі бояться комерціалізації, оскільки само­стійно ніколи не працювали, не вміють і не знають, як укладати конт­ракти (договори), шукати партнерів, забезпечувати себе товарами, працювати з великими банками, страховими компаніями тощо. Лякає інфляція, відсутність власних грошей, безробіття, нестабільне еконо­мічне становище в країні. Та, незважаючи на це, комерціалізація набуває дедалі більшого розвитку. Так, якщо у 1991 р. у роздрібній торгівлі функціонувало 3974 підприємства з товарооборотом у 25 млрд. крб., то вже у 1994 р. таких підприємств з'явилося 23700 з товарооборотом у 321136,3 млрд. крб.
Зовнішня і міжнародна торгівля
Зовнішня і міжнародна торгівля, незважаючи на свою близькість,1 є різними поняттями.
Зовнішня торгівля - це специфічний сектор економіки окремої дер­жави, суб'єктами якого сьогодні є підприємницькі структури, пов'яза­ні з реалізацією товарів (послуг, ідей) на зарубіжних ринках і частини зарубіжного товару на національному ринку. Зовнішня торгівля Украї­ни є об'єктом національного державного регулювання і пов'язана з торговельним балансом країни. Здійснюється вона на основі Зако­ну України "Про зовнішньоекономічну діяльність.
Міжнародна торгівля - специфічна сфера, що об'єднує зовнішньо­торговельні сектори національних економік. Вона пов'язана з світо­вим ринком і регулюється міжнародними економічними організа­ціями.
Зовнішньоекономічною діяльністю сьогодні можуть займатися практично всі підприємницькі структури, якщо це не суперечить їх статуту та чинному законодавству. Для її здійснення необхідно при­дбати ліцензію на вивезення товару, яка видається Міністерством економіки, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та іншими міністерствами, яким таке право надає Кабінет Міністрів Ук­раїни.
Основним інститутом, що регулює міжнародні торговельні відно­сини, є Генеральна угода по тарифах і торгівлі (ГАТТ), завданням якої є лібералізація зовнішньої торгівлі та торгових режимів, зниження розмірів торговельних тарифів, боротьба з протекціонізмом і демпін­гом. В основу діяльності ГАТТ покладено принцип "однакового під­ходу" до партнерів.
Діяльність ГАТТ охоплює широке коло тарифно-митних питань. ЇЇ угоди відпрацьовуються на основі так званого "раунду переговорів", що утворює торгово-правовий каркас, до рішень якого зобов'язані пристосовувати свою зовнішньоторговельну політику окремі дер­жави.
Класична схема руху товарів від експортера до імпортера така: склад експортера - шлях до порту (залізничної станції) - знаходження у порту - шлях за кордон - складування товару за кордоном - до­ставка імпортеру. Ця схема визначає набір комерційних документів, які можна поділити на товарні, страхові і супроводжувальні.
Товарним документом є коносамент (накладна), який підтверджує одержання вантажу, тимчасове його збереження та складування, від­вантаження і доставку вантажоотримувачу. Індосамент дозволяє передавання коносаменту іншій особі.
Страховий документ - це страховий поліс, який видається стра­ховою компанією для забезпечення цілості товарів від пошкоджень, втрат і форс-мажорних обставин (стихійних лих).
Супроводжувальний док/мент представлений рахунком-факту-рою. Цей документ дає докладний опис товарів. До нього можуть до­даватися сертифікати, які засвідчують вид, походження, масу, обсяг, якість та хімічний аналіз товарів.
Основними моментами при ввезенні (імпорті) товарів з-за кордону на національний ринок є митний огляд і митний тариф. Завданням митного огляду є:
оцінка вартості товарів, що ввозяться, і визначення виду мита, яке оподатковується;
відповідність маркування національним стандартам;
виявлення товарів, заборонених до ввезення на національний ринок;
відповідність величини партії, зазначеній у рахунку;
правильність виставлених рахунків-фактур за вантаж.
Митний тариф потрібний для класифікації товарів з метою обкла­дання його відповідним митом.
Розрахунки по зовнішньоторгових операціях можуть здійснювати­ся за фактом відвантаження товарів у порту або на залізничній станції при поданні комплексу документів (страховий поліс, коносамент, рахунок-фактура тощо). У договорах між партнерами обумовлюються місце відвантаження, час передавання права власності, відповідаль­ність продавця перед покупцем, розподіл транспортних видатків між партнерами. Існують стандартні форми міжнародних угод,засновані на "Умовах поставки у міжнародній торгівлі". Основними є такі фор­ми розрахунку між партнерами:
С/Ф (вартість, фрахт, страховка) -
Loading...

 
 

Цікаве