WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Управління оборотними активами - Контрольна робота

Управління оборотними активами - Контрольна робота

в дебіторську заборгованість, і до збільшення тривалості фінансового і всього операційного циклу підприємства. Тому, встановлюючи розмір кредитного періоду, необхідно оцінювати його вплив на результати господарської діяльності підприємства в комплексі.
Кредитний ліміт характеризує максимальна межа суми заборгованості покупця з наданого товарного (комерційного) або споживчого кредиту. Його розмір установлюється з урахуванням рівня прийнятного ризику, планованого обсягу реалізації продукції на умовах відстрочки платежів, середнього обсягу угод щодо реалізації готової продукції, при споживчому кредиті - середньої вартості реалізованих у кредит товарів, фінансового стану підприємства - кредитора й інших факторів. Кредитний ліміт диференціюється за формами наданого кредиту та видам реалізованої продукції.
Вартість надання кредиту характеризується системою цінових знижок при здійсненні термінових розрахунків за придбану продукцію. Така цінова знижка характеризує норму процентної ставки за наданий кредит, що розраховується для зіставлення в річному обчисленні. Розрахунок характеризується такою формулою:
, де
ПСк - річна норма процентної ставки за наданий кредит;
ЦСт - цінова знижка, надана покупцю при здійсненні негайного розрахунку за придбану продукцію, у %;
ТНк - термін надання кредиту (кредитний період), у днях.
Встановлюючи вартість товарного (комерційного) або споживчого кредиту, необхідно мати на увазі, що його розмір не повинний перевищувати рівень процентної ставки щодо короткостроковому банківському кредиту. У протилежному випадку він не буде стимулювати реалізацію продукції в кредит, бо покупцю буде вигідно взяти короткостроковий кредит у банку на термін, що дорівнює кредитному періоду, установленому продавцем, і розрахуватися за придбану продукцію при її покупці.
Система штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань покупцями формується в процесі розробки кредитних умов. Вона повинна передбачати відповідні пені, штрафи і неустойки. Розміри цих штрафних санкцій мають повністю відшкодовувати усі фінансові втрати підприємства-кредитора: втрату прибутку, інфляційні втрати, відшкодування ризику зниження рівня платоспроможності й інші.
5. Формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту.
В основі стандартів оцінки покупців лежить їх кредитоспроможність. Кредитоспроможність покупця характеризує систему умов, що визначають його спроможність залучати кредит в різних формах і в повному обсязі в передбачені терміни виконувати всі пов'язані з ним фінансові зобов'язання.
Формування системи стандартів оцінки покупців включає такі основні елементи:
· визначення системи характеристик, що оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців;
· формування й експертиза інформаційної бази проведення оцінки кредитоспроможності покупців;
· вибір методів оцінки окремих характеристик кредитоспроможності покупців;
· угрупування покупців продукції за рівнем кредитоспроможності;
Формування стандартів оцінки покупців і диференціація кредитних умов здійснюються роздільно за формами кредиту - товарної та споживчої.
Визначення системи характеристик, що оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців, є початковим етапом побудови системи стандартів їх оцінки.
Така оцінка товарного кредиту здійснюється звичайно за такими критеріями:
· обсяг господарських операцій з покупцем і стабільність їх здійснення;
· репутація покупця в діловому світі;
· платоспроможність покупця;
· результативність господарської діяльності покупця;
· стан кон'юнктури товарного ринку, на якому покупець здійснює свою операційну діяльність;
· обсяг і склад чистих активів, що можуть складати забезпечення кредиту при неплатоспроможності покупця й порушенні справи про його банкрутство.
Оцінка споживчого кредиту здійснюється за такими критеріями:
· дієздатність покупця;
· рівень доходів покупця й регулярність їх формування;
· склад особистого майна покупця, що може забезпечувати кредит при стягненні суми боргу в судовому порядку.
Формування й експертиза інформаційної бази проведення оцінки кредитоспроможності покупців. Інформаційна база, що використовується для цієї мети, складається зі зведень, наданих безпосередньо покупцем. Їх перелік диференціюється за формами кредиту, даними, що формуються із внутрішніх джерел, інформацією, що складаються із зовнішніх джерел.
Експертиза отриманої інформації здійснюється шляхом логічної її перевірки, у процесі ведення комерційних переговорів з покупцями, з метою перевірки стану їх майна.
Вибір методів оцінки окремих характеристик кредитоспроможності покупців визначається змістом оцінюваних характеристик. З цією метою можуть бути використані статистичний, нормативний, експертний, бальний та інші методи.
Угрупування покупців продукції за рівнем кредитоспроможності грунтується на результатах її оцінки і передбачає виділення таких категорій:
· покупці, яким кредит може бути наданий у максимальному обсязі, тобто на рівні встановленого кредитного ліміту ("першокласні позичальники");
· покупці, яким кредит може бути наданий в обмеженому обсязі, який зумовлений рівнем припустимого ризику повернення боргу;
· покупці, яким кредит не надається (через неприпустимий рівень ризику повернення боргу).
6. Формування процедури оплати дебіторської заборгованості. Дана процедура передбачає: терміни й форми нагадувань покупцям про дату платежів; можливості та умови пролонгування боргу з наданого кредиту; умови порушення справи про банкрутство неспроможних дебіторів.
7. Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості. Розвиток ринкових відносин дозволяє використовувати у практиці нові форми управління дебіторською заборгованістю - її рефінансування, тобто прискорення переведення в інші форми оборотних активів підприємства: кошти і високоліквідні короткострокові цінні папери.
Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:
· факторинг;
· облік векселів, виданих покупцями продукції;
· форфейтинг.
Факторинг - це фінансова операція, що полягає у поступці підприємства-продавця права одержання коштів за платіжними документами за поставлену продукцію на користь банку або спеціалізованої компанії ("фактор компанії"), що приймають на себе всі кредитні ризики щодо інкасації боргу. За здійснення такої операціїбанк (фактор-компанія) стягує із підприємства-продавця визначену комісійну плату у процентах до суми платежу. Ставки комісійної плати диференціюються з урахуванням рівня платоспроможності покупця продукції і передбачених термінів її сплати. Крім того, при проведенні такої операції банк (фактор-компанія) у термін до трьох днів здійснює кредитування підприємства-продавця у формі попередньої сплати боргових вимог за платіжними документами (звичайно в розмірі від 70 до 90 % суми боргу залежно від фактора ризику). Інші 10 - 30 % суми боргу тимчасово депонуються банком у
Loading...

 
 

Цікаве