WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Відкриті та закриті акціонерні товариства - Реферат

Відкриті та закриті акціонерні товариства - Реферат

шляхом голосування по кожному з питань, включених до порядку денного.
Організація голосування, підрахунок голосів і підбиття підсумків голосування проводяться спеціальним органом - лічильною комісією. Практика проведення загальних зборів показує, що лічильну комісію доцільно створювати, якщо кількість учасників зборів перевищує 50 осіб. Функції лічильної комісії можуть виконуватися мандатною комісією або безпосередньо головою зборів.
Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос. Кожен акціонер має при голосуванні кількість голосів, що дорівнює кількості належних йому акцій. Будь-яка акція, крім привілейованої, наділяє акціонера одним голосом. Відхилення від цього правила (у вигляді існування акцій, що не голосують, або багатоголосих акцій) не припускаються. Статутом товариства може передбачатися участь у голосуванні штасників привілейованих акцій.
Під час реєстрації акціонер (його представник) одержує картку (мандат), в якій зазначається кількість належних йому голосів.
Голосування може бути відкритим - здійснюватися підняттям рук із картками (мандатами). При цьому голова зборів або лічильна комісія підраховує не кількість піднятих карток (мандатів), а визначену відповідно до піднятих карток (мандатів) кількість голосів, поданих за або проти.
Таємне голосування здійснюється за допомогою бюлетенів. Бюлетені для голосування можуть бути простими, закритими простими, закритими таємними. У простих бюлетенях міститься інформація про питання, про акціонера, про кількість голосів. Голосування з використанням простих бюлетенів є іменним (оскільки відомо, як проголосував кожний акціонер). У закритих простих бюлетенях утримується інформація про питання і кількість голосів. Закриті бюлетені використовуються для таємного голосування. Проте оскільки кількість голосів розподіляється між акціонерами неоднаково, а інформація про пакети акцій доступна акціонерам і виконавчим органам товариства, то зіставленням кількості голосів, зазначених у бюлетені, з інформацією про розподіл між акціонерами акцій, у ряді випадків можна визначити, кому належить той або інший бюлетень (тобто порушується принцип таємниці голосування). Аби запобігти цьому, при голосуванні можуть використовуватися закриті таємні бюлетені. Учасникам видається не один бюлетень, а кілька бюлетенів, що дорівнює або пропорційне кількості їх голосів (наприклад, один бюлетень на кожні десять акцій). Через це стає неможливим визначити, як проголосував учасник з унікальною кількістю голосів.
Лічильна комісія зобов'язана ознайомити акціонерів із процедурою голосування з кожного питання.
Спосіб голосування визначається щодо кожного питання окремо простою більшістю голосів. Статутом або регламентом загальних зборів може встановлюватися інша процедура вибору способу голосування.
Особливу групу питань, з яких приймається рішення загальними зборами, становлять процедурні питання. Ці питання не мають відношення до порядку денного загальних зборів, вони спрямовані на уточнення процедури їх проведення. До процедурних питань належать:
а) відкриття зборів і вибори його робочих органів;
б) порядок обговорення питань, зазначених у порядку денному;
в) встановлення способу голосування, регламенту часу доповідачів і виступаючих, перерв у зборах;
г) закриття зборів.
З процедурних питань голосування (відкрите) також має проводитися за принципом "одна акція - один голос". Регламентом загальних зборів може закріплюватися повноваження голови зборів одноособово вирішувати .ряд незначних процедурних питань (порядок розгляду питань, кількість і тривалість перерв, дозвіл кіно- та відеозапису й ін.) на підставі опитування, проведеного серед учасників перед початком зборів. Голосування з процедурних питань звичайно є відкритим (голосування мандатами).
При визначенні результату голосування з питань, що потребують простої більшості голосів, така більшість може визначатися двома способами:
а) як абсолютна більшість голосів осіб, що беруть участь у зборах (50% + 1 акція);
б) як переважання кількості голосів, поданих "за" над кількістю голосів, поданих "проти".
Особи, що утрималися від голосування, не повинні враховуватися ні як особи, що проголосували за ухвалення рішення, ні як особи, що проголосували проти. Статутом товариства або регламентом загальних зборів акціонерів це питання має бути обов'язково врегульоване. Для захисту прав акціонерів бажано обрати перший варіант визначення більшості (абсолютну більшість).
За результатами голосування лічильна комісія складає протокол.
Періодичність скликання загальних зборів акціонерів. Позачергові збори
В акціонерному товаристві можуть проводитися чергові і позачергові загальні збори акціонерів. Підготовка, скликання і проведення чергових і позачергових зборів здійснюється за однаковими правилами, встановленими чинним законодавством, статутом і регламентом загальних зборів акціонерного товариства (якщо він затверджений рішенням загальних зборів).
Чергові збори скликаються з періодичністю, визначеною статутом, але не менше одного разу на рік. Чергові збори скликаються за результатами діяльності акціонерного товариства протягом календарного року. Рекомендуєтьсяпроводити загальні збори до закінчення терміну подачі в податкові органи річної фінансової звітності, оскільки дана звітність підлягає затвердженню загальними зборами акціонерів.
Позачергові загальні збори акціонерів обов'язково мають бути скликані:
1) у випадку неплатоспроможності товариства;
2) за наявності інших обставин, передбачених статутом;
3) в іншому випадку, якщо цього потребують інтереси акціонерного товариства в цілому або його акціонерів.
Обов'язок щодо скликання позачергових зборів у зазначених випадках покладається на виконавчий орган.
Закон однозначно не визначає орган, повноважний приймати рішення щодо скликання чергових загальних зборів акціонерів. За загальним правилом, повноваженнями шодо скликання чергових загальних зборів акціонерів наділене правління Статутом товариства такі повноваження можуть бути надані спостережній раді.
Позачергові загальні збори також скликаються за рішенням правління, але закон наділяє правом вимагати скликання зборів також спостережну раду, ревізійну комісію й акціонерів, що володіють не менш як 10 % голосів.
Спостережна рада і ревізійна комісія у письмовій вимозі про скликання позачергових зборів повинні вказувати підстави для скликання відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону "Про господарські товариства" з додаванням проекту порядку денного. Правління не наділене правом вирішувати питання про обгрунтованість вимог спостережної ради і ревізійної комісії. Протягом 20 днів із моменту надходження такої вимоги воно зобов'язане скликати збори.
Акціонери, що володіють у сукупності більш як 10% голосів, можуть вимагати скликання позачергових зборів з будь-якого приводу. На відміну від органів товариства, акціонери, чиї вимоги про скликання загальних зборів не виконані правлінням у 20-денний термін, мають-право самі скликати загальні збори. Органи товариства (крім правління) таким правом не наділені. Уразі порушення правлінням свого обов'язку скликати позачергові збори
Loading...

 
 

Цікаве