WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Особливості організації і функціонування підприємств різних форм власності - Контрольна робота

Особливості організації і функціонування підприємств різних форм власності - Контрольна робота

Міністрів України.
Для створення ПФГ уповноважена особа подає такі документи:
o доручення ініціаторів представляти в Кабінет Міністрів
України проект створення ПФГ;
o генеральну угоду про спільну діяльність щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ;
o висновки відповідного галузевого міністерства чи відомства, Мінекономіки, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України;
o документ про сплату державного мита.
3. Форми організації підприємництва
Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в певних організаційних формах. Вибір форми організації підприємницької діяльності залежить від особистих уподобань та смаків, але в головному визначається об'єктивними умовами - сферою діяльності, наявністю грошових коштів, перевагами і недоліками відповідних форм підприємств. Щоб зробити правильний вибір, треба знати, з чого можна вибрати.
Організаційною одиницею підприємництва є фірма або компанія.
Фірма - це підприємство, організація, установа, яка здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку. Як фірми можуть бути представлені індивідуальні підприємці та їх об'єднання.
Компанія - це асоціація підприємств, що функціонує на принципах партнерства, корпорації або інших форм організації бізнесу.
Це лише загальні назви, що використовуються стосовно будь-якого підприємства. Вони відбивають тільки той факт, що підприємства організації мають права юридичної або фізичної особи (громадяни-підприємці). Проте, поняття "фірма" або "компанія" не відображають організаційно-правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тому, крім назви фірми, будь-якому підприємцю важливо обрати конкретну організаційну форму своєї діяльності, тобто, зафіксовану нормами права, єдність організаційних і економічних засад діяльності суб'єкта підприємництва.
Найбільш значущими ознаками, що відрізняють якусь одну організаційно-правову форму від інших, доцільно вважати:
- кількість учасників створюваного господарського суб'єкта (об'єднання);
- хто є власником використаного капіталу;
- джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності;
- межі майнової (матеріальної) відповідальності;
- спосіб розподілу прибутку і збитків;
- форма управління суб'єктом господарювання. Загальновідомі три основні організаційні форми підприємницької діяльності (рис. 5): 1) одноосібне володіння; 2) партнерство; 3) корпорації. Розглянемо детальніше ці форми.
Рис. 5. Організаційні форми підприємництва
Одноосібне володіння. Суть його полягає втому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов'язання фірми. До цієї форми відносять також і приватного підприємця - фізичну особу. Індивідуальне підприємництво має свої переваги.
По-перше, оскільки весь прибуток належить підприємцеві, він кровно зацікавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку в одних руках дає можливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи. До того ж прибуток підприємця в ринковій економіці розглядається як його інди-відуальний дохід і оподатковується лише індивідуальним прибутковим податком (а не податком на прибуток, як в інших випадках).
По-друге, у власника фірми витрати на організацію виробництва є невеликими. Його управлінські рішення негайно втілюються в життя. Він непідзвітний співвласникам чи будь-яким керівним органам. Невеликі розміри фірми дають змогу підприємцеві підтримувати прямі контакти зі своїми працівниками та клієнтами. Повна незалежність дуже цінується підприємцями.
По-третє, одноосібному володінню властива простота в організації фірми та її ліквідації. В обох випадках достатньо лише рішення підприємця.
Проте ця форма підприємництва має і деякі недоліки.
1. Досить важко залучити великі капітали, оскільки власних фінансових ресурсів одноосібного підприємця здебільшого не вистачає для розвитку своєї справи. Через невисокий рівень платоспроможності банки неохоче надають таким підприємцям великі кредити, вимагаючи більш високу плату за користування ними.
2. Повна відповідальність за борги. Тобто, у разі невдалого господарювання одноосібний власник може втратити не лише особисті заощадження, а й усе майно, яке піде на сплату боргів кредиторам.
3. Відсутність спеціалізованого управління: одноосібний власник сам виконує всі управлінські функції. В деяких випадках це негативно позначається на ефективності підприємницької діяльності. Адже далеко не всі люди здатні на це.
4. Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника (рис. 6).
Партнерство. Ця форма організації підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційна форма підприємницької діяльності передбачає об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активній участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір. За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прийнято розрізняти товариства: повні (з повною відповідальністю); командитні; товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.
Розглянемо, які переваги партнерство має перед одноосібними володіннями.
По-перше, зростають фінансові можливості фірми внаслідок об'єднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають кредити таким фірмам.
По-друге, вдосконалюється управління фірмою. З'являється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами. Крім того, є можливість найняти професійних менеджерів.
Рис. 6. Переваги та недоліки одноосібноговолодіння
По-третє, велика свобода та оперативність господарських дій.
По-четверте, як і одноосібні володіння, партнерство користується податковими пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як його індивідуальний дохід.
Проте цей тип організації підприємницької діяльності має певні недоліки, через шо він інколи не тільки не може подолати недосконалість одноосібної власності, а й породжує нові проблеми.
1. Необмежена відповідальність будь-якого товариства може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному
власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості випадків учасники несуть солідарну відповідальність.
2. Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент - негнучке управління товариством.
3. Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційної форми підприємництва значно збільшує господарський ризик і зменшує впевненість у досягненні очікуваного зиску (рис. 7).
Рис. 7. Переваги та недоліки партнерства
Корпорація є зараз домінуючою форімою підприємницької діяльності. її власниками вважаються акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску до акціонерного капіталу корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Виділяють дві його частини. Одна частина розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга - це нерозподілений прибуток, що
Loading...

 
 

Цікаве