WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Загальні правила торгівлі - Контрольна робота

Загальні правила торгівлі - Контрольна робота

корпорації.
АТ можна визначити як господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на акції рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями лише майном, закріпленим за ним на праві власності, а акціонери, які повністю сплатили свої акції, несуть ризик втратити можливість повернення їхньої вартості (або ризик збитків за результати діяльності АТ).
3. Види акціонерних товариств
Акціонерні товариства, з огляду на їхню неоднорідність, можна класифікувати за певними ознаками. Найпоширенішою підставою поділу АТ на види є спосіб розповсюдження (обігу) акцій чи, іншими словами, наявність або відсутність обмеження руху їх учасників (акціонерів).
Товариства, акції яких розповсюджуються шляхом підписки і вільно продаються та купуються на фондовому ринку, визнаються відкритими. Рух учасників (акціонерів) у таких товариствах є вільним, тобто нічим не обмежується (хіба що особливою процедурою передачі іменних та деяких інших видів акцій). Розповсюдження акцій шляхом підписки та вільний рух учасників у відкритих АТ (далі - ВАТ) зумовлює особливості процедури створення таких товариств, яка єдосить складною і налічує кілька етапів.
Другий вид АТ за вищеназваною ознакою - закриті АТ (далі - ЗАТ), тобто товариства, акції яких розповсюджуються серед заздалегідь обмеженого кола осіб (за українським законодавством - серед засновників товариства), а рух учасників (акціонерів) до внесення Законом України від 23.12.1997 р. змін до ст. 28 Закону України "Про господарські товариства" міг бути досить обмеженим. До внесення зазначених змін українське законодавство не регулювало порядок відчуження акцій ЗАТ. Тому на прак-тиці це питання вирішувалося в установчих документах ЗАТ по-різному: закріпленням у цих документах положень щодо права відчужувати акції ЗАТ лише іншим його учасникам чи самому товариству з установленням заборони відчужувати акції третім особам.
Запровадження Законом України від 23.12.1997 р. досить-таки вільного руху учасників-акціонерів ЗАТ усуває основну відмінність між ВАТ і ЗАТ - різний рух учасників: вільний або обмежений (для ЗАТ залишається два обмеження:
- обов'язковий розподіл акцій в процесі заснування товариства лише між його засновниками, тобто неможливість розповсюдження акцій шляхом підписки і заборона продавати чи купувати акції на біржі;
- можливість встановлення установчими документами товариства заборони та умов відчуження акції третім особам законом скасовано).
Відтак уявляється слушним використати досвід російського законодавця, який передбачив компромісний варіант відчуження акцій ЗАТ (тобто такий, що оптимально враховує інтереси і ЗАТ, і його акціонерів). Відповідно до цього варіанту:
1) ЗАТ не можуть пропонувати для відкритого продажу належні їм власні акції необмеженому колу осіб;
2) акціонер ЗАТ має право продавати свої акції, але інші акціонери цього ж товариства мають переважне право на придбання таких акцій;
3) статутом товариства може бути передбачено переважне право АТ на придбання акцій, що продаються акціонерами, якщо інші акціонери не ви-користали свого переважного права на придбання акцій. Це, з одного боку, відповідатиме інтересам самого ЗАТ та його учасників, що приймали рішення про обмеженість кола акціонерів, а з іншого - гарантуватиме окремим акціонерам, як власникам акцій, право продажу останніх (акцій) з урахуванням водночас інтересів решти акціонерів цього товариства на придбання акцій, що відчужуються.
Узагальнити відмінні риси відкритого і закритого АТ можна так. Ці товариства різняться:
o порядком розміщення акцій (у відкритому - шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовій біржі; в ЗАТ - розміщенням серед учасників (за законодавством деяких країн, зокрема вже згадуваної Російської Федерації,- серед заздалегідь визначеного кола осіб); порядок руху учасників в обох видах АТ за новою редакцією ч. 2 ст. 28 Закону України "Про господарські товариства" є вільним, з тією лише відмінністю, що акції ВАТ, на відміну від акцій ЗАТ, можуть продаватися на біржі;
o видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати як іменні акції, так і на пред'явника, а ЗАТ - лише іменні, що пов'язано з деякою обмеженістю кола учасників у цьому виді АТ);
o порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки, а отже, і наявністю етапів, не притаманних для ЗАТ: реєстрації інформації про акції (що підлягає опублікуванню), оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов'язаних із результатами підписки на акції);
o мінімальним розміром оплати акцій (а відповідно - і основного капіталу АТ) на момент скликання установчих зборів: у ВАТ він має бути не меншим, ніж 30%, а в ЗАТ - 50% номінальної вартості всіх акцій і відповідно - статутного фонду АТ;
o переліком обов'язкових для розгляду установчими зборами питань, що також пов'язане з різним порядком створення цих товариств, зокрема, підпискою на акції у ВАТ;
* обсягом обов'язків і значимістю відповідальності засновників: у ВАТ вона більша в зв'язку з підпискою на акції (обов'язок повернути особам, що передплатили акції, сплачені ними суми, якщо підписка не відбулася, якщо установчі збори не було вчасно скликано і передплатники зажадали повернення сплачених сум, або якщо установчі збори з необхідним кворумом не вдалося зібрати ні першого, ні другого разу);
o обсягом публічності діяльності: ВАТ зобов'язане інформувати всіх зацікавлених осіб публікацією у відповідних органах масової інформації відомостей про себе (під час оголошення підписки на акції - згідно з вимогами Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" і Тим-часового положення про порядок реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх випуск), про результати своєї фінансово-господарської діяльності - згідно з ст. 24 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу"; ЗАТ не зобов'язане це робити, якщо воно не емітує облігації для розміщення серед осіб, коло яких визначити заздалегідь неможливо.
Список використаної літератури
1. Орендні підприємства // Баланс. Бібліотека бухгалтера.- 2003.-№1
2. Орендні відносини // Все про Бухгалтерський облік.- 2002.-5 листопада
3. Орендні відносини в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-2001.-№2
4. Орендні операції // Галицькі контракти.- 2003. - №51
5. Плетецька С.М. Оренда та її соціально-економічна суть // Економіка АПК.- 2000.-№12
Loading...

 
 

Цікаве