WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Загальні правила торгівлі - Контрольна робота

Загальні правила торгівлі - Контрольна робота

відповідальності акціонерів, адже ми маємо справу зі справді майновою відповідальністю учасників АТ. У другому ж випадку акціонери ризикують лише втратити можливість повернути собі вартість акцій. Брак власного майна в АТ для задоволення обґрунтованих вимог кредиторів не тягне для акціонерів, які повністю оплатили акції, ніяких втрат власного майна - адже кошти, сплачені за акції, перейшли з власності акціонерів у власність АТ: відповідати двічі одним і тим же майном різні особи не можуть, тим більше, що лише АТ є його власником. Обґрунтованішою є позиція другої групи дослідників АТ, які воліють говорити не про відповідальність акціонерів, а про їхній ризик втратити можливість повернення коштів, сплачених за акції, або ризик зазнати збитків,пов'язаних із діяльністю товариства.
Ознаки АТ наочніше виявляються в процесі аналізу їхніх характерних рис. У періоди акціонерного буму увага дослідників АТ та всіх зацікавлених осіб акцентується лише на їхніх позитивних рисах, яких чимало, а саме:
1) легкість створення значного за розмірами капіталу, що не під силу переважній більшості підприємців. Це досягається завдяки:
а) відносній простоті вкладення капіталу, що тимчасово не використовується (для цього досить лише придбати акції), а в разі сприятливого перебігу справ в АТ дозволяє отримати значні за розміром дивіденди;
б) простоті вступу і виходу з АТ, для чого досить відповідно придбати або провести відчуження (позбутися) акцій, що дозволяє легко переливати капітал із однієї галузі в іншу, прибутковішу;
в) незначному ризикові акціонерів у разі негативних результатів діяльності. АТ (він обмежується вартістю належних акціонерові акцій);
г) необтяжливістю обов'язків акціонерів (вони повинні лише сплатити вартість акцій - зробити майновий внесок і не зобов'язані брати особистої участі в діяльності товариства;
2) обмеженість ризику акціонерів дозволяє шляхом створення АТ започатковувати ризиковану справу, що в разі успіху дає великі прибутки, а в разі невдачі загрожує акціонерові, на відміну від індивідуального підприємця чи учасника персонального товариства, лише втратою можливості повернути вартість належних йому акцій і надій на дивіденди без загрози втрат для власного майна;
3) підприємства у формі АТ стабільніші щодо своєї майнової бази, ніж інші види підприємницьких товариств, оскільки на них не впливає, як правило, вихід акціонера з товариства (акції, якщо інше не передбачено установчими документами АТ, при цьому відчужуються не самому то-вариству, а іншим особам, отже, саме АТ за цей вихід не платить);
4) АТ незаперечно є об'єднанням капіталів, навіть більше - в АТ риси цього об'єднання проявляються найповніше. На відміну від персональних об'єднань доля пересічного АТ не залежить, як правило, від долі його акціонерів (їхньої смерті, стану здоров'я, заплутаності справ щодо їх особистого майна тощо), навіть якщо вони були його засновниками. Це забезпечується відокремленістю майна АТ від майна його учасників, а також відокремленістю управління в АТ (його нерідко здійснюють професіонали-менеджери, які часто взагалі не воло діють-акціями товариства, а працюють у ньому на підставі трудового договору);
5) для АТ є характерною можливість участі в них широких верств населення і відповідно - розподілу прибутку серед цих осіб у разі сприятливого перебігу справ в АТ (хоч, як свідчить світова практика, більшість акцій АТ належить не фізичним, а юридичним особам, які мають більше можливості впливати на стан справ в АТ завдяки володінню значними пакетами акцій, на відміну від акціонерів - фізичних осіб, більша частина яких - дрібні акціонери);
6) акціонерна форма підприємницької діяльності застосовується в різних секторах економіки: приватному, державному, комунальному, а нерідко в АТ беруть участь суб'єкти різних форм власності (так звані змішані АТ). На жаль, в Україні ще й досі відсутній нормативний акт, який регулював би особливості діяльності АТ публічної (державної та комунальної) власності, а також змішаних АТ;
7) широке використання акціонерної форми в процесі приватизації з метою реформування відносин власності й залучення інвестицій у виробничу сферу. Важко перебільшити роль АТ (особливо відкритих) у процесі прива-тизації майна середніх і великих за розмірами державних і комунальних підприємств. Саме створення на базі підприємств, що приватизуються, відкритих АТ дозволило більш-менш оптимально врахувати основні принципи й цілі приватизації та інтереси як трудових колективів таких підприємств, так і всього населення України, залучивши в такий спосіб інвестиції, необхідні для переозброєння, модернізації приватизованих підприємств, можливість використання ними новітніх технологій тощо;
8) можливість контролювати АТ, володіючи контрольним пакетом акцій, розмір якого теоретично має перевищувати 50% акцій, випущених товариством, а фактично в товариствах з великою кількістю акціонерів розмір цього пакета може бути значно меншим - навіть декілька відсотків, за умови, що ніякий інший учасник не володіє більшою кількістю акцій;
9) акціонерна форма підприємницької діяльності дозволяє встановлювати між підприємствами-суміжниками досить тісні зв'язки, завдяки перехресному (взаємному) володінню акціями один одного (досить поширено в Японії, що є одним із чинників, який забезпечує високий рівень виробництва і конкурентоспроможність японських товарів на світовому ринку); Законом України "Про особливості приватизації майна в АПК" передбачено також таку можливість для підприємств-товаровиробників цієї галузі та постачальників і споживачів їхньої продукції;
10) використання форми АТ дозволяє на вибір його засновників (учасників) обрати вільний рух акціонерів (їх вступ і вихід з товариства), що притаманне відкритим АТ, або обмеження такої можливості , що є характерною ознакою закритих АТ, де значнішу, ніж у відкритому АТ роль відіграє особистий елемент.
У. Е. Батлер і М. Е. Гаші-Батлер називають ще дві риси АТ. Перша з них - безстрокове існування, котре є загальним правилом, якщо у статуті корпорації (аналог АТ за американським законодавством) не передбачено, що вона створюється на визначений строк. Ці автори згадують вислів сера Вільяма Блекстона: "корпорація - це юридична особа, яка наділена правовим безсмертям", зазначаючи, що істотною властивістю корпорації є її можливість пережити своїх засновників та акціонерів. Характерною рисою Корпорації (АТ) ці автори вважають також централізоване управління корпорацією, здійснюване переважно не учасниками АТ (акціонерами), а найманими менеджерами - директорами
Loading...

 
 

Цікаве