WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Земельна реформа в Україні - Курсова робота

Земельна реформа в Україні - Курсова робота

господарства необхідно шукати свої способи розв'язання.
2. Основні проблеми розвитку сільського господарства в Україні.
Проблеми сільського господарства є комплексними, їх не можна звести до одного типу проблем: економічних чи соціальних. Можна констатувати, що сільське господарство України переживає глибоку кризу, прояви якої можна спостерігати буквально у всіх сферах сільського господарства. Виділимо самі головні проблеми, які стоять перед сільським господарством України.
Економічна криза
Це найочевидніша хвороба, яка виявляється в нездатності сучасного сільського господарства виробляти рентабельну й конкурентоспроможну продукцію.
Дана криза - прямий наслідок різкої зміни соціально-економічних і політичних умов, до яких виробнича система, яка формувалася тривалий час за інших умов, виявилася непристосованою.
По-перше, із розвалом СРСР Україна (колишня аграрна провінція імперії) отримала, з одного боку, величезну частку сільського господарства у ВНП (35%, що можна порівняти з Мозамбіком - 33%). З іншого боку - втратила ринки збуту продукції в країнах СНД [8].
По-друге, на внутрішньому ринку попит (у тому числі й на сільгосппродукцію), який, як пишуть у будь-якому підручнику маркетингу, визначає пропозиція, вкрай обмежений низькою купівельною спроможністю населення. Тому навіть якщо продукції вироблятиметься більше, купувати її в громадян немає за що. І так буде доти, поки в громадян не з'являться гроші (тобто поки не запрацює промисловість, сфера послуг і працівникам не розпочнуть платити нормальну зарплату).
По-третє, вийти на світовий ринок дуже важко через дві причини. Ті, у кого є гроші, платять їх за продукцію власних фермерів. При цьому стороннім чинять різні перешкоди. Ті, у кого грошей немає, взагалі платити нездатні. До того ж висока собівартість нашої продукції, зумовлена крайньою неефективністю її виробництва, і найчастіше низька її якість різко погіршує конкурентоспроможність.
По-четверте, економіка СРСР базувалася на енергоносіях, ціни на які були значно нижчі за світові. З розпадом Союзу ситуація докорінно змінилася. По сільському господарству це вдарило з двох боків. З одного - різко піднялися ціни на техніку, добрива й т.п., що відразу відбилося на собівартості продукції. З іншого боку - енергетична ефективність вітчизняних технологій значно відстає від сучасних вимог.
Ідеологічна криза
Пов'язана із відсутністю в суспільстві розумної, реалістичної, виваженої точки зору на те, яким має бути ефективне сільське господарство, яку б поділяло більшість його громадян. Десять років незалежності пройшли в шараханнях. Чергове "епохальне" рішення, покликане перетворити сільське господарство України на високодохідне, а його трудівників - на багатих людей, пропонувалося, розхвалювалося в ЗМІ й забувалося - після, в кращому випадку, безрезультатної спроби здійснити це. Реальної програми реформування сільського господарства, що враховує всі соціальні, економічні, політичні та технологічні аспекти, в уряду не було й немає. А в народу тим паче.
Демографічна криза
Симптоми: перевищення смертності над народжуваністю, "слабішання" сільського населення, міграція наймолодшої, активної та практичної частини населення до міста. Одним словом, це називається депопуляцією.
Основні причини цього явища такі: обмеженість соціальних ролей, най поширені з яких - механізатор і доярка; гірші порівняно з містом умови праці й побуту; фізичний тягар разом з низькими престижністю та доходністю сільської праці.
Демографічні проблеми гостро стоять не тільки в нас. Вони актуальні навіть для таких благополучних країн, як США, Канада, Німеччина й Швеція [17]. Проте там робота з їх вирішення не така занедбана.
Фінансово-кредитна криза
У цілому вона пов'язана з вродженими недоліками сільського господарства, такими, як сезонність (гостра потреба в ресурсах навесні, а розрахунок за них восени) і висока ризикованість вкладання (у будь-яку пору року можуть виникнути обставини, які об'єктивно не дозволять розрахуватися за взяті кредитні ресурси).
Крім того, ситуація ускладнюється й іншими проблемами. Притчею що язи цех стала відсутність у держави ресурсів для кредитування сільського господарства, взяти які за нинішнього стану економіки просто немає де. До того ж вітчизняна банківська система розрахована на кредитування крупних виробників - колгоспів і аграрних фірм. Хоча в даний час уже близько 50% валової продукції сільського господарства виробляється на присадибних ділянках громадян [16]. Цей сектор ніхто не кредитує, а дарма. Дрібний власник швидше поверне борг, узятий під заставу власної корови, ніж колгосп, в особі його голови, узятий під заставу напівзруйнованого корівника.
Соціальна криза
Полягає в розриві між містом і селом - в умовах і оплаті праці, наявності вільного часу й умов відпочинку, рівні соціального захисту, медичного обслуговування, освіти, культури, побутових умов. Для жодного, у тому числі й для реформаторів, не секрет, що ситуація вкрай занедбана.
Організаційна криза
Полягає в неможливості ефективного ведення господарства крупними багатогалузевими виробничими структурами на кшталт колгоспів, сформованих на основі великих населених пунктів (сіл). Найочевидніші причини цього:
1. Колективізація розділила всіх учасників виробничого процесу на керівників і виконавців. А тривале виховання виконавців відбило в них будь-яку відповідальність за результат їх діяльності.
2. Великі розміри господарств (2500-3000 га) були хорошими за епохи жорсткого адміністративного управління (зверху легше командувати) й дешевих енергоносіїв. Нині за законом командувати начебто нікому (хоча командують, ще й як!). А господарювання на площі 25-30 квадратних кілометрів не вигідне через величезний обсяг внутрішньогосподарських перевезень. Це за світових цін на енергоносії виливається в копієчку.
3. Зосередження тваринництва на великих фермах також може утнути злий жарт. У великих чередах погіршується епізоотична і зоопсихологічна ситуація, порушуються психологічні контакти між людиною і тваринами, що не дає ефективно використовувати генетичні можливості череди. Висока концентрація тварин в одному місці перешкоджає ефективному використанню кормових ресурсів, розкиданих агроландшафтом пасовищ. З іншого боку, вона визначає високу вартість доставляння кормів. Вага добового раціону корови становить приблизно 60 кг. Середня довжина внутрішньогосподарських перевезень - 5,5 кілометра. Неважко підрахувати, що перевезення добової кількості кормів для череди, що складається з 300 голів, виливається в 99 тонно-кілометрів.
Інші типи сільськогосподарських виробників, такі як великі агрофірми, які імпортною технікою обробляють орендовану землю, фермерські господарства, дрібні приватні господарства громадян, перебувають у зародковому стані. Так само, якінфраструктура їх обслуговування і державні важелі впливу на них.
Енергетична криза
Щойно на телеекрані з'являється обличчя голови КСП чи когось рангом вище, обов'язково звучать магічні слова "паливо",
Loading...

 
 

Цікаве