WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Еволюція підприємництва - Реферат

Еволюція підприємництва - Реферат

зокрема, зазначається, що підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Тут же сформульовані принципи підприємництва: вільний вибір видів діяльності; залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян; самостійне формування програм діяльності та вибір постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до законодавства; вільне наймання працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частини валютної виручки на свій розсуд.
Досвід розвинених країн переконливо доводить, що сьогодні підприємництво є найпрогресивнішою системою ведення господарства незалежно від соціально-економічного устрою суспільства.
Можливості розвитку підприємництва відкриваються на основі Конституції України, Законів України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво України", "Про форми власності на землю" тощо. Законодавчими актами в Україні передбачені такі форми підприємництва: індивідуальне дрібне підприємництво; система колективних підприємств (колективне, акціонерне товариство, кооператив тощо); державні підприємства.
Створення індивідуального дрібного підприємства здійснюється на основі права кожної людини займатись будь-якою економічною діяльністю у межах законів. Нині це право забезпечується законодавче установленою приватною власністю громадян на певні засоби виробництва.
Важливим елементом дрібної підприємницької діяльності є визначення її сфери, яка має щонайповніше відповідати здібностям, знанням особи. Для цього потрібні надійна інформація про майбутній предмет діяльності, чітке знання відповідних законів, що регламентують підприємницьку діяльність.
Для того щоб запобігти банкрутству, підприємець повинен навіть за нормального стану справ постійно поліпшувати економічну діяльність. А для цього треба бути не лише кваліфікованим спеціалістом у певній галузі виробництва, а й економістом, щоб уміти розподіляти прибуток, враховуючи як поточні, так і перспективні потреби, оскільки для підприємця будь-якого рангу головною метою має бути прибуток не сам по собі, а його примноження. Для чіткого визначення перспективи потрібні відповідні попередні розрахунки, маркетингові дослідження тощо.
Особливе місце в підприємницькій діяльності належить державним підприємствам. Державне підприємство це самостійна господарська одиниця з правами юридичної особи, яка на основі державної форми власності здійснює свою діяльність у промисловості, сільському господарстві, будівництві, комунальному господарстві", на транспорті, у зв'язку, науці та науковому обслуговуванні, торгівлі, матеріально-технічному постачанні, сфері послуг.
Діяльність державного підприємства ґрунтується на контрольних цифрах, державних замовленнях, замовленнях споживачів, довгострокових економічних нормативах та лімітах. Воно самостійно розробляє і затверджує свої плани, укладає угоди.
В умовах переходу до ринкових відносин мають створюватися можливості для розвитку всіх форм підприємницької діяльності та свободи у виборі методів господарювання, напрямів використання доходу і здійснення інвестицій. Такі можливості мають заохочувати конкуренцію та усувати монополізм державних підприємств у виробництві товарів і наданні послуг. Держава не відповідає за зобов'язання підприємства. Підприємство не відповідає за зобов'язання держави, а також інших підприємств, організацій, установ.Робота державних підприємств в умовах ринку передбачає реалізацію таких основних принципів життєдіяльності: 1) право власності або повного господарського ведення; продавати, передавати, надавати в позику, безплатно, обмінювати, здавати в оренду засоби виробництва і матеріальні цінності іншим підприємствам, установам, організаціям, громадянам (у тому числі іноземним), випускати і реалізовувати цінні папери: акції, облігації та ін.; 2) самоокупність витрат (беззбитковість) і доходність. Цей принцип вимагає точного обліку і зіставлення витрат і результатів, повного відшкодування собівартості продукції; 3) самофінансування. Його сутність полягає у закріпленні частини отриманого прибутку за підприємством у його повне розпорядження. Джерелами фінансування підприємства є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, отримані від продажу цінних паперів, пайових та інших внесків громадян, трудового колективу; 4) матеріальна заінтересованість у кінцевих результатах праці. Цей принцип забезпечує подолання все ще не здоланої зрівнялівки в оплаті праці, створення умов для заохочення ініціативи, підприємництва, досягнення найкращих результатів; 5)фінансовий контроль за діяльністю підприємства. Банк здійснює всі види розрахунків підприємства, кредитні та касові операції. Підприємство застосовує у господарському обороті векселі. Якщо підприємство систематично не виконує свої зобов'язання за розрахунками, то може бути оголошене банком неплатоспроможним, тобто банкрутом; 6) повна економічна відповідальність за кінцеві результати, виконання договорів. Головною формою реалізації принципу є економічні санкції вилучення незаконно отриманих доходів, відшкодування збитків, штрафи, неустойки, пені, зменшення або позбавлення премій; 7) міжнародне співробітництво, право виходу на світовий економічний простір; 8) законність діяльності, не входження ніякими сегментами в "тіньову економіку".
Всі ці принципи застосовуються з метою забезпечення організаційних засад інтенсивного характеру індивідуального відтворення. Головне і найбільш складне завдання полягає в тому, щоб забезпечити їх взаємодію. Реалізація цих принципів в умовах ринкових відносин зумовлює необхідність розробки нової концепції державного (казенного) підприємства. Зокрема, йдеться про орієнтацію діяльності підприємства на покупця, на задоволення його потреб. На перший план висувається проблема поліпшення якості продукції та послуг з урахуванням запитів, що забезпечує конкурентоспроможність. Проте для того щоб у системах "виробництво споживання", "пропозиція попит" перейти від пріоритету першої складової до другої, треба мати відповідний рівень виробництва та організації всього економічного життя. Все це, як свідчить світовий досвід, потребує значного часу і надійного державного регулювання.
Список використаної літератури
1. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. - К., 1999.
2. Загородний А. Промяк Л. - Факторы, определяющие развитие малого бизнеса в Украине. "Экономика Украины". - 2000. - №5
3. Економіка України та шляхи її розвитку. Матеріали Всеукраїнської ради економістів.- К., "Генеза", 1996 р.
4. Клочко Ю., Черняк Т. - Проблеми малого бізнесу в Україні // Економіка України. - 2000. - №1
5. Ковальчук В.М. Основи ринкової економіки. - Тернопіль, 2000. - С.64-65.
6. Основи економічної теорії / За ред. Мочерного С. В. - К., 2000.
7. Основи економічної теорії: Підручник /за ред. проф. С.В.Мочерного-Тернопіль: А.Т. "Тарнекс", 2000. - С.205-219.
8. Перринкель Ф., Швандер Д., Куприянов Н. И др. Курс предпринимательства.- М., 1997.
9. Рузавин Ч. И. Основы рыночной экономики. - М., 1996.
10. Рыночное предпринимательство: теоритические основы и практика регулирования: Учеб. Пособие. - М. Институт международного права и экономики, 2000.
11. Філіпенко А. Перехідна українська економіка. - К., 2000.
12. Хизрич Р., Питерс., Предпринимательство, или как открыть собственное дело и добится успеха: Вып. 1. Предприниматель и предпринимательство. / Пер. с англ., - М.: "Прогресс", 2001.
Loading...

 
 

Цікаве