WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Формування структур підприємницького бiзнесу - Реферат

Формування структур підприємницького бiзнесу - Реферат

реагують на зміни, що відбуваються на ринку. Саме невеликі підприємства виявляються найбільш мобільними до впровадження прогресивних методів господарювання. Вониможуть швидко і без негативних наслідків змінити свої виробничі програми, освоїти вироб­ництво високорентабельних товарів, що користуються попитом, відмовитися від випуску нерентабельної продукції.
Суб'єктами дрібного бізнесу виступають як окремі громадяни, так і малі підприємства Виходячи з цих особливостей, можна виділити два шляхи утворення малих підприємств. Перший - створення на новому місці, другий - виділення підрозділу з вже діючого підприємства.
Життєвий цикл підприємств малого бізнесу 3-5 років. Після закін­чення цього строку невелика частина підприємств, накопичивши по­чатковий капітал, продовжує функціонувати або набуває іншого ста­тусу і змінює форму підприємництва. Друга, більша, частина - при­пиняє своє існування. Проте кількість підприємств, що народжуються, постійно перевищує кількість тих, що припинили свою діяльність.
Отже, підприємствам малого бізнесу притаманне індивідуальне підприємництво. Тут, особливо в наших умовах, характерною може бути приватна власність як власність однієї особи. У країнах з розви­неною ринковою економікою класична приватна власність як влас­ність однієї особи має обмежені можливості та поширення, а в серед­ньому і великому бізнесі - це явище надто рідкісне.
Партнерство існує як у малому, так і у великому бізнесі. Воно яв­ляє собою колективне підприємництво, засноване на різних формах власності. При цьому партнери, члени колективного бізнесу несуть повну солідарну відповідальність за результати своєї господарсько-фінансової діяльності або у частках, вкладених у капітал фірми. Для малого бізнесу партнерство характерне як об'єднання зусиль кількох приватних осіб, в основному з невеликим капіталом, з метою створення загальної справи, а також об'єднання осіб, що перебувають у спорідненості, або членів однієї сім'ї (див. рис. 5).
Великий бізнес - це в основному колективне підприємництво. Одноосібна приватна власність тут майже не трапляється. У країнах з ринковою економікою такий тип бізнесу представлений товарист­вами на паях (партнерством), кооперативами, колективними народ­ними підприємствами. Так, в американській економіці налічується близько 2 млн партнерств, майже 10 % з них у малому бізнесі. Коопе­ративний сектор охоплює лише 5-6 %. Колективні (народні) підприєм­ства, що виникли внаслідок викупу підприємств трудовими колекти­вами, становлять 3-4 %. В економіці України функціонують 85080 партнерських підприємницьких структур, з них 24500 - у малому бізнесі.
Партнерство виступає в різних формах, основними з яких (що одержали закріплення у Законі України "Про господарські товарист­ва") є товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство.
Організація простих товариств і товариств з необмеженою відповідальністю законодавством України не передбачена
Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний фонд, розподілений на частини (частки), розмір яких визначається заснов­ницькими документами. Учасники товариства несуть відповідальність за результати господарсько-фінансової діяльності в межах їх вкладів. На обмежений характер відповідальності вказує абревіатура "ЛТД", яка нерідко ставиться у назві створюваної фірми. Це одна з найпоши­реніших форм партнерства, особливо в Західній Європі.
Враховуючи поширення цієї форми бізнесу в ринковій економіці, можна очікувати значного її розвитку також в Україні.
Товариство з обмеженою відповідальністю працює за статутом, прийнятим на зборах всіх учасників, та засновницьким договором, який регламентує взаємні відносини засновників. Особливістю цього товариства є те, що, як правило, співвласники протягом багатьох ро­ків знайомі між собою і тому конфлікти між ними виникають рідко, особливо у зарубіжній практиці.
Вищий орган управління товариством - збори учасників.
Загальні збори вибирають свого голову і встановлюють строк ви­конання ним своїх повноважень. Звичайно збори учасників скликають не рідше двох разів на рік. Вони вважаються правомірними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють більш ніж 60 % голосів, а з питань, що потребують одностайності, - всі учас­ники. Вимога одностайності необхідна при визначенні основних нап­рямів діяльності товариства, затвердженні його планів і звітів про ви­конання їх, змін у статуті, виключенні учасників із товариства
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган, який підзвітний зборам учасників і організовує виконання його рішень. Це дирекція, очолювана генеральним директором, або директор. Дирекція здійснює поточне керівництво діяльністю товари­ства Вона не має права приймати рішення, які обов'язкові для учасників товариства Директор (генеральний директор) вибирається, як правило, з складу учасників товариства Контроль за діяльністю дирекції (директора) здійснюється ревізійною комісією, яка створюється зборами учасників із їх складу. Члени дирекції не можуть бути членами ревізійної комісії
Товариство з додатковою відповідальністю - це товариство, статутний фонд якого поділений на частини (частки), розміри яких визна­чені засновницькими документами. Учасники такого товариства від­повідають за його борги своїми внесками в статутний фонд, а в разі недостатності цих сум - додатково майном, що їм належить, в одна­кових для всіх учасників розмірах. У цьому форма партнерства нічим не відрізняється від товариства з обмеженою відповідальністю.
Повне товариство - учасники його займаються спільною підпри­ємницькою діяльністю та несуть солідарну відповідальність за зобо­в'язаннями товариства всім своїм майном. Товариство працює за засновницьким договором, який регламентує розмір частки кожного учасника та форму участі їх у справах товариства Договір прийма­ється на зборах і підтверджується нотаріальним записом.
Ведення справ у повному товаристві здійснюється за погоджен­ням усіх учасників. Усі члени товариства можуть брати участь у спра­вах або справи можуть вести один чи кілька учасників товариства, повноваження яких у такому випадку підтверджується дорученням, що підписується рештою учасників товариства В засновницькому до­говорі необхідно вказати, що певні учасники мають право здійснюва­ти роботу від імені товариства самостійно або лише спільно. Решта учасників мають право одержувати повну інформацію про стан веден­ня справ. Учасникам повного товариства заборонено конкурувати з іншими повними товариствами.
Товариства з додатковою та повною відповідальністю не набули поширення на Заході і навряд чи набудуть його в Україні.
Командитне товариство - це об'єднання кількох громадян і (або) юридичних осіб на основі договору між ними для спільної господарської діяльності, що включає дійсних членів і членів-вкладників
Loading...

 
 

Цікаве