WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Формування структур підприємницького бiзнесу - Реферат

Формування структур підприємницького бiзнесу - Реферат

або, як їх ще прийнято називати, підприєм­ницьких фірм, класифікація яких здійснюється за якісними ікількіс­ними параметрами.
Основним якісним параметром при такому розмежуванні є тип власності, на якому грунтується підприємство (фірма), наприклад приватна, спільна, державна Поряд з цим розмежування за якісними параметрами може здійснюватися за характером і змістом діяльності (виробничі, комерційні); за обсягом та асортиментом випущеної про­дукції (масове, серійне, універсальне, спеціалізоване); за способом входження у різні міжфірмові спілки (асоціації, консорціуми, об'єднання); за способами та методами ведення конкуренції (лідери, претенденти, відомі, новачки) тощо.
Основними кількісними параметрами класифікації форм бізнесу є чисельність працівників і річний обіг капіталу.
Відповідно до першого критерію підприємницькі структури (фірми) поділяють на малі (до 200 чол.), середні (не більше як 500 чол.) і великі (понад 500 чол.). інший критерій віднесення підприємств до розряду малих - річний обіг капіталу - в Україні ще не визначений, хоча, на­приклад, в Німеччині до малих підприємств відносять підприємства з річним оборотом не більше ніж 25 тис. марок; до середніх та вели­ких - понад 25 тис. марок.
Кількісні параметри класифікації зумовлені якісними і насамперед типом власності. Наприклад, малі підприємства - це, як правило, або індивідуальні, приватні фірми, або невеликі колективні підприємства типу кооперативів або товариств. Середні та великі утворення - це товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства. Так, частка обсяг/ виробництва малих підприємств України в 1994 р. становила 128900 млрд крб., а кількість працюючих на 80 тис. під­приємств - 1200 тис. чол. В кооперативі обсяг послуг та робіт за цей період становив 10545 млрд крб., а кількість працюючих на 6,0 тис. кооперативів - 150 тис. чол. Акціонерних підприємств і товариств у промисловості України, з урахуванням банків та орендних підпри­ємств, понад 2000 одиниць, в них працюють 454 тис. чол., які освою­ють обсяг виробництва в 765 млрд крб.
Практика розвитку бізнесу в різних країнах виробила багато під­ходів до класифікації ферм бізнесу, але більшість дослідників та діло­вих людей дійшли висновку, що надмірне роздроблення форм бізнесу не виправдане, тому що, які б критерії класифікації не використову­валися, - все зводиться до одиничного або групового виробництва та володіння. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що основними формами бізнесу є індивідуальне та колективне підприємництво.
Особливість індивідуального підприємництва полягає в тому, що бізнесмен діє на свій страх і ризик, під повну особисту відповідаль­ність. Індивідуальне підприємництво - це індивідуальне підприємство (фірма), основане на особистій власності та праці фізичної особи (ін­дивідуальна трудова діяльність) або приватне підприємство (фірма) -як власність окремого громадянина з правом найму робочої сили. Різновид приватного підприємства - сімейне підприємство (фірма), основане на власності та праці членів однієї сім'ї, що проживають разом.
Особливість колективного підприємництва полягає в тому, що партнери - члени колективу несуть спільну відповідальність за спра­ви фірми. Колективне підприємництво - це різноманітні форми колек­тивної власності: акціонерка, муніципальна, мішана та ін. Воно висту­пає у вигляді різних підприємств, товариств, фірм, об'єднань.
Розглянемо докладніше змістовну сторону визначених форм біз­несу.
Малий бізнес. Партнерство. Корпоративне підприємництво
Малий бізнес включає у себе індивідуальну трудову діяль­ність громадян, що мають статус юридичної особи, або не мають його. Це поняття ширше, ніж поняття "малі підприємства". До них відно­сять: індивідуальні, приватні, сімейні підприємства, фермерські госпо­дарства, які можуть функціонувати на правах малого підприємства і можуть зберегти свій початковий статус. Сюди ж входять і власне малі підприємства, незалежно від форм власності, якщо кількість зай­нятих на них не перевищує: у роздрібній торгівлі - 12 чол.; в галузях невиробничої сфери - 25; в науці та науковому обслуговуванні - 100; в промисловості та будівництві - 200; в інших галузях виробничої сфери - 50 чол.
Отже, малим підприємством може бути кооператив і товариство з обмеженою відповідальністю, перукарня і магазин та будь-які інші утворення, якщо вони за своїми параметрами вписуються у задані за розмірами обмеження. Більшість підприємств малого бізнесу - це малі фірми, в яких працюють від трьох до десяти чоловіків. Так, напри­клад, у США частка малого бізнесу становить близько 40 % валового національного продукту і майже 40 % сукупної робочої сили. Малий бізнес забезпечує щороку близько 80 % нових робочих місць. В Ук­раїні в 1994 р. 41 % загального обсягу продукції промисловості і 44 % загального обсягу виробництва валової продукції в сільському госпо­дарстві було забезпечено за рахунок підприємств малого бізнесу.
Малий бізнес у країнах з розвиненою ринковою економікою є наймасовішим, провідним сектором, який визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику валового національно­го продукту, є основою сучасної ринкової інфраструктури. В наших умовах розвиток мережі підприємств малого бізнесу необхідний як для створення в економіці нормальних конкурентно-ринкових відно­син, так і з метою активізації структурної перебудови, насамперед на користь розвитку виробництва товарів народного споживання, тор­гівлі, громадського харчування, сфери послуг, де переваги малих підприємств виявляються особливо рельєфно. Не менш важлива роль підприємств такого типу і при безробітті для створення нових робочих місць, а також з погляду можливостей насичення споживчого ринку. Це найбільш дешевий шлях переходу до ринку. Перспективність під­приємств малого бізнесу залежить від:
формування цілісного дрібнотоварного укладу, що поєднує різні форми власності;
використання у більшості випадків суто ринкових методів відтворення, незалежність і свобода дій;
характеру технології, форми знарядь праці, їх спеціалізації, адаптації до особливостей місцевих умов та характеристики місцевого ринку;
різкого підвищення ефективності науково-технічного прогресу (ресурсозберігаючий тип НТП);
соціальної результативності економіки;
високої швидкості обігу авансового капіталу,
низьких витрат на виробничу інфраструктуру, управлінські ви­датки;
повнішого завантаження і високої продуктивності "живої" праці та обладнання, невеликих інвестицій в обладнання;
низьких питомих витрат на транспорт і управління;
мобільності у прийнятті виробничих рішень під впливом змін кон'юнктури ринку, можливості прийняття гнучких та оперативних рішень.
Використання переваг підприємств малого бізнесу може дати до­сить позитивний ефект безпосередньо вже в умовах нинішнього ета­пу економічної реформи. Ці підприємства рухливіші, гнучкіші, вони швидко
Loading...

 
 

Цікаве