WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Державне регулювання бізнесу - Реферат

Державне регулювання бізнесу - Реферат

будь-яких (крім передбачених цим Законом) дій держави, результатом яких є обмеження прав та дискримінація суб'єктів зов­нішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господар­ської діяльності за формами власності, місцями розташування та ін­шими ознаками;
недопустиме обмеження діяльності з боку будь-яких суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом.
4. Принцип верховенства закону:
регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
заборона використання підзаконних актів та актів управління місцевих органів, які в будь-якій формі створюютьсядля суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності менш сприятливі умови, ніж встановлено законами України.
5. Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності полягає в тому, що Україна як держава забезпечує захист інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за її межами і згідно з нормами міжнародного права.
6. Принцип еквівалентності обміну полягає в недопустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур, суб'єктів бізнесу провадиться з метою забезпечення зба­лансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку; стимулю­вання структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономіч­них зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення най­більш сприятливих умов для залучення економіки України у систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розви­нених зарубіжних країн. Воно здійснюється:
державою, в особі її органів, та в межах їх компетенцїї;
недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами; торговими палатами; асоціаціями; спілками та іншими організаціями координаційного типу), які діють на основі засновницьких документів;
суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на основі відповідних координаційних договорів, які укладаються між ними.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності відбувається тільки на основі законів України, актів тарифного та нетарифного регулюван­ня, які видаються державними органами у межах їх компетенції, еко­номічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та ін.), а також рішень недержавних органів управління економікою та угод між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у межах законів та у випадках, якщо вони не суперечать законам.
Іншим державним та недержавним органам забороняється займа­тися регулюванням зовнішньоекономічної діяльності.
Для регулювання господарської діяльності іноземних підприємців, суб'єктів бізнесу встановлюються такі правові режими:
національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господар­ської діяльності мають такі права і обов'язки, як і місцеві підприємці;
режим найбільшого сприяння надається іноземним суб'єктам під­приємницької діяльності на основі взаємних угод і застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;
спеціальний режим, який застосовується на територіях спеціаль­них економічних зон, а також митних союзів, до яких входить Україна, та у випадках встановлення спеціального режиму згідно з міжнарод­ними угодами.
До органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності в Україні належать: Верховна Рада (вищий орган), Кабінет Міні­стрів, Національний банк, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, державне управління митного контролю (виконавчі органи).
Держава самостійно формує систему та структуру регулювання зовнішньоекономічної діяльності, яка повинна забезпечити:
захист економічних інтересів держави та законних інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
створення однакових можливостей для суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності у розвитку всіх видів бізнесу, незалежно від форм власності, а також усі напрями використання доходів і вкладання ін­вестицій;
заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовніш­ньоекономічної діяльності.
Держава та її органи не мають права втручатися у зовнішньоеко­номічну діяльність суб'єктів бізнесу, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з чинним законодавством.
Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні
У механізмі державного регулювання бізнесу особливе місце зай­має його державна підтримка
Мета державної підтримки бізнесу - створення однакових умов для всіх суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері бізнесу, а також вирівнювання підприємницьких структур з іншими сферами суспіль­ного виробництва Особливо такої підтримки потребує дрібний та се­редній бізнес. І не без підстав, оскільки ці форми в нових умовах гос­подарювання виступають структуротворчим фактором економіки. Ве­ликі підприємства що є стрижнем будь-якої галузі, завжди втілюють результати структурних змін, і в цьому розумінні уособлюють стабіль­ний, "консервативний" початок економіки.
Малі та середні підприємства бізнесу, готуючи грунт для становлення нових видів виробництва та ринків нових виробів, вперше освоюючи науково-технічні відкриття, тобто впроваджуючи інноваційні пронеси, функціонують як революційні, ініціюючі структурні зрушення, основи, що природно поєднуються з заповзятливістю ділових людей.
Серйозні структурні народногосподарські зміни відбуваються тим швидше і ефективніше, чим вищий ступінь соціальної безконфліктно­сті. І тут велика роль підприємств малого та середнього бізнесу, які здатні мобільно забезпечувати нові робочі місця для людей, що ви­вільняються при закритті або перепрофілюванні великих підприємств.
Підприємства малого та середнього бізнесу багато в чому підвищу­ють життєздатність великих, їх конкурентоспроможність. Висока рента­бельність великого виробництва зумовлюється масовістю випусків продукції та стабільністю асортименту виробів. Разом з тим прискорен­ня науково-технічного прогресу різко скорочує ці можливості: необхід­но постійно вносити корективи в техніко-економічні параметри продук­ції, реагуючи на зміни ринку. Зберегти свої переваги і пристосуватися до нових вимог гігантам складальних виробництв допомагають підпри­ємства малого та середнього бізнесу, які оперативно приводять асор­тимент комплектуючих виробів у відповідність з досягненнями науки і техніки. Причому кількість таких підприємств повинна перевищувати безпосередні потреби складальних виробництв, оскільки тільки на по­дібній основі існуватиме повноцінна конкуренція. Це одна з основних передумов успішної взаємодії малих, середніх та великих підприємств. На жаль, у нашій економіці такого взаємозв'язку немає. Все це свід­чить про те, що розвиток економіки без зміщення акценту в бік підприємств бізнесу неможливий.
На жаль, боротьба політичних сил за владу під лозунгом "знищен­ня адміністративно-командної
Loading...

 
 

Цікаве