WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Комерційна діяльність в оптовій торгівлі в умовах формування ринкової економіки - Курсова робота

Комерційна діяльність в оптовій торгівлі в умовах формування ринкової економіки - Курсова робота

обмеженою відповідальністю; малих і приватних підприємств. Підставою для віднесення оптового підприємства до конкретної організаційно-правової форми є установчі документи (установчий договір, статут, положення), згідно з якими проведено реєстрацію підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності у місцевих органах влади. Розширення вітчизняної нормативної бази підприємництва забезпечує засновникам, власникам і їх довіреним особам повну свободу вибору, зміни чи реорганізації організаційної структури будь-якого суб'єкта оптового ринку.
За формою власності підприємства інституціонального ринку бувають приватними, колективними (у т. ч. кооперативними), державними або змішаної форми власності. Визначальним моментом для виділення власника конкретного оптового підприємства є характер і походження статутного капіталу, що внесений у створення даного підприємства, а також співвідношення часток окремих власників у статутному фонді. Якщо внесений капітал (основні фонди і оборотні кошти) стовідсотково належить суб'єктам однієї форми власності (державної, колективної, кооперативної), відповідно і оптове підприємство є складовою частиною тієї ж форми власності.
Формування установчого капіталу оптових торговельних підприємств за рахунок джерел, що відносяться до різних форм власності, є передумовою створення суб'єктів гуртового ринку змішаної власності. Це можуть бути: підприємства державно-комунальної, державно-громадської, державно-приватної, кооперативно-приватної та інших форм власності.
Форма власності багато в чому визначає належність оптових підприємств. За цією ознакою усі суб'єкти оптового ринку відносяться до галузевих, відомчих і позавідомчих. Галузеві оптові підприємства орієнтовані на забезпечення постачальницько-збутових потреб окремих галузей промисловості і сільського господарства: постачальницькі бази промисловості, сільського господарства, будівельної індустрії; вихідні збутово-реалізаційні підприємства тощо. Характерним прикладом відомчої належності є система оптових підприємств споживчої кооперації: міжрайонні та районні торговельні бази, товарні склади споживчих товариств. До позавідомчих оптових підприємств відносяться: підприємства приватної та змішаної форм власності, господарські формування інституціонального ринку, що виникли за останній час (малі, орендні, приватні, сумісні гуртові підприємства).
За місцем і роллю в товаропросуванні оптові підприємства поділяються на три групи: вихідні, торговельно-закупівельні і торговельні бази. Вихідні бази створюються і функціонують при найкрупніших підприємствах промисловості або у центрах концентрації виробництва товарів подібного складного асортименту. Завдання вихідних баз промисловості полягає у перетворенні крупносерійного індустріального виробничого асортименту, його формуванні, подрібненні і адаптуванні до вимог галузі торгівлі. Це завдання вирішується шляхом встановлення і підтримання тісних зв'язків із чисельною кількістю учасників гуртового і роздрібного товарного ринків, звільненням від комерційно-торговельних функцій виробничих підприємств.
Торговельно-закупівельні оптові підприємства концентруються в регіонах інтенсивного скупчення підприємств, що виробляють товари народного вжитку, сільськогосподарську і переробну продукцію. Ці оптові підприємства спеціалізуються на закупівлі та концентрації широкого асортименту товарів широкого вжитку, виконують технологічні операції щодо перетворення асортименту із наступною реалізацією гуртових партій у ті регіони, що слабше або зовсім не забезпечені товарами цього асортименту.
Торговельні оптові підприємства функціонують безпосередньо в місцях споживання. Вони максимально наближені до споживчого ринку і мають на меті організацію постачання розукрупнених партій товарів у роздрібну торговельну мережу зони обслуговування: окремо взятого населеного пункту, адміністративного району або його частини (куща). Сюди можна віднести районну гуртову торгівлю споживчої кооперації, склади-холодильники, невеликі гуртовні, гуртовні при підприємствах харчової промисловості тощо.
За товарною спеціалізацією оптові торговельні підприємства поділяють на три групи: спеціалізовані, універсальні і змішані. Спеціалізованими вважають підприємства, зміст роботи яких є тісно пов'язаний із товарним асортиментом однієї або невеликого числа споріднених товарних груп (взуття, одяг, бакалійні товари, м'ясо-молоко тощо). Найчастіше товарна спеціалізація оптового підприємства визначається складністю асортименту обраної товарної групи або спеціальними вимогами щодо зберігання товару цієї групи (вологість, температурний режим).
Універсальними є оптові підприємства, що здійснюють сукупність комерційно-технологічних операцій з універсальним, широким асортиментом продовольчих або непродовольчих товарів.
Оптові підприємства, які оперують одночасно продовольчими і непродовольчими товарами, маючи для цього належні технічні та технологічні можливості, відносяться до змішаних оптово-торговельних підприємств. Важливою вимогою до цього типу підприємств є обов'язкове дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил реалізації окремих груп товарів, дотримання товарного сусідства. Для цього оптові підприємства із змішаним асортиментом повинні мати ізольовані складські приміщення, в яких можна забезпечити відповідні умови зберігання як продовольчих, так і непродовольчих товарів.
Розміщення оптових підприємств повинно проводитися відповідно до принципів рівномірності, економічної доцільності і підпорядковуватися завданню побудови у перспективі територіально рівномірно розгалуженої мережі оптових торговельних підприємств за умови створення повноцінного конкурентного середовища на оптовому ринку.
Територіальне розміщення оптових підприємств проводиться з урахуванням наявних типів таких підприємств; номенклатури товарних груп, що випускаються у регіоні; рівня розвитку транспортних шляхів сполучення в регіоні.
Оптові підприємства міжрегіонального рівня - вихідні і торговельно-закупівельні бази, які активно взаємодіють із виробничими і аграрними товаровиробниками, доцільно розташовувати при крупних виробничих підприємствах або у безпосередньому наближенні до транспортних шляхів сполучення (залізничних вузлів, автомобільних трас) в центрах концентрації виробництва.
Натомість, підприємства регіонального рівня - регіональні і локальні гуртові підприємства повинні бути максимально наближеними до районів споживання, рівномірно зосереджені як у містах, так і сільських адміністративних районах. При цьому необхідно дотримуватися принципу економічної доцільності, який одночасно передбачає як уникнення нераціонального дублювання, скупчення гуртових підприємств з аналогічним асортиментом, так і монопольногоохоплення окремих сегментів товарного ринку обмеженим числом суб'єктів оптової торгівлі.
У процесі своєї діяльності з метою одночасного задоволення потреб сфери виробництва і споживчого ринку оптові підприємства виконують низку комерційних і виробничих функцій.
До комерційних функцій оптових підприємств належать:
- вивчення
Loading...

 
 

Цікаве