WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Принципи управління грошовими потоками підприємства - Реферат

Принципи управління грошовими потоками підприємства - Реферат


Реферат на тему:
Принципи управління грошовими потоками підприємства
Одне з головних завдань в управлінні оборотним капіталом полягає у прискоренні його оборотності. Це дає змогу розширити фінансові можливості фірми без залучення додаткових зовнішніх джерел. Виконання цього завдання досягається завдяки багатьом заходам. Одним з таких заходів є раціональне розміщення оборотного капіталу по всіх стадіях операційного циклу. Для сучасних підприємств найбільш вразливим моментом є нестача готівкових коштів. Як відомо величина грошових коштів, що перебувають в розпорядженні підприємства визначає рівень його абсолютної ліквідності (платоспроможності). Фінансові менеджери повинні приділяти значну увагу розробці політики управління грошовими активами, яка полягає з одного боку в оптимізації їх розміру для забезпечення стійкої платоспроможності, а з іншого - в отриманні додаткових прибутків від зберігання грошових коштів на депозитних рахунках чи вкладенні у короткострокові фінансові інвестиції.
Політика управління грошовими активами включає наступні етапи:
· Оцінку потреби в грошових активах підприємства в попередньому періоді.
· Оцінку ступені участі грошових активів в оборотному капіталі.
· Оптимізацію середнього залишку грошових коштів.
· Вибір ефективних форм регулювання середнього залишку грошових активів
· Забезпечення ефективного використання вільного залишку грошових коштів.
· Побудову ефективної системи контролю за грошовими активами підприємства.
Щоденний фінансовий менеджмент фірми базується на оперативному управлінні грошовими потоками з урахуванням наступних принципів:
· Збалансування об'ємів грошових потоків;
· Синхронності формування і руху грошових потоків у часі;
· Зростання залишків грошових засобів.
В оперативному управлінні грошовими потоками розрізняють три види залишків грошових коштів:
1) операційний залишок грошових засобів, що утворюється для забезпечення поточних платежів, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю підприємства;
2) страховий залишок грошових засобів, обумовлений вимогами підтримки постійної платоспроможності підприємства по невідкладних зобов'язаннях;
3) інвестиційний залишок грошових засобів з ціллю здійснення ефективних короткострокових вкладень.
Період часу, впродовж якого готівкові ресурси відсутні у підприємства називається фінансовим циклом або часом оборотності оборотних засобів. На його основі можна розрахувати фінансово-експлуатаційні потреби підприємства (ФЕП), або інакше кажучі потребу в чистому оборотному капіталі. Остання розраховується як різниця між сумою засобів, вкладених у запаси сировини, готової продукції, дебіторську заборгованість і величиною кредиторської заборгованості, або, інакше кажучи, як різниця між поточними активами і поточними пасивами. На величину цієї потреби впливає ціла низка факторів, таких як продовжуваність виробничо-збутового циклу, сезонність виробництва, темпи росту виробництва, ринкова кон'юнктура, величина і норма доданої вартості і.т.п. Фінансово- експлуатаційні потреби підприємства можна розраховувати різними методами. Широко відомий на практиці метод визначення (ФЕП) у відсотках до виручки від реалізації. Наприклад, якщо величина ФЕП дорівнює 40%, це означає, що підприємство 146 днів на рік (365х0,4) працює лише на покриття своїх експлуатаційних потреб.
Тривалiсть фiнансового циклу (ТФЦ) у днях обiгу розраховується за формулою:
ТФЦ = ТОЦ - ЧОК = ЧОЗ + ЧОД - ЧОК,
де ТОЦ - тривалiсть операцiйного циклу,
ЧОК - час обiгу кредиторської заборгованостi,
ЧОЗ - час обiгу виробничих запасiв,
ЧОД - час обiгу дебiторської заборгованостi,
де Т - тривалiсть перiоду, за яким розраховуються середнi показники (як правило, рiк, тобто Т=365)
Операційний цикл характеризує загальний час, протягом якого фiнансовi ресурси омертвленi в запасах i дебіторській заборгованостi. Оскiльки пiдприємство оплачує рахунки постачальникiв з тимчасовим лагом, час, протягом якого грошовi засоби вилученi з обiгу, тобто фiнансовий цикл, менший операцiйного на середнiй час обiгу кредиторської заборгованостi. Скорочення операцiйного i фiнансового циклiв розглядається як позитивна тенденцiя. Якщо скорочення операцiйного циклу може бути здiйснено за рахунок прискорення виробничого процесу i обiгу дебiторської заборгованостi, то фiнансовий цикл може бути скорочений як за рахунок даних факторiв, так i за рахунок деякого некритичного сповiльнення обiгу кредиторської заборгованості.
Для підприємства, у якого навпаки готівкові активи перевищують розумну межу постає проблема їх ефективного використання. Ця проблема пов'язана в першу чергу з визначенням тієї частини готівкових ресурсів, яка без зростання ризику зменшення ліквідності може бути розміщена на депозитному рахунку чи вкладена в короткотермінові цінні папери. Цю величину грошових коштів можна визначити через питому вагу середнього залишку грошових коштів у виручці попереднього періоду. Якщо тенденція цього періоду буде зберігатися у майбутньому, то величину грошових коштів, які можуть бути вивільнені з обороту можна розрахувати як добуток питомої ваги середнього залишку грошових коштів на величину очікуємої виручки. В залежності від виду залишків економічно виправданим є розміщення страхового залишку на поточному депозитному рахунку, а інвестиційного - на строковому депозиті.
Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва й реалізації продукції. На їхній розмір впливають різні фактори, які діють на всіх чотирьох стадіях грошового обігу: покупці предметів праці, виробництві продукції, реалізації товару, розподілу виторгу. Ці етапи досить чітко представлені на схемі (мал. 1).
Виходячи з приведеної схеми можна стверджувати, що фінансове управління процесами постачання, виробництва й реалізації багато в чому зводиться до керування оборотним капіталом.
Оскільки процес постачання має істотний вплив на фінансові показники підприємства, фінансові служби постійно контролюють його, затверджуючи кошториси на закупівлю. Головним завданням фінансового менеджера на цьому етапі є оптимізація кредиторської заборгованості фірми.
Виробничий процес характеризується рядом параметрів, наприклад, типом виробництва, видом продукції, особливостями технології, тривалістю виробничого циклу й іншими, що істотно впливають на розмір
Loading...

 
 

Цікаве