WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Малий бізнес в Україні – теоретичні аспекти, перспективи, аналіз розвитку - Курсова робота

Малий бізнес в Україні – теоретичні аспекти, перспективи, аналіз розвитку - Курсова робота

розв'язане лише на основі тісного взаємозв'язку заходів, що охоплюють питання регулювання загального макроекономічного середовища, фінансової та майнової підтримки МП, формування цільових інституційних та ринкових структур, ліквідації бюрократичних перепон, забезпечення безпеки підприємництва тощо.
На найвищому державному рівні має бути чітко визначено, яка саме роль відводиться МП у державній стратегії, а також відображено ступінь розуміння державою цієї ролі. Сьогодні, хоча загалом макроекономічна роль МП вказана в основних документах досить коректно, на практиці це визначення не знаходить повного відображення в діях органів влади (насамперед Держпідприємництва) та виступах урядовців. З свого боку, представники малого бізнесу та їхні асоціації також мають усвідомити своє місце в соціально-економічній системі, щобмати моральне право вимагати для себе державної підтримки.
За даними опитування, проведеного МФК, на думку самих підприємців, головними факторами активізації діяльності МП мають бути:
"зниження ставок та зменшення кількості податків - вказали 85 % опитаних;
"спрощення доступу до кредитів - 63 %;
"забезпечення стабільності законодавства - 48 %;
"вдосконалення законодавчої бази підприємництва - 37 %;
"впорядкування процедури проведення перевірок - 23 %;
"реформування системи ліцензування - 16 %;
"реформування процесу сертифікації - 12 %;
"вдосконалення системи реєстрації - 6 %;
Отже, враховуючи світовий досвід та об'єктивну необхідність розвитку малого підприємництва, його місце і роль у національній економіці, державна політика розвитку малого підприємництва в Україні повинна спрямовуватися на:
"забезпечення економічного зростання за рахунок діяльності суб'єктів малого підприємництва;
"удосконалення структури малого підприємництва;
"заохочення розвитку малих підприємств у пріоритетних галузях та на пріоритетних напрямах;
"підвищення технологічного рівня виробництва МП;
"створення конкурентного середовища;
"залучення суб'єктів малого підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному та регіональному рівнях;
"створення нових робочих місць, зменшення безробіття;
"сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;
"формування нової соціальної верстви власників і підприємців.
Вже згадувана вище Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні називає такі напрями подальшого вдосконалення політики підтримки малого бізнесу:
"вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності;
"формування державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності;
"активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва;
"сприяння створенню ринкової інфраструктури розвитку малого підприємництва;
"впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва.
Згідно з Національною програмою, шляхами вдосконалення правового забезпечення розвитку малого підприємництва є:
"створення дієвих механізмів захисту прав і свобод підприємців;
"гармонізація українського законодавства з законодавством Європейського Союзу та СНД;
"забезпечення законодавчої гарантії незмінності та довготривалості державної політики щодо підтримки малого підприємництва;
"розробка нормативно-правової бази, яка регулює відносини між державою та підприємцями, роботодавцями і найманими працівниками, у тому числі і для забезпечення їхнього соціального захисту, встановлює норми і правила здійснення підприємницької діяльності, регламентує діяльність органів державної влади, їх посадових осіб щодо виконання ними відповідних повноважень у сфері розвитку малого підприємництва;
"вдосконалення функціональної та організаційної структури центральних та місцевих органів виконавчої влади в частині забезпечення розвитку і державної підтримки малого підприємництва.
3.2 Макроекономічні результати розвитку МП в Україні
Отже, загалом з 1991 по 2001 рр. кількість діючих малих підприємств збільшилась майже в 5 разів. Проте за кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення Україна набагато відстає навіть від колишніх країн "соціалістичного табору". Цей показник в Україні на кінець 2001 року складав 47,6 МП в розрахунку на 10 тис. осіб населення, що, звичайно, недостатньо для створення так званої "критичної маси" малих підприємств. За оцінками фахівців, для створення реального конкурентного середовища в Україні та покриття ринкових ніш, що утворюються в процесі трансформації перехідної економіки в ринкову, потрібно принаймні 120-150 одиниць МП на 10 тис. осіб, а деякі експерти навіть називають цифру 3 млн МП, або понад 600 на 10 тис. населення.
На жаль, доводиться визнати, що МП в Україні не виконують належним чином своєї соціальної ролі. Вони забезпечують робочими місцями лише 1,72 млн осіб, що складає близько 15 % від загальної чисельності усіх зайнятих в галузях економіки, тоді як в країнах з ринковою економікою аналогічний показник перевищує 50 %. До того ж, не можна забувати, що досить часто МП є другим місцем роботи людини. Тому механічно пов'язувати кількість зайнятих на МП з кількістю робочих місць, створених для зменшення безробіття, некоректно. Відповідно, за такого низького залучення працюючих до діяльності МП виникають сумніви щодо дієвості їхньої ролі у зменшенні майнової диференціації населення України. За такої ситуації МП, навпаки, створюють умови для додаткового збагачення економічно активного прошарку населення. Практичне призупинення зростання зайнятих на МП у 2001 році дає підстави стверджувати, що МП як організаційна форма в нинішньому економіко-правовому середовищі не в змозі більше виконувати належних їм соціальних функцій.
Досить тривожним показником є також уповільнення темпів зростання кількості МП в Україні. Це свідчить про втрату ними украй важливої інституційної ролі - формування конкурентного середовища, яке складається із стійких, кваліфікованих та підприємливих економічних суб'єктів, формування потужного прошарку підприємців, спроможних повноцінно працювати в економіко-правових умовах розвинених ринкових відносин. Навряд чи є сенс доводити, що підприємці-фізичні особи практично не в змозі виконувати зазначені функції. Фактично зміщення політики підтримки МП до надання спеціальних умов для підприємців-фізичних осіб означає, що малий бізнес "кинуто" на реалізацію соціальних функцій, які не в змозі виконувати держава через бюджетні обмеження. Одночасно це є фактичною відмовою від використання МП як важеля структурного регулювання та модернізації економіки.
Аналізуючи динаміку рентабельності МП, слід відзначити її традиційно низький в цілому рівень. Офіційні показники 1995 та 1996 рр., з урахуванням рівня інфляції, взагалі можна
Loading...

 
 

Цікаве