WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Малий бізнес в Україні – теоретичні аспекти, перспективи, аналіз розвитку - Курсова робота

Малий бізнес в Україні – теоретичні аспекти, перспективи, аналіз розвитку - Курсова робота

міститися зведення про розмір статутного капіталу суспільства; про розмір, склад, терміни і порядку внесення ними внесків, про відповідальність учасників за порушення обов'язків по внесенню внесків.
В установчому договорі засновники повинні прийняти зобов'язання по створенню суспільства, визначити порядок спільної діяльності по його створенню, установити умови передачі суспільству свого майна й участі в його діяльності, визначити умовиі порядок розподілу між учасниками прибутку і збитків. Учасник ТОВ вправі в будь-який час вийти із суспільства незалежно від згоди інших його учасників. При цьому йому повинна бути виплачена вартість майна, що відповідає його частці в статутному капіталі суспільства.
Фірмове найменування ТОВ повинне містити найменування суспільства і слова "з обмеженою відповідальністю".
Важливе значення для успішного функціонування ТОВ має формування статутного капіталу, що складається з вартості внесків його учасників; він визначає мінімальний розмір майна суспільства. Розмір статутного капіталу не може бути менш суми, визначеної законодавством. Мінімальний розмір статутного капіталу в різних країнах різний: в Австрії він складає 500 тис. шилінгів, у Росії - 10 тис. карбованців, в Угорщині - 1 млн. форинтів.
Органами керування ТОВ є загальні збори учасників товариства і виконавчий орган, що здійснює поточне керівництво діяльністю ТОВ і підзвітний загальним зборам його учасників.
1.3.4.Приватне підприємство
З цивільного законодавства не випливає, що індивідуальні (частки) підприємства також можна віднести до суб'єктів малого бізнесу, однак у залежності від чисельності зайнятих працівників вони повинні відноситися до малих підприємств
Приватне підприємство - це підприємство, що має в одному обличчі і засновника і власника. Всі інші в ньому є найманими робітниками.
Аналізуючи практику функціонування суб'єктів ринкової економіки в окремих розвитих країнах, можна привести наступні організаційно-правові форми суб'єктів малого бізнесу:
Таблиця 1
Основні організаційні форми суб'єктів малого бізнесу
Країна Організаційно-правові форми підприємства
Великобританія Індивідуальне підприємство
Асоційовані власники
Обмежені компанії
Франція Індивідуальне підприємство
Акціонерна компанія
Обмежене товариство
США Одноособове володіння
Товариство
Корпорація
Німеччина Індивідуальна трудова діяльність
Партнерство
Малі акціонерні товариства
Як видно з таблиці, найбільш розповсюдженою організаційною формою малого бізнесу є індивідуальне підприємство.
Перевагами цієї організаційно-правової форми комерційних організацій є:
- повна самостійність, воля й оперативність дій, що не вимагає для прийняття рішень одержання згоди партнерів;
- зацікавленість у завзятій роботі, у ретельному власному контролі над справами, у прийнятті обміркованих рішень, тому що всі доходи надходять до єдиного власника підприємства;
- конфіденційність діяльності.
Але поряд з достоїнствами цієї організаційної форми їй властиві і недоліки, яким відносяться:
- обмеженість залучення значних фінансових засобів;
- повна майнова відповідальність за борги у випадку банкрутства;
- недовіра з боку державних установ і великих підприємств;
- слабість керування. Звичайно власник є керуючим із усіх питань: економічним, фінансовим, кадровим і ін. Як правило, власникам не вистачає професійних знань і досвіду;
- труднощі в одержанні кредиту;
- високий рівень банкрутства.
Розділ 2. Перспективи розвитку малого бізнесу в Україні
2.1 Становлення та розвиток МП в Україні
У період 1991-1996 рр. МП в Україні під впливом різних процесів (гіперінфляція, бартеризація, зменшення обсягу внутрішнього ринку, тощо) перебував у кризовому стані і практично не розвивався. Так, чисельність зайнятих на малих та середніх підприємствах в Україні у 1996 році була меншою, ніж у 1991 році, хоча чисельність МП за цей час подвоїлася.
Зростання чисельності працюючих на МП почалося в Україні з 1997 року. Проте його темпи істотно відстають від темпів зростання кількості самих малих підприємств, що є виявом процесів, пов'язаних із "мікронізацією" малих підприємств, і може водночас бути свідченням зменшення ролі МП як фактора зайнятості та соціального захисту населення. Між тим, за цей час спостерігається й невпинне уповільнення темпів зростання чисельності МП (табл. 1). З огляду на те, що кількість МП на душу населення в Україні принаймні утричі відстає від показників країн Центральної і Східної Європи і удесятеро - розвинених країн світу, таке уповільнення навряд чи можна розглядати як свідчення насичення відповідних ринкових ніш. Скоріше, це є тривожною ознакою відсутності належного поширення ефекту від економічного пожвавлення на усі верстви національної економіки. Між тим, як вже відзначалося вище, на цьому тлі в останні роки спостерігається різке підвищення темпів зростання кількості підприємців-фізичних осіб. Фахівці, зокрема, відзначають тенденцію перереєстрації МП у форму приватного підприємництва з правом найму робітників. Зрозуміло, що такий вид підприємництва не можна розглядати як форму розвитку повноцінних МП, які здатні належним чином виконувати викладені вище соціально-економічні функції.
Таблиця 1
Основні показники розвитку малих підприємств в Україні
Показник 1996 1997 1998 1999 2000 2001
Кількість суб'єктів малого підприємництва (без селянських (фермерських) господарств), тис. од., у т. ч.: 871 1003 1131 1258 1421 1708
Кількість малих підприємств, тис. од. 96 136 173 197 218 233
Темп зростання за рік, % 41,7 27,2 13,9 10,7 6,9
МП на 10 тис. Населення, од. 19 27 34 40 44 48
Кількість суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, тис. осіб 775 867 958 1061 1203 1475
Темп зростання за рік, % 11,9 10,5 10,8 13,4 22,6
За 2001 рік малими підприємствами вироблено продукції та надано послуг (за даними Держпідприємництва) на суму 22064,4 млн гривень, що становило більш ніж 7 % від загальнодержавного обсягу виробництва продукції.
Таблиця 2
Структура кількості малих підприємств України за формами власності, %
Форми власності 1998 1999 2000
Всього, у т. ч.: 100,0 100,0 100,0
Державна 1,8 1,5 1,5
Комунальна 3,3 3,0 2,8
Приватна 29,4 31,0 32,3
Колективна 65,0 63,7 62,8
Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав 0,5 0,6 0,5
Ринкові трансформаційні процеси в економіці України сприяли відповідним змінам у формах власності малих підприємств. За період з 1992 року по 2000 рік частка малих підприємств з державною формою власності скоротилася з 14 до 1,5 %. У структурі недержавної форми власності частка колективної зросла з 50 до 62,8 %, а приватної - залишилася на рівні 32 %.
Проте, як видно з таблиці 2, структура малого
Loading...

 
 

Цікаве