WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Вдосконалення організаційної структури підприємства - Курсова робота

Вдосконалення організаційної структури підприємства - Курсова робота

вільного порядку приватизації та управлінська теорія адаптації приватизації. Перша з них ігнорує зміну управлінських систем підприємств для роботи у приватному секторі, вважаючи достатнім скасування монопольного управління з боку держави. Управлінська теорія адаптації приватизації базується на тому, що приватизація державних підприємств супроводжуватиметься змінами в управлінських системах, які нададуть їм можливість здійснювати більш ефективне використання ресурсів і стати пристосованішими до умов ринків. Згідно з нею, виділяються 11 сфер змін управління - цілі, операції, управлінська структура, відносини, фінанси, структура капіталу, облік та система заохочення, соціальна стратегія, маркетинг, зовнішні відносини, культура.
Принципово важливе питання протистояння змінам зовнішнього середовища полягає в можливостях підприємства за допомогою випереджальних заходів або завдяки зворотній реакції зберігати свою життєздатність і досягати намічених цілей. Необхідними умовами є постійний моніторинг основних компонентів навколишньої системи та визначення своїх потреб у змінах.
Зміни у стратегії, виробничих процесах, структурі та культурі можуть здійснюватися поступово, у вигляді малих кроків, або ж радикально, у вигляді великих стрибків. У цьому зв'язку говорять, відповідно, про еволюційну (в межах організаційного розвитку) та революційну (в межах "реінжинірингу господарської діяльності") моделі трансформування. Оцінка доцільності використання тієї чи іншої моделі залежить від багатьох факторів. Головне значення мають ставлення персоналу до змін і розуміння владних повноважень з боку як керівного персоналу, так і співробітників.
Управління змінами може застосовуватися у найрізноманітніших ситуаціях і набувати різних форм. Перш за все, необхідно чітко визначити зв'язки, які можуть встановлюватися між внутрівиробничими та зовнішніми умовами, кадровими параметрами підприємства, різними видами криз, основними інструментами управління змінами, а потім провести емпірично обґрунтовані оцінки адекватності становища підприємства інструментарію
реалізації змін.
Між кінцевими формами змін - господарським реінжинірингом та організаційним розвитком-лежить низка проміжних варіантів. Вони можуть відрізнятися за ступенем участі членів організації та свободи дій вищого менеджменту у здійсненні змін. Залежно від цього робиться акцент на економічній і/або соціальній ефективності. Вид кризи визначає терміновість змін і, таким чином, ступінь їх радикальності.
Успішне пристосування тієї чи іншої моделі залежить від заходів у сфері кадрового менеджменту. Поряд із збереженням зайнятості, не можна ігнорувати й диференційовані концепції скорочення персоналу. Керівники програми змін повинні вирішувати проблеми зайнятості, не завдаючи мо-ральної шкоди звільненим і прагнучи забезпечити їм місце на ринку праці. Мета управління змінами полягає не в скороченні персоналу, а в розкритті та реалізації його потенціалу для підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Управління змінами вимагає нових відносин (які б були адекватними найскладнішим завданням управління) між підприємством та його працівниками. Дж. Нейсбит та П. Ебедин вважають, що даним відносинам є іманентними такі характеристики:
- кращі та найобдарованіші люди віддають перевагу тій корпорації, яка забезпечує їх особисте зростання;
- менеджер - це не просто керівник, це людина, яка виконує роль судці, вчителя, наставника;
-люди бажають мати частку в капіталі своєї компанії, і кращі компанії забезпечують їм таку можливість;
- наймання працівників краще замінювати підписанням контрактів з персоналом;
- автократичне управління повинне поступитися місцем більш демократичним системам; на початку становлення інформаційного суспільства здійснюється масовий перехід від проблем формування інфраструктури до проблем підвищення якості життя.
У новій парадигмі управління головна увага приділяється людському, або соціальному, аспекту управління: менеджмент спрямований на людину, на те, щоб людей зробити здатними до спільних дій, а їх зусилля - ефективнішими. Менеджмент не відокремлений від культури, він заснований на чесності та довірі людей, формує комунікаційні зв'язки між ними і визначає індивідуальний внесок кожного працюючого у загальний результат. Етика у бізнесі оголошується золотим правилом менеджменту.
Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, особливо в останню третину XX ст., перетворив досягнення науки і техніки на головне джерело розвитку систем управління. НТР привела до появи великої кількості нововведень, які дозволили значно підвищити ефективність створеної якісно нової продукції, її екологічну чистоту, забезпечили можливість максимальної автоматизації процесів розробки, виробництва, експлуатації, виключили фізичну працю тощо.
Реалізація цього завдання вимагає нових знань, систем управління, підготовлених спеціалістів та їх науково-технічного оснащення, систем автоматизації проектних робіт, а також комп'ютерних систем управління проектом -тобто всього, що включає у себе менеджмент науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт (НДЦКР), який є складовою частиною нового загального менеджменту підприємства. У цьому зв'язку на підприємстві мають бути передбачені заходи з розвитку науково-технічної бази, підготовки конструкторів та спеціалістів - менеджерів НДЦКР, впровадження інформаційних технологій, систем автоматизації проектних робіт тощо.
За експертними оцінками, на підприємстві фіксуються 3-4 млн. показників, які не можуть бути "вручну" опрацьовані для своєчасної та якісної підготовки управлінських рішень. Тому повна технічна реалізація нового менеджменту підприємства і отримання максимального ефекту від реформування передбачають використання інтегрованої автоматизованої системи управління, яка об'єднує всі функціональні системиуправління в єдину систему - менеджмент підприємства. Конкретні функціональні системи е модулями цієї системи. Можна стверджувати, що без створення інтегрованої автоматизованої системи управління підприємствами і, відповідно, її модулів здійснити перетворення існуючих підприємств на сучасні неможливо. Використання інформаційної технології (ІТ) належить до найбільш суперечливих внутрігосподарських проблем. Керівництво підприємств часто відмовляється їх вирішувати, оскільки не відчуває себе достатньо компетентним. Рішення звичайно делегуються керівникам інформаційних служб або спеціалізованим зовнішнім організаціям. Господарські ризики, пов'язані з ІТ, постійно зростають. Недооцінка цього важливого стратегічного ресурсу може призвести до втрачання можливих переваг або створити кризову ситуацію.
При проведенні змін головними повинні бути інноваційна спрямова-ність систем управління, гнучкість виробництва, постійне оновлення, спря-мованість на максимально повне забезпечення споживача з метою забезпе-чення конкурентоспроможності. Впровадження високоефективних техніч-них засобів та обладнання, комп'ютеризація зв'язку і управління вимагають створення нової структури підприємств, організації малих та середніх високотехнологічних фірм, формування нових автоматизованих систем управління по всій технологічній ланці в
Loading...

 
 

Цікаве