WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Вдосконалення організаційної структури підприємства - Курсова робота

Вдосконалення організаційної структури підприємства - Курсова робота

розміри виробничої діяльності фірми (середня, мала, крупна);
o виробничий профіль фірми (спеціалізація на виробництві одного виду продукції або широкої номенклатури виробів різних галузей);
o характер продукції, що виробляється, та технологія її виробництва (продукція видобувних чи обробних галузей, масове виробництво);
o масштаби зарубіжної діяльності і форми її здійснення (наявність дочірніх підприємств за кордоном, в т.ч. виробничих, збутових тощо);
o характер об'єднання (концерн, фінансова група тощо).
Детальніше розглянемо групу факторів, що стосується управ-лінських проблем:
o співвідношення лінійної, функціональної та інших форм організації управління виробництвом;
o співвідношення централізованих і децентралізованих форм управління;
o рівень спеціалізації управлінських робіт;
o філософія вищого керівництва;
залежність між кількістю підлеглих і можливостями контролю їх дій (норма керованості);
o поєднання спеціалізації процесів управління з концентрацією одно-рідних управлінських робіт;
o рівень механізації та автоматизації управлінських робіт;
o кваліфікація працівників та ефективність їх праці;
o рівень відповідності структури апарату управління ієрархічній структурі виробництва.
Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом:
1. Бюрократичні структури.
2. Адаптивні структури.
Бюрократичні (механістичні) організаційні структури
характеризуються високим рівнем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, підбором кадрів за діловими та професійними якостями.
Концепція бюрократії (від французького "бюро, канцелярія" або грецького '''влада, панування", букв. - панування канцелярії) була сформульована німецьким соціологом Максом Вебером на початку XX ст. і в ідеалі є однією з найкорисніших ідей в історії людства. Теорія М. Вебера не охоплювала опису конкретних організацій і розглядала бюрократію як деяку нормативну модель, ідеал, до якого повинні прагнути організації. Більшість сучасних організацій є варіантами бюрократії. Причина такого тривалого та широкомасштабного використання бюрократичних структур полягає у тому, що їх харак-теристики ще досить добре підходять для більшості промислових фірм, організацій сфери послуг, усіх видів державних установ (об'єктивність прийняття рішень, просування працівників на основі їх компетентності, концепція соціальної рівності тощо).
Термін "бюрократія" часто асоціюється з канцелярською тяганиною, безплідною діяльністю, що, звичайно, зустрічається у повсякденному житті. Однак першопричиною всіх цих негативних явищ є не бюрократія як така, а недоліки в реалізації правил роботи та цілей організації, звичайні труднощі, пов'язані з розміром організації, поведінкою працівників. Поряд з тим, є цілий ряд наукових праць, у яких бюрократичні структури критикуються за їх нездатність до впровадження нововведень і відсутність достатньої мотивації персоналу, Далі ці та інші недоліки будуть розглянуті детально.
Адаптивні структури. Починаючи з 60-х років, деякі організації відчули, що зовнішні умови їхньої діяльності змінювалися, проекти става-ли досить складними, технологія розвивалася так швидко, що недоліків бюрократичної організації управління стало більше, ніж переваг. Ланцюг команд ставав таким довгим, що організація не могла ефективно реагувати на зміни в зовнішньому середовищі.
Щоб організація мала можливість реагувати на зміни середовища та застосовувати нову технологію, були розроблені адаптивні організаційні структури, які можна модифікувати відповідно до змін зовнішнього середовища та потреб самої організації.
Вони ще мають назву органічних структур. Бюрократичні структури (як різновид дивізіональних) називають механістичними (проблема розби-вається на багато дрібних, по окремих спеціальностях, потім вони узгоджуються).
Як показали дослідники Берне та Сталкер, органічна та механістична структури є лише крайніми видами в переліку форм структур. Реальні структури лежать між ними. Так, у великих організаціях в одних підрозділах - механістична структура, в інших - органічна [7, с. 119].
Розглянемо два типи органічних структур: проектні та матричні структури організації.
Для того щоб ефективно керувати проектами великого масштабу (будівництво греблі, заводу, розробка та випуск нового виду продукції), почали застосовувати спеціальну структуру, так звану проектну структуру організації.
Проектна структура організації - це тимчасова структура, яка створюється для вирішення конкретної задачі. Суть її полягає в тому, щоб зібрати в одну команду найкваліфікованіших працівників організації для втілення складного проекту в стислі строки з визначеним рівнем якості, в межах визначеного кошторису. Коли проект завершено, команда ліквідується. Працівники її переходять в інший проект, повертаються до постійної роботи чи звільняються з цієї організації.
Основна перевага проектної організації в тому, що вона концентрує всі зусилля на вирішенні однієї єдиної задачі, в той час як керівник зви-чайного відділу повинен розподіляти свою увагу між декількома проектами одночасно. Це, по суті, є зменшена в масштабах копія функціональної структури цієї організації. В цьому випадку керівникові проекту повністю підпорядковані всі члени групи і всі виділені для цієї цілі ресурси. Хто-небудь з вищого керівництва координує реалізацію проекту в межах звичайної функціональної структури.
Матрична структура. Один із варіантів проектної організації має назву матричної організації. Блок-схема такої структури схожа на мат-рицю (решітку). В матричній організації члени проектної організації (групи) підкоряються як керівнику проекту, так і керівникам тих функціо-нальних відділів, в яких вони працюють постійно. Керівник проекту наділений так званими проектними повноваженнями. Вони можуть бути лі-нійними (над всіма деталями проекту) або штабними повноваженнями. Це залежить від того, які права делегує керівнику проекту керівництво організації. Він координує дію всіх підрозділів, які йому надали на термін проекту та ресурси організації, які потрібні для виконання цього проекту.
Основний недолік цієї структури:
1) багато проблем виникає через накладання вертикальних та горизонтальних повноважень, що руйнує принципи єдиноначальності. Це призводить до збільшення числа конфліктних ситуацій;
2) зростання інформаційних зв'язків між працівниками підрозділів.
2.2 Принципи формування організаційної структури управління виробництвом
Проектування та раціоналізація діючих організаційних структур управління можливі лише на чітко науковій методологічній основі, якою є система принципів формування організаційних структур управління:
1. Принцип єдності мети передбачає наявність чітко сформульованої мети або цілей фірми.
2. Принцип первинності функцій і вторинності структури: побудова організаційної структури повинна базуватися на виявленні складу та змісту функцій управління. Не слід ототожнювати функцію управління з функціями підрозділу апарату управління, оскільки залежно від трудомісткості
Loading...

 
 

Цікаве