WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Вдосконалення організаційної структури підприємства - Курсова робота

Вдосконалення організаційної структури підприємства - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Вдосконалення організаційної структури підприємства
ПЛАН
Вступ
1. Зміст організації у менеджменті
1.1. Фази організаційного процесу
1.2. Організація та функція менеджменту
2. Поняття організаційної структури управління виробництвом
2.1 Організаційна структуру управління виробництвом
2.2 Принципи формування організаційної структури управління виробництвом
3. Розвиток організаційної структури управління виробництвом у сучасних умовах господарства
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Перебудова управління підприємствами почалась із змін у зовнішньому середовищі, які були, передусім, пов'язані з лібералізацією цін зовнішньої торгівлі та приватизацією. Відхід держави від управління виробництвом, руйнування вертикальної системи зв'язків, скасування обмежень на підприємницьку діяльність, скорочення обсягів державних закупівель і неплатежі за виконані замовлення, скорочення платоспроможного попиту, створення фрагментарних систем горизонтальних зв'язків-ось головні підсумки такої перебудови.
Зміни зовнішнього середовища позначилися на внутрішніх підсистемах і механізмах функціонування підприємств. Щодо останніх можна виділити два етапи їх розвитку. На першому етапі (початок - середина 90-х років) головна мета для основної групи підприємств звелася до виживання, завантаження існуючих потужностей, збереження трудових колективів. Об'єкти соціальної сфери передавалися на баланси територіальних органів влади, але численні підприємства зберігали у своїй власності житло та медичні заклади. Посилилися розбіжності між індивідуальними цілями вищого керівництва та підприємствами в цілому. Виробничо-збутова функція стала головною в управлінні ними. Був сформований новий для більшості підприємств вид діяльності, пов'язаний з розвитком зовнішньоекономічних зв'язків; розширилося надходження імпортних сировини та обладнання, переважно через посередницькі структури.
Часовий горизонт управлінських рішень звузився, знизився технічний рівень виробництва, сталися примітивізація продукції та деспеціалізація виробництва, особливо-на підприємствах воєнно-промислового комплексу та машинобудування. Зросло значення управління фінансами у досить специфічних формах-ухилення від сплати податків, приховані фінансові потоки, бартер. З'явилася диверсифікація активів, якої не існувало раніше.
1. Зміст організації у менеджменті
Термін "організація" вважається одним з найуживаніших. Він використовується в таких значеннях:
як система, і зокрема, як система управління, що розглядається як єдиний організм;
як стадія процесу управління, призначена для створення нової, або реорганізації чи ліквідації діючої системи; як господарюючий суб'єкт тощо.
У широкому розумінні, термін "організація" означає певний порядок, а підвищення рівня організованості - впорядкування. Досягнутий порядок можна визнати повним, якщо в ньому знайшли практичне втілення чотири аспекти впорядкованості, які виходять з того, що визначені:
а) межі системи, тобто встановлено, скільки та як? системоутворюючі одиниці вона охоплює;
б) змінні, які характеризують одиниці, що утворюють систему;
в) встановленні допустимі співвідношення між можливими кількісними значеннями змінних шляхом накладання обмежень на кожну з них;
г) спосіб дії кожної одиниці і схема їх взаємодії.
Сучасні крупні фірми - це національні та багатонаціональні компанії, які вкладають капітали в різні галузі і мають підприємства в багатьох країнах світу. У складі крупних фірм є десятки наукових лабораторій, складна система матеріально-технічного постачання та збуту, яка охоплює багато агентів, підприємства технічного обслуговування тощо. Для ефективного функціонування таких фірм необхідні, перш за все, досконалі внутрішні зв'язки. Об'єднання різних частин фірми в єдине ціле забезпечується організаційною функцією менеджменту [9, с. 188].
Системний підхід у менеджменті розглядає організацію як множину взаємозв'язаних і певним чином упорядкованих компонентів, що забезпечує цілісність організації та її стосунки із зовнішнім середовищем.
Поняття "організація" охоплює такі взаємопов'язані елементи:
o мету, завдання;
o групування завдань для визначення видів робіт;
o групування видів робіт у відповідних підрозділах згідно з метою організації;
o делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів в ієрархії управління;
o створення організаційного клімату, який спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації;
o проектування системи комунікацій, здатної забезпечити прийняття ефективних рішень, їх контролю та координації;
o побудова єдиної організаційної системи, що забезпечує внутрішнє узгодження всіх елементів організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.
1.1. Фази організаційного процесу
Склад організаційних функцій передбачає три основні фази, кожна з яких, в свою чергу, теж складається з трьох етапів (табл. 1):
Таблиця 1
Фази організаційного процесу
№ п/п Основні фази організаційного процесу Функції, що здійснюються в межах кожної фази
1 Фаза почину (ініціювання) бере початок від першого задуму організації до стадії реального формування апарату організації а) визначення завдань організації; 6) визначення способів їх вирішення; в) забезпечення здійснення.
2 Фаза облаштування (координації) триває від початку формування до поточної діяльності а) визначення системи необхідних видів діяльності; б) визначення складу виконавців; в) забезпечення стимулювання виконавців.
3 3 Фаза розпорядча (адміністрування) здійснюється у сформованому апараті за визна-ченими напрямами як поточне керівництво діяльністю ор-ганізації а) делегування повноважень та обов'язків; 6) визначення змісту розпоряджень; в) забезпечення виконання розпоряджень.
Закони організації недостатньо розглядаються при вивченні предмета і змісту теорії організації, хоча дослідження в галузі організації мають пріоритетне значення для обґрунтування розробок у сфері управління. Коротко розглянемо основний закон організації - закон синергії.
Система є такою (а не випадковою сукупністю розрізнених еле-ментів), коли вона організована, тобто є такою сукупністю, у якій ви-значені місце, значення та зв'язки кожного елемента. Організація ж як система є не просто такою, а відносно відокремленою системою, тобто має необхідний для самостійного існування набір утворюючих елементів (підсистем, ланок). У добре організованих системах кожний елемент (як частина) необхідний для підтримування та функціонування цілого і поза ним (цілим) існувати не може. Іншими словами, частина необхідна для існування цілого, а ціле необхідне для існування частини [2, с. 126].
Основний закон організації - закон синергії - полягає у тому, що сума властивостей (потенціалів, енергії, якостей) організованогоцілого перевищує "арифметичну" суму властивостей елементів - складників даного цілого.
Абстрактно закон синергії можна подати так:
(1)
за умови, що я,- є А , А = А= (а1, а2,...., аm),
де Пa - потенціал системи А ;
аі-
Loading...

 
 

Цікаве