WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Поняття, суб’єкти підприємницької діяльності, поняття та види представництва, укладання мирової угоди при банкрутстві - Контрольна робота

Поняття, суб’єкти підприємницької діяльності, поняття та види представництва, укладання мирової угоди при банкрутстві - Контрольна робота


Контрольна робота
Поняття, суб'єкти підприємницької діяльності, поняття та види представництва, укладання мирової угоди при банкрутстві.
План
І. Поняття, суб'єкти підприємницької діяльності.
ІІ. Поняття та види представництва.
ІІІ. Укладання мирової угоди при банкрутстві.
ІV. Література.
?
I. Поняття, суб'єкти підприємницької діяльності.
1. Поняття та зміст підприємництва
Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р.
підприємництво визначено як безпосередня самостійна, систематична, на
власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт,
наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та
юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної
особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою
діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.
Матеріальну основу підприємницької діяльності становить власність.
Власність як економічна категорія - це відносини між людьми з приводу
речей, які полягають у присвоєнні або в належності матеріальних благ одним
особам і відповідно у відчуженні цих благ від усіх інших осіб.
Власник має право використовувати належне йому майно (будівлі, споруди,
засоби виробництва, вироблену продукцію, транспортні засоби, грошові
кошти, цінні папери тощо) для підприємницької діяльності. Власникам
забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність не повинна використовуватися на шкоду людині й суспільству.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав
усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість
економіки. Всі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Суб'єкти підприємництва. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про
підприємництво" суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями)
можуть бути:
громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або
дієздатності;
юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про
власність".
Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій
громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду,
державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного
нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані
здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Законом України "Про
державну службу" від 16 грудня 1993 р. та ст. 5 Закону України "Про
боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 р. державним службовцям або іншим особам, уповноваженим на виконання функцій держави, заборонено займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо, через посередників або підставних осіб, входити самостійно, через представника або підставних
осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств,
кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій,
спілок, об'єднань кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.
Заборона безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю керівникам,
заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх
структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів,
органів місцевого і регіонального самоврядування встановлена Декретом
Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів
підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 р. Це, однак, не виключає їхнього права отримувати
дивіденди по акціях, а також доходи від інших корпоративних прав (доходи
відповідно до своєї частки майна в статутному фонді господарського
товариства тощо).
Посадовими особами, на яких поширюється дія зазначеного Декрету,
вважаються працівники, діяльність яких пов'язана зі здійсненням
державно-владних повноважень, виконанням організаційних, розпорядчих,
адміністративних і господарських функцій, прийняттям управлінських рішень.
Збереження за цими особами лише права на отримання дивідендів (доходів)
означає, що право на управління належним їм майном (це друга складова
корпоративного права) зазначені в Декреті посадові особи на період
зайняття вказаних посад можуть передавати довіреним особам відповідно до
чинного законодавства.
Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути
зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду
діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду. Особи, які
мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі
злочини, не лише не можуть бути зареєстровані як підприємці, а й не можуть
виступати співзасновниками підприємницької організації, а також обіймати в
підприємницьких товариствах їх спілках (об'єднаннях) керівні посади та
посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.
ІІ. Поняття та види представництва.
ЦК України дає змогу визначити представництво як здійснення однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) через
повноваження, що грунтується на довіреності, законі або адміністративному
акті, угод та інших юридичних дій, в результаті чого у особи, яку представляють, безпосередньо створюються, змінюються і припиняються
цивільні права та обов'язки.
Потреба в представництві виникає тоді, коли особа, яку представляють в
силу закону (наприклад, через відсутність дієздатності) або конкретних
життєвих обставин (наприклад через хворобу, відрядження, зайнятості) не
може особисто здійснювати свої права і обов'язки, але часто до послуг
представників звертаються заради того, щоб скористатися спеціальними
знаннями і досвідом представника, заощадити час і засоби і т.п.
За допомогою представництва можуть здійснюватися не тільки майнові, але і
деякі особисті немайнові права, проте не припускається вчинення через
представників угод, що за своїм характером можуть бути зроблені тільки
особисто, а також інших угод у випадках, передбачених законом (наприклад
тільки особисто можна скласти заповіт, укласти договір довічного утримання
та ін.).
2. Суб'єкти представництва.
У відносинах представництва беруть участь три суб'єкти: особа, яку
представляють, представник і третя особа. Особою, яку представляють, може бути будь-який суб'єкт цивільного права - громадянин, юридична особа, незалежно від наявності у них дієздатності.
Представником є громадянин або юридична особа, які мають повноваження наздійснення юридичних дій від імені особи, яку представляють. Представники громадяни, як правило, мають бути повністю дієздатними. Як виняток, представниками можуть бути особи,які досягли трудового повноліття, тобто 16-річного віку (ст. 188 КЗпП України).
Юридичні особи, які мають спеціальну правоздатність, можуть виконувати
функції представника, якщо це не суперечить їх статутним завданням,
визначеним у законі, статуті або положенні.
Третьою особою, з якою внаслідок дії представника встановлюються,
змінюються або припиняються цивільні права та обов'язки, може бути
будь-який суб'єкт цивільного права. Разом з тим відповідно
Loading...

 
 

Цікаве