WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Державне регулювання економіки в умовах ринку, реєстрація та перереєстрація суб’єктів підприємницької діяльності, неправомірність угоди між підприємця - Реферат

Державне регулювання економіки в умовах ринку, реєстрація та перереєстрація суб’єктів підприємницької діяльності, неправомірність угоди між підприємця - Реферат

організаційних форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності (банки, фондова біржа тощо), проводять виконкоми за місцезнаходженням суб'єкта.
Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи - власним або уповноважена ним особа подає до органу державної реєстрації:
1) установчі документи;
2) реєстраційну картку;
3) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору;
3) документ, що засвідчує сплату власником внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законодавчими актами;
4) рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів підприємницької діяльності, якщо законодавчими актами України передбачена необхідність такої згоди.
Орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначених документів зобов'язаний провести державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і видати заявникові свідоцтво.
Перерееєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться в тому самому порядку, який встановлений для їх реєстрації.
Зокрема вона проводиться у разі зміни:
а)назви суб'єкта підприємницької діяльності;
б)форми власності;
в)організаційної форми суб'єкта підприємницької діяльності;
Відмова в державній реєстрації суб'єкта підприємництва можлива з мотивів порушення встановленого законом порядку його створення, а також невідповідності установчих актів вимогам законодавства. Наприклад, відмова в державній реєстрації підприємства з мотивів недоцільності його створення не допускається .Якщо державну реєстрацію підприємства у встановлений строк не здійснено або у ній відмовлено з мотивів, які засновник вважає безпідставними, він може звернутися до суду. За державну реєстрацію береться плата, розмір якої визначається у порядку, встановленому Законами України.
Для реєстрації об'єднань громадян залежно від їх статусу засновники подають заяви до Міністерства Юстиції України, місцевих органів державної виконавчої влади, виконавчих комітетів. Заява про реєстрацію політичної партії має бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право. До заяви додається статут (положення), протокол установчого з'їзду, або загальних зборів,
відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору .Політичні партії подають також свої програмні документи. Заява про реєстрацію розглядається у двомісячний термін від дня надходження документів. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявникові повідомляється письмово у 10-денний термін.
Відмова в реєстрації об'єднання громадян допустима тоді, коли статутні документи подані для реєстрації, суперечать законодавству України.
Рішення про відмову у дані для реєстрації, суперечать чинному законодавству України. Це рішення можна оскаржити у судовому порядку (ст.15 і 16 Закону України "Про об'єднання громадян")
Юридична особа може припиняти свою діяльність у результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або внаслідок ліквідації.
Юридична особа визнається такою, що припинила свою діяльність, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст.105 УК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора) і встановлюють порядок та строки припинення юридичної особи. Законом (ст.107 УК України) передбачений порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання та поділу. Кредиторам юридичної особи, що припиняється, подано право вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань, або відшкодування збитків. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог, комісія з припинення юридичної особи складає передавельний акт або розподільний баланс.
Не розглядається як припинення юридичної особи і її перетворення, тобто зміні організаційно-правової форми, при перетворенні юридична особа як така існує і продовжує свою діяльність, але змінюється її організаційно-правова форма. Наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю перетворюється на акціонерне товариство, кооператив - на товариство з обмеженою відповідальністю.
3.Неспроможність угоди між підприємцями.
Цивільні права та обов'язки виникають в учасників правовідносин на підставі юридичних фактів - дій або подій. Найпоширенішим юридичним фактом, який породжує цивільні права та обов'язки, змінює чи припиняє їх, є правочии Саме в правочинах проявляється така характерна риса цивільних правовідносин і метод цивільного права, як ініціативність. Адже щоб укласти правочин, необхідна ініціатива (бажання, вияв волі) учасників правовідносин.
Поняття "правочини" вводиться в дію новим Цивільним кодексом України, в якому їм відведено окрему главу. До його прийняття в цивільному праві вживався термін "угода", під яким розуміли вольові, правомірні дії громадян чи організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочину притаманні певні ознаки: 1) правомірність - правочин завжди має бути правомірною дією, не може суперечити закону, інакше він не буде дійсним; законодавець встановив презумпцію (припущення), що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку; 2) він завжди спрямований на досягнення певного правового результату (перехід права власності від продавця до покупця, передача права користування майном орендарю і т. ін.); 3) він є вольовою дією - для його вчинення необхідно виявити волю (ініціативу) учасника.
Як юридичний факт, що зумовлює виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків, правочин повинен задовольняти певним вимогам, які встановлюються законом. Правочин породжуватиме належні юридичні наслідки (ті, яких справді прагнули досягти сторони) лише у тому разі, якщо відповідатиме умовам дійсності. Умовами дійсності є загальні вимоги, визначені законом,додержання яких необхідні для чинності правочину. Такі вимоги закріплені у відповідних статтях ЦКУ. По-перше, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За змістом правочин повинен відповідати нормам закону і не передбачати дій, якими б порушувалися права та інтереси інших осіб, або ж загальноприйняті в суспільстві норми поведінки.
Loading...

 
 

Цікаве