WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Засновницькі документи та їх підготовка. Ринок та його функції - Контрольна робота

Засновницькі документи та їх підготовка. Ринок та його функції - Контрольна робота

установчі документи акціонерного товариства повинні містити: видиакцій, що випускаються; номінальна вартість акцій; співвідношення акцій різних видів; кількість акцій, що купуються засновниками; наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій; строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів).
В установчих документах товариства з обмеженою відповідальністю повинні бути вказані розмір часток кожного з учасників і розмір, склад та порядок внесення учасниками вкладів.
В установчих документах товариства з додатковою відповідальністю повинно міститися положення про граничний розмір відповідальності учасника.
Установчі документи повинні включати положення щодо: розміру частки кожного з учасників; розміру, складу та порядку внесення вкладів; форми участі учасників з повною відповідальністю у справах товариства; сукупний розмір часток вкладників у майні товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.
Установчі документи для реєстрації подаються в оригіналах в одному екземплярі, завірені в установленому порядку. Згідно ст. 34 Закону України "Про нотаріат" в державних нотаріальних конторах завіряється достовірність підписів на документах і засвідчується відповідність копій документам і випискам з них. Більш детально це врегульовано ст. 75 і "Інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України", затверджений приказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. №18/5.
Установчі документи повинні бути складені на державній мові або мові переважної національної більшості населення даної території (ст. 1 Закону України "Про мови в Україні"). Всі установчі документи підписуються заявником і нумеруються.
Власник (власники) або уповноважені особи, які надають установчі документи для реєстрації, несуть відповідальність за відповідність таких документів вимогам діючого законодавства.
З усього вище сказаного слідує, що установчими документами є статут і установчий договір. Статут - це установчий документ, який згідно з діючим законодавством передбачається для створюваної організаційно-правової форми підприємства.
Що стосується установчого договору, головним є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками юридичної особи, насамперед майнового і організаційного характеру - їх прав та обов'язків, порядку внесення внесків, порядку розподілу прибутків та збитків тощо.
2. Ринок та його функції
ПОНЯТТЯ РИНКУ. З давніх часів ринок визначали як місце (ринкову площу), де здійснюється купівля або продаж товарів. Ось чому у багатьох слово "ринок" асоціюється з базаром - місцем обміну вироблених благ. Це правильно лише частково. Ринок - поняття більш широке і містке. Це і магазини, універмаги, універсами, різні палатки, де продаються продукти харчування, одяг, взуття, товари щоденного вжитку. Є ринки, на яких продаються і купуються цінні папери (акції, облігації). Це фондові біржі. На товарних біржах, де пропонуються товари (зерно, цукор, цемент) за стандартними якісними показниками, покупці та продавці вступають у конкретні відносини. Два учасники або більше беруть на себе юридичні зобов'язання, якими визначаються їхні дії та відповідальність. Ці та інші відносини між продавцями і покупцями з приводу існуючих та потенційних товарів утворюють ринки. Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років назад як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридичне незалежних господарюючих суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім і до товарного обміну та ринку.
У сучасному розвиненому суспільстві, де, з одного боку, неухильно зростає кількість товарів, покупців і продавців, а з іншого - розвиваються засоби зв'язку, купівля-продаж може здійснюватися за допомогою телефону, поштою та іншими сучасними засобами зв'язку. Для цього не потрібний безпосередній контакт суб'єктів ринкових відносин, а отже, місце для їхньої зустрічі. Виходячи з цього, можна зробити такий висновок.
Ринок - це обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу.
Проте, коли мова йде про ринок як сферу обміну, слід мати на увазі, що це не просто сфера обміну (він може відбуватися і у не-ринковій формі - наприклад, бартеру), а така сфера, в якій обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, що знаходить своє відбиття у ціні.
Інакше кажучи, збалансування актів купівлі-продажу має досягатися за допомогою цін. Це положення має надзвичайно важливе значення, тому що лише ринок виконує роль механізму, через який досягається рівновага попиту і пропозиції.
Як бачимо, ринок - це механізм координації різноманітної діяльності людей через систему цін. Виникає запитання: як же діє ринковий механізм, чому виробники, яких тисячі й мільйони, виробляють одяг, взуття, продукти харчування, автомобілі, телевізори, верстати, книжки, відтворюють економічний порядок, а не хаос, анархію?
Розглянемо, як функціонує ринок, який ніхто не створював (рис. 1).
Рис. 1. Схема функціонування ринку
Ринок сприяє вирішенню трьох основних економічних завдань: що, як і для кого виробляти.
1. Що виробляти, які товари, послуги, визначають не парламент чи уряд, а покупці та продавці. Перші платять гроші за певні товари, які представлені на ринку, а другі виробляють ті товари, які мають збут і приносять прибуток. Адже, якщо немає попиту на якийсь товар, то на його виробництво будуть витрачені матеріали, сировина, знаряддя праці, робоча сила, а отже, і фірма чи виробник матимуть збитки. Ясно і те, що покупець заплатить за певний товар ціну, яка його влаштовує, а продавець віддасть свій товар за суму, що принесе йому вигоду. Отже, головну роль у вирішення питання, що виробляти, у ринковому механізмі належить ціні.
2. Як виробляти товари, визначає конкуренція між виробниками. Застосовуючи примітивну техніку, технологію, організацію виробництва, суб'єкти господарської діяльності матимуть індивідуальні витрати виробництва вищі за суспільне необхідні, а отже, продаватимуть свої товари за цінами, які нижчі, ніж витрати на ці товари. В результаті вони стануть банкрутами. Отже, конкуренція спонукає всіх товаровиробників зменшувати витрати виробництва, що можливо завдяки запровадженню нової техніки, технології, організації виробництва тощо.
3. Для кого виробляти товари, визначає попит. Якщо населення отримує високі доходи, то воно може купувати різноманітні товари. У тому разі, коли більшість населення країни має обмежені доходи, вона купуватиме лише предмети першої необхідності. У першому випадку попит стимулюватиме виробництво, а в другому - де-стимулюватиме і зумовлюватиме його згортання.
Важливим споживачем, а отже, стимулятором виробництва є підприємства, фірми. Якщо вони отримують значні прибутки, то купують чинники виробництва (матеріали, сировину, техніку, робочу
Loading...

 
 

Цікаве