WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Розвиток малого підприємництва у сільському господарстві київської області - Реферат

Розвиток малого підприємництва у сільському господарстві київської області - Реферат


Реферат на тему:
Розвиток малого підприємництва у сільському господарстві київської області
Формування ринкового механізму в аграрному секторі потребує виваженого підходу при розробці аграрної політики. Одним з її ключових елементів є створення умов для розвитку різних форм господарювання у сільськогосподарському виробництві. Розвиток малого підприємництва, в аграрному секторі економіки, має сприяти формуванню динамічного конкурентного середовища. Головним представником малих аграрних форм господарювання є фермерські господарства.
В умовах сільського господарства України фермерські господарства мають зайняти своє специфічне місце. Специфіка фермерських господарств, як малих форм господарювання на селі, пов'язана з реалізацією приватної власності на землю та інші засоби виробництва, а також організацією виробництва.
Розвиток фермерства, в Україні, відбувається в умовах відновлення еволюційного процесу становлення власника-господаря на землі. Даний процес був припинений "радянською колективізацією". Ми поділяємо думку С.І. Дем'яненка, стосовного того, що "...колективізація - ...була штучним припиненням еволюційного розвитку форм господарювання на селі, чиїм результатом мали б стати виникнення міцного господаря на приватній землі, широке та глибоке кооперування всіх сфер сільськогосподарської діяльності, матеріально-технічного забезпечення збуту й переробки продукції, страхування, кредитування тощо" [2].
Нечітке розуміння сутності фермерства, та умов його функціонування, сприяли розвитку хибної думки, що його розвиток стане панацеєю від аграрного занепаду України. Відносно поверхневого розуміння суті розвитку фермерства в світі М.Г. Шульський зазначає, що "...досягнення позитивних результатів діяльності фермерських господарств Заходу обумовлено титанічними зусиллями населення цих країн протягом тривалого історичного періоду. Всякі спрощені підходи до оцінки передумов формування фермерських господарств у передових країнах світу не відображають реальної дійсності їх розвитку та не дозволяють об'єктивно оцінити їх діяльність"[4].
Під фермерським господарством, ми розуміємо класичне фермерське господарство, основу якого становить праця фермера та його сім'ї, з можливим залученням одного-двох найманих працівників. В умовах реформування аграрного сектора України, виник феномен, коли окремі реформовані сільськогосподарські підприємства почали називатись фермерськими господарствами. Утворився клас "формальних" великих фермерських господарств, з великими земельними масивами, які за своєю економічною суттю не є фермерськими господарствами, це великі аграрні підприємства капіталістичного типу.
В Київській області, протягом 1995-2004рр. кількість фермерських господарств збільшилась на 554 одиниці (табл.1). Значне їх зростання спостерігається після реформування земель колективних сільсько-господарських підприємств. У 2004 році, кількість фермерських господарств зменшилась на 61 одиницю, у порівнянні з 2003 роком.
Площа сільськогосподарських угідь, що перебувала у користуванні фермерів становила 111,2 тис. га, у тому числі рілля - 105,6 тис. га. Середній розмір одного фермерського господарства у 2004 році становив - 75 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 71 га ріллі, у 2003 році даний показник становив відповідно - 67 та 62 га. Крім землі наданої для ведення фермерського господарства, фермери використовують орендовану землю - землі запасу сільських рад, паї селян тощо. У загальній площі, частка орендованої землі становить майже 53%, у тому числі 67% земельні частки (паї).
Збільшення розміру фермерських господарств, за умови зменшення їх чисельності, можна розглядати з позитивної та негативної точок зору. Позитивним у збільшенні розміру фермерського господарства є те, що земля, через мехенізм оренди земельних паїв, переходить до ефективного виробника.
Таблиця 1
Основні показники динаміки фермерських господарств
Київської області за 1995-2004 роки
Показники 1995 2000 2001 2002 2003 2004
Кількість фермерських господарств, одиниць 923 1222 1415 1502 1538
1477
Площа сільськогосподарських угідь у користуванні:
- всього, тис. га 20,3 68,5 81,1 92,4 102,4
111,2
у тому числі ріллі 18,8 63,1 76,2 86,7 95,7 105,6
- у розрахунку на одне господарство,га 22 56 57 61 67
75
у тому числі ріллі 20 52 54 58 62 71
Валова продукція сільського господарства (у співставних цінах 2000 року)
- всього, млн. грн. 19,6 59,6 68,7 88,2 83,2
131,2
у т. ч. рослинництва 18,0 53,6 63,6 83,0 77,5 124,9
тваринництва 1,6 6,0 5,1 5,2 5,7 6,3
Валова продукція с-г фермерських господарств у % до загальнообласного рівня 0,5 1,8 2,0 2,4 2,3
3,2
Негативним є те, що фермер, за рахунок збільшення розмірів свого господарства, в багатьох випадках не може ефективно використовувати землю, розбудовувати раціональну структуру виробництва та підвищувати його продуктивність і ефективність.
Валова продукція сільського господарства, вироблена у фермерських господарствах Київської області, зросла від 19,6 млн. грн. у 1995 році до 131,2 млн. грн. у 2004 році. Протягом 1995-2004 років, обсяг валової продукції фермерських господарств у Київській області, збільшився у 6,7 рази, обсяг сільськогосподарських угідь зріс у 5,5 рази, а середній розмір одного господарства у 3,4 рази.
Частка валової продукції сільського господарства фермерських господарств, у загальнообласному рівні, залишається незначною, що свідчить про несформованість даного класу аграрного підприємництва. У 1995 році, у фермерських господарствах області вироблялось 0,5% валової продукції сліьського господарства, у 2004 році даний показник збільшився до 3,2%, що свідчить про поступовий розвиток цих господарств.
Основним видом діяльності фермерських господарств є вирощування рослинницької продукції. У 2003 році фермерськими господарствами області вироблено продукції рослинництва на 77,5 млн. грн. і продукції тваринництва на 5,7 млн. грн.
У 2004 році фермерськими господарствами у Київській області вироблено зернових та зернобобових - 193,1 тис.т, цукрових буряків - 122,0 тис.т, соняшнику - 1,8 тис.т. Збільшення виробництва зернових та зернобобових культур, майже у 2 рази, свідчить про відсутність спеціалізації, у фермерських господарствах Київської області. Діяльність класичного фермерського господарства, за своєю економічною природою повинна забезпечувати максимальний вихід грошової виручки з одиниці площі та валового доходу [1]. Намагання дрібного товаровиробника розвиватись за принципами функціонування великих підприємств, зменшує ефективність його діяльності.
Тваринництво у фермерських господарствах Київської області одержало менший розвиток, ніж рослинництво. Лише 90 фермерських господарств утримують тварин. На одне фермерське господарство, що утримує худобу, у 2004 році припадало 33 голів великої рогатої худоби, у тому числі 14 корів, 50 свиней. У порівнянні з 2003роком, у фермерських господарствах, що утримували худобу, стало менше утримуватись великої рогатої худоби на 6 голів, в тому числі корів - на 2 голови, свиней - 17 голови.
У 2004 році фермерськими господарствами Київської області вироблено 0,5 тис. т м'яса у живій вазі, 5,2 тис. т молока. У порівнянні з 2003 роком виробництво м'яса зменшилось на 0,1 тис. т, а молока збльшилось на 1,8 тис.т.
Підсумовуючи результат аналізу діяльності фермерських господарств Київської області можна зробити такі висновки:
" у фермерських господарствах регіону відсутня виробнича спеціалізація, що відповідає економічній суті класичного фермерського господарства (овочівництво, тваринництво, садівництво);
" відсутня система кредитування, необхідна саме для приватних фермерських господарств, наприклад, кредитні спілки. Банківська система ще недостатньо розвинена, щоб працювати з дрібними господарствами;
" відсутня система постачання ресурсів та продажу готової продукції, спроможна формувати малі обсяги поставок, необхідні для фермерських господарств. Існують лише поодинокі кооперативи з постачання та продажу, діяльність яких сприя оптовій закупівлі та продажу для малих фермерських господарств;
" продовжує існувати адміністративний вплив на ринку аграрної продукції з боку місцевих органів влади, що також негативно впливає на діяльність фермерських господарств.
Література:
1. Дем'яненко С.І. Формування виробничих витрат селянських (фермерських) господарств в умовах ринкової економіки. - К.: Урожай, 1994. -с.52-54.
2. Дем'яненко С.І. Яка аграрна політика потрібна Україні?// Зеркало неделі. - 2004.- №17(492).
3. Шульський М.Г. Фермерство: проблеми становлення і розвитку. - Львів, 2004. - с.7.
4. World Bank and OECD (2004): Achieving Ukraines Agricultural Potential: Stimulating Agricultural Growth and Improving Rural Life.
Loading...

 
 

Цікаве