WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → До питання інноваційної активності підприємств України - Реферат

До питання інноваційної активності підприємств України - Реферат


Реферат на тему:
До питання інноваційної активності підприємств України
Тенденції розвитку світової економіки доводять, що сьогодні єдиний шлях розвитку - формування економіки, що орієнтована на знання, науковий потенціал суспільства, інноваційне виробництво тощо. Постіндустріальна економіка змінюється на нову економіку - економіку знань, провідне місце у якій займають не природні ресурси, капітал та труд, а інтелект, знання. Визначальну роль у світовому економічному просторі відіграють ті держави, що усвідомили, що знання цінуються більше за сировину. На користь цього свідчить той факт, що сьогодні провідні країни світу - це країни з високим рівнем технологічного розвитку та наукового потенціалу водночас не залежно від того, якими природними ресурсами вони володіють.
Сучасний стан інноваційної активності в Україні більшість дослідників, як українських, так і закордонних, визначають як незадовільний або кризовий. Якщо сьогодні і надалі ця тенденція не зміниться, Україна має абсолютні шанси назавжди втратити будь-яке геополітичне значення.
Статистичні дані свідчать про відсутність істотних зрушень в економіці України і у справі впровадження прогресивних технологічних процесів. Кількість ресурсозберігаючих процесів, запровадження яких здатне підвищити ефективність виробництва у 2000-2005 рр. не перевищувала рівень 1997 р., хоча можна відзначити зростання кількості нових видів продукції, в першу чергу споживчих товарів.
Україні з кожним роком скорочується кількість інноваційно-активних підприємств. В 2005 році впроваджували інновації лише 1086 промислових підприємств, або 11 % від їхньої загальної кількості, що майже в 1,5 менше порівняно з 2001 роком. Понад 90% з них реалізовували інноваційну продукцію, обсяг якої становив 24,5 млрд.грн., що складало 6,4% загального обсягу реалізованої промислової продукції (у 2004р.- 5,6%). Більш активно здійснювали інновації підприємства машинобудування, які виготовляють транспортне устаткування, підприємства хімічного виробництва, текстильної промисловості та пошиття одягу, де інноваційні роботи виконувало кожне четверте обстежене підприємство.
Статистичні дані свідчать також про розвиток тенденції до посилення диференціації між підприємствами у питанні здійснення інноваційної політики. При значному переважанні підприємств, які не здійснюють інноваційних заходів (у 2005 р. їх було 89 % від загальної кількості) серед тих, хто їх проводить, зростає навантаження на одно підприємство.
Зміна форми власності не стала запорукою впровадження інновацій, оскільки, наприклад, у 2000 р. при середній питомій вазі інноваційно активних підприємств у промисловості 14,8 % відповідний показник для підприємств недержавної форми власності був не набагато вищим - 17,4 %. У 2005 р. підприємства державної форми власності виявили більшу схильність до інновацій, ніж приватні. Більш активно здійснювали нововведення казенні промислові підприємства (51,9% їх кількості), відкриті акціонерні товариства (19,3%), корпорації (18,2%), спільні підприємства (17,2%), закриті акціонерні товариства (16,3%).
Фундаментальною причиною гальмування інноваційної діяльності в Україні є низький платоспроможний попит на інновації, внаслідок чого майже 80 % фінансування інноваційної діяльності у промисловості здійснюється за рахунок власних коштів підприємств. При цьому фінансування інноваційної діяльності за рахунок власних коштів підприємств кольорової металургії складає 100 %, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості - 97,4 %, поліграфічної промисловості - 97,2 %, чорної металургії - 95,3 %, медичної промисловості - 93,5 %, машинобудування та металообробки - 88,9 % загального обсягу фінансування.
Серед головних причин негативних тенденцій інноваційного розвитку промисловості України можна зазначити наступні:
- - тривалий спад промислового виробництва,
- - відсутність власних коштів на інновації при дорожнечі кредитів, брак коштів у держави
- - розукрупнення підприємств в процесі приватизації, що в багатьох випадках супроводжувалося руйнуванням інноваційної інфраструктури,
- - незацікавленість нових власників, в тому числі іноземних, у впровадженні інновацій, які приводять до поліпшення матеріальної бази виробництва
- - відрив фінансового ринку та інвестиційних потоків від реального сектора економіки;
- - ігнорування визначених та законодавчо закріплених державних пріоритетів в інноваційній політиці, що призводить до верховенства лобізму, а не державницького підходу при визначенні напрямків державної підтримки інноваційної діяльності в промисловості.
- - низький розвиток інформаційної бази інновацій,
- - майже повна відсутність дієвих інституцій, що могли б координувати, спрямовувати та фінансувати впровадження інновацій та ін.
Наявний український науковий потенціал не здатен самотужки, без державної підтримки спричинити інноваційний прорив. В той же час підприємства країни також не можуть відокремлено від держави, науково-дослідницьких, фінансових та інших установ як державних, так і не державних форм власності запроваджувати інновації. Наявність тісної взаємодії між всіма учасниками процесу забезпечить довгоочікуваний інноваційний стрибок вітчизняним підприємствам та економіки в цілому.
Для активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств необхідно реалізовувати систему заходів, що умовно можна поділити на:
1. Заходи мікрорівня: проведення власних наукових досліджень; кадрове забезпечення запровадження інновацій; проведення оцінки технологічного та технічного стану підприємства; інновацізації виробництва
2. 2. Заходи макрорівня: надання кредитів на пільгових умовах для здійснення інноваційних проектів; координація дій фінансових установ та підприємств для фінансування інноваційних проектів; залучення іноземних інвестицій у інноваційне виробництво; утворення галузевої, міжгалузевої, регіональної системи технопарків та технополісів; створення діючої системи інноваційних фондів; формування різнорівневих інноваційних установ як посередника між науковцями та виробниками; вдосконалення нормативно-правової бази інноваційної діяльності; створення інформаційної бази інноваційної діяльності; зниження податкового тиску на інноваційну діяльність
Системний підхід у реалізації зазначених заходів дозволить підприємствам України здійснювати оновлення продукції, технологій, отримувати інформаційне, фінансове, податкове, правове забезпечення реалізації інноваційних програм, реалізувати в повному обсязі інноваційну стратегію розвитку, що в кінцевому результаті дозволить України посідати провідне місце серед технологічно розвинених країн світу.
Література
1. 1. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика. - К.: "Основа", 2005
2. 2. Кузин А.А. Теоретические аспекты современнойнаучно-технической революции. - М.: Наука, 1980
3. 3. Мирохозяйственные процессы и место в них Украины. "Экономика Украины", №1, 2001
4. 4. Нейкова Л. И. Значение инновационной стратегии государства для возрождения национальной экономики и сокращения дефицита. "Финансы Украины" № 3-4, 1996.
5. 5. Перспективи інноваційного розвитку України. Збірник наукових статей. - К.: Альтпресс, 2002.
6. 6. Статистичний щорічник України. - К.: Держкомстат України, 2004
7. 7. www.ukrstat.gov.ua
Loading...

 
 

Цікаве