WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Етичні проблеми управління та бізнесу - Реферат

Етичні проблеми управління та бізнесу - Реферат

компанії Jonson&Jonson (50-і роки). А за даними на 2000 рік вже 78% крупних британських і 80% американських корпорацій мають зараз внутрішні етичні кодекси. Але сама концепція корпоративної етики поки що викликає більше питань, ніж дає на них відповіді. На відміну від універсальної етики, вона обумовлена особливостями діяльності і цілями даної організації, а також стереотипами поведінки, що історично склалися в даній компанії. Таким чином, організації самостійно вирішують, що для них є етичною поведінкою. Наприклад, багато інвестиційних фондів принципово не вкладають кошти в цінні папери компаній, що виробляють горілчані напої, тютюнові вироби або зброю. Компанія Motorola принципово не здійснює платежів в країнах, де розповсюджено хабарництво. А компанія Levi Strauss припинила капіталовкладення в економіку Бірми і Китаю через порушення прав людини в цих країнах.
Проте існують так звані універсальні кодекси, що розробляються галузевими асоціаціями чи міжнародними організаціями і являють собою певною мірою стандарти. До таких кодексів можна віднести ISO 9000 (стандарти Міжнародної організації постандартизації), японський ESC 2000 Code, "Принципи Саллівана" (Sullivan Corporate Responsible Principles), документи міжнародної антикорупційної групи Transparency International та інші.
Проте наявність кодексу ще не гарантує те, що фірма вчинятиме етично. Головним є те, що організація сама зацікавлена не тільки проголосити і формалізувати у відповідному документі свою систему цінностей, а й додержуватися неї. Дослідження останніх років показали, що існує зв'язок між етичною поведінкою компанії і прибутком, який вона отримує, причому зв'язок в переважній більшості випадків позитивний.
Компанії, які проводять ту політику, приймають ті рішення і дотримуються тих напрямків діяльності, що є бажаними з точки зору цілей і цінностей суспільства, називаються соціально відповідальними. Причому немає однозначної думки щодо концепції корпоративної соціальної відповідальності, щодо того, чи доречно про неї говорити взагалі. Адже вона порушує принцип максимізації прибутку, передбачає здійснення витрат на соціальну залученість, що перекладаються кінець кінцем на споживачей у вигляді підвищення цін. До того ж персонал будь-якої компанії позбавлений досвіду, що дозволяє робити вагомі внески у вирішення соціальних проблем. Цим мають займатися відповідні спеціалісти, що працюють в державних установах та благодійних організаціях.
Отже, чи є корпорації морально відповідальними суб'єктами? Чи зобов'язаний бізнес забезпечувати зайнятість в суспільстві, усувати дискримінацію, зберігати стан навколишнього середовища тощо? Існує чотири підходи, що дають відповідь на це питання. Перший - ринковий підхід, який виправдовує принцип примноження прибутку як єдиний принцип діяльності компаній, залишаючи, таким чином, поза увагою соціальні проблеми. За підходом з позиції державного регулювання, корпорації є соціально відповідальними і потребують досить сильних стримуючих засобів у вигляді законів. З точки зору прихильників позиції корпоративної совісті, соціальна відповідальність спирається на загальнолюдські цінності, якими дорожать і керівництво, і підлеглі, і формується в результаті саморегулюючої в етичному плані діяльності.
Але найбільш цікавим є підхід з позиції "зацікавлених осіб". Наповнення терміна "stakeholder", або "зацікавлені особи" змінювалося протягом часу. А, отже, змінювалося і коло суб'єктів, які підпадають під вплив економічної та соціальної діяльності компанії за даною теорією. Спочатку це були групи, без підтримки яких організація припинила б своє існування, які включали акціонерів, робітників і службовців, покупців, постачальників, кредиторів і суспільство. Сьогодні ж прийнято вважати, що до "зацікавлених осіб" відносяться будь-які група або особа, які піддаються ідентифікації і які можуть вплинути на досягнення цілей організації або на які може вплинути досягнення організацією своїх цілей. В цьому розумінні "зацікавленими особами" є об(єднані спільними інтересами суспільні групи, урядові організації, профспілки, конкуренти, союзи, а також робітники і службовці, групи покупців, власники акцій та ін. Суть "теорії зацікавлених осіб" полягає у необхідності встановлення цілей фірми шляхом збалансування суперечливих запитів різних "зацікавлених осіб" в даній фірмі.
Існує ще багато цікавих теоретичних питань щодо основних підходів до моральних проблем бізнесу взагалі, до макроетичних проблем, питань філософського аналізу витоків ділової етики та термінології, пов'заної з даною проблемою, тощо. Але через обмеженість ресурсу часу звернемось до практичного аспекту даної теми.
Цікавим є дослідження Лоренса Колберга (за іншими джерелами, Лоуренса Кохлберга) з Гарварду. Протягом двох десятиріч він проводив співбесіди з людьми з метою визначення логіки їх моралі. Він зробив висновок, що існують три чітко означені рівні етичного міркування і що кожен з цих рівнів складається з двох стадій.
1. Предконвенційний рівень:
o Стадія 1: Стадія "винагороди і покарання". З неї починає кожна людина. Ми робимо правильні вчинки для того, щоб уникнути покарання.
o Стадія 2: Стадія індивідуалізму і взаємовигоди. По мірі подорослішання ми продовжуємо діяти, керуючись власними інтересами, однак усвідомлюємо, що інші люди теж мають свої інтереси. Тому для забезпечення своїх інтересів ми вступаємо в "угоди".
2. Конвенційний рівень:
o Стадія 3: Стадія суспільного конформізму. Тут ми чинимо так, як цього від нас очікують близькі до нас люди (сім'я, друзі) або суспільство взагалі.
o Стадія 4: Стадія закону і правопорядку, або стадія соціальної системи. На цій стадії кожен вважає своїм обов'язком зберігати цілісність системи. Відповідно, мораль у такій ситуації обмежується законами і правилами суспільства.
3. Постконвенційний рівень:
o Стадія 5: Стадія громадянського договору. На цій стадії кожен усвідомлює, що права і обов'язки базуються на раціональному розрахунку загальної корисності, а саме, на принципі "найбільшого добра для найбільшої кількості людей".
o Стадія 6: Стадія універсальних принципів. На цій стадії громадянин вірить в такі універсальні моральні принципи, як справедливість, рівність і гідність кожної людини, а також відчуває свій особистий обов'язок перед суспільством. Колберг відмічає, що цієї стадії досягають дуже небагато людей.
Колберг стверджує,
Loading...

 
 

Цікаве