WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Етичні проблеми управління та бізнесу - Реферат

Етичні проблеми управління та бізнесу - Реферат

науковці так і не дійшли єдиної думки щодо її визначення. Одні стверджують, що це сукупність моральних норм, правил та уявлень, які регулюють ставлення, поведінку і взаємовідносини людей в процесі їх виробничої діяльності. На думку інших авторів (Герет Т.М., Клоноскі Р.Дж.), етика бізнесу розглядає насамперед взаємозв'язок цілей і засобів бізнесу та специфічно людських цілей. А американська дослідниця Лора Неш розглядає етику бізнесу як один з різновидів професійної етики і пропонує таке визначення: це наука, що вивчає відповідність моральних норм людинидіяльності та цілям ділової організації. Етика бізнесу не є простим набором певних моральних стандартів, а являє собою інструмент аналізу та вирішення проблем, що постають перед моральною людиною, що займається бізнесом.
Схожі, але не тотожні поняття "ділова етика" і "ділова культура". Останнє є ширшим і включає поряд з етичними якостями психологічні. Але хоча саме психологічне ядро виражає суть культури, на його основі не можна зробити висновок про моральні якості людини. Наприклад, чи можна судити про те, чи добре чи погано вчиняє людина, на основі того факта, що вона є цілеспрямованою, схильною до ризику, ініціативною, намагається стати хазяїном своєї долі тощо, тобто володіє психологічними якостями підприємця? Проте, на мій погляд, варто дослідити ділову культуру в цілому, що допоможе відтворити цілісну картину щодо витоків поведінки сучасної ділової людини. Отже, ділова культура в своїй основі має: відношення до людей, справи, суспільства та природи.
Розглянемо першу складову як найбільш важливу. Як писав видатний радянський психолог С. Рубінштейн, "відношення до іншої людини, до людей складає основну тканину людського життя… Серце людини все зіткане з його відношень до інших людей". Як правило, всі люди поділяють оточуючих на "своїх" та "чужих". Такий поділ дозволяє ставитися до "інших" як до засобу досягнення цілей, легалізує аморальне відношення до "чужих", стає перешкодою на шляху затвердження норм цивілізованого бізнесу. З цього приводу М. Вебер, який досліджував історію підприємництва, зазначав: "Як війна та розбій, вільна торгівля, не зв'язана будь-якими нормами по відношенню до людей поза даного племені і роду, не зустрічала жодних перешкод. "Зовнішня" мораль дозволяла за межами колективу те, що засуджувалося у відношеннях між "братами".
Як же ж подолати відчуження між людьми, побудувати новий тип відносин, за яких всі підприємці, незалежно від раси, віросповідання та типу культури, з "чужих" перетворилися б на "своїх"? Багато вчених намагаються вирішити це питання, сформулювавши універсальні морально-етичні принципи. Так, американський соціолог Л. Хосмер, спираючись на аксіоми світової філософської думки, запропонував такі десять "екуменічних (всесвітніх) принципів етики ділової поведінки":
1. Ніколи не вчиняй того, що не в твоїх довгострокових інтересах чи інтересах твоєї компанії (вчення Протагора про особисті інтереси);
2. Ніколи не вчиняй того, про що не можна було б сказати, що цей вчинок відкритий, чесний й істинний, про який можна було б з гордістю повідомити на всю країну в пресі і по телебаченню (погляди Аристотеля і Платона про особисті доброчинності);
3. Ніколи не вчиняй того, що не є добром, що не сприяє формуванню відчуття того, що ми всі працюємо заради однієї спільної мети (заповіти всесвітніх релігій);
4. Ніколи не вчиняй того, що порушує закон, адже в законі представлені мінімальні моральні норми суспільства (вчення Гоббса і Локка про роль держави);
5. Ніколи не вчиняй того, що не призводить до блага, більшого за шкоду для суспільства, в якому ти живеш (вчення Бентама і Джона Мілля про практичну користь моральної поведінки);
6. Ніколи не вчиняй того, що ти не бажав би рекомендувати зробити іншим, що опинилися в подібній ситуації;
7. Ніколи не вчиняй того, що обмежує встановлені права інших (Руссо, Джефферсон про права особистості);
8. Завжди вчиняй так, щоб максимізувати прибуток в рамках закону, вимог ринку і з повним урахуванням витрат (економічна теорія Сміта, вчення Парето про оптимальну угоду);
9. Ніколи не вчиняй того, що могло б заподіяти шкоди найслабшим в нашому суспільстві (правило розподільчої справедливості Ролса);
Ніколи не вчиняй того, що заважало б праву іншої людини на саморозвиток і самореалізацію.
По суті, всі ці принципи зводяться до проблеми співвідношення цілей (максимізація прибутку) і засобів (не маємо виходити за межі закону, у своєму відношенні до інших людей маємо додержуватися імперативу Канта, який зазначає: "Вчиняй згідно такої максими, керуючись якою, ти в той же час можеш побажати, щоб вона стала загальним законом". - І далі, - "Вчиняй так, щоб ти завжди ставився до людства так же, як до мети, і ніколи не ставився б до нього тільки як до засобу".)
Більш конкретні принципи, застосовувані до сьогоденної реальності, розроблені Р. Льюїсом. Він поділяє їх на три великі групи:
1. принципи персональної етики (власне мораль): неспокій за благополуччя інших, повага до прав інших бути самостійним, надійність і чесність, справедливість, благодійність, попередження шкідливих наслідків;
2. принципи професійної етики: неупередженість, прямота, конфіденціальність, належне намагання, точне виконання професійних обов'язків;
3. принципи всесвітньої етики: додержання світового законодавства, соціальна відповідальність, управління навколишнім середовищем, поважне відношення до житла.
На особливу увагу заслуговують принципи міжнародного бізнесу, розроблені учасниками "круглого стола" в Ко (Швеція) і зафіксовані у відповідній декларації, яка згадувалася на початку роботи. Ось ці принципи в стислих формулюваннях:
1. Відповідальність бізнесу: від блага акціонерів до блага його ключових партнерів.
2. Економічний та соціальний вплив бізнесу: до прогресу, справедливості і світової спільноти.
3. Етика бізнесу: від літери закону до духу довіри.
4. Повага до правових норм.
5. Підтримка багатосторонніх торговельних відносин.
6. Піклування про навколишнє середовище.
7. Уникнення незаконних дій.
Розробка етичних принципів відбувається і на мікрорівні. Йдеться насамперед про кодекси поведінки, за допомогою яких корпорації намагаються привести свій бізнес у відповідність з моральними нормами. Одним з перших документів, що проголосив корпоративні цінності і принципи, стало відоме Credo

 
 

Цікаве

Загрузка...