WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Розвиток комерції в Україні - Курсова робота

Розвиток комерції в Україні - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
з підприємництва
Розвиток комерції в Україні
Зміст
1. Вступ 4
2. Розвиток комерції в Україні 7
2.1 Розвиток торгівлі в Київській Русі 7
2. Розвиток комерції в УРСР 16
2.3. Розвиток комерційних відносин в України в роки незалежності 18
3. Висновки та пропозиції 26
Список використаної літератури 33
1. Вступ
Проблема комерції довгий час ігнорувалась, замовчувалась або ж свідомо перекручувалась радянською історіографією. Зрозуміло, що тодішньому режиму, який протягом багатьох десятиліть ревно і нещадно поборював вільну торгівлю, ринкову економіку, будь-які спроби економічного усамостійнення України (не кажучи вже про політичне) такі праці були і непотрібні, і небезпечні. Саме поява незалежної України, необхідність переходу її до ринкової економіки, формування і функціонування всеукраїнського ринку, неймовірні труднощі, які доводиться долати на цьому шляху, зумовлюють не лише науково-пізнавальне, але й практично-політичне значення рецензованої праці.
В роботі зроблена спроба узагальнити історичний досвід розвитку обміну, торгівлі, формування ринку на території України від найдавніших часів до середини 80-х років нашого бурхливого століття.
В роботі з конкретно-історичних позицій ґрунтовно й переконливо висвітлюються питання виникнення та розвитку торгівлі в Україні, формування регіональних та всеукраїнського ринку, досліджуються зв'язки останнього з загальноросійським, європейським та світовим ринками, чітко визначаються основні види та форми торгівлі.
Значна увага приділена при цьому вирішальному впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на стан торгівлі і ринкових відносин в Україні в різні періоди. Втрата українським народом своєї державності, загарбання і розподіл українських земель між могутніми сусідніми державами дуже згубно позначились на стані всеукраїнського ринку, виході українських купців, пізніше бізнесменів на європейський та світовий ринки. Радянська влада, що надовго утвердилась в Україні, фактично знищила ринкові стосунки, а існуюча в ній система торгівлі виконувала невластиві їй функції - розподіл продовольчих і промислових товарів. Цілком очевидно, що ліквідація ринкової системи стала однією з основних причин краху колишнього режиму.
Економіка нашої країни з початку року зберігає не тільки високу динаміку - темпи зростання навіть підвищилися. ВВП зріс на 7,5%, промислове виробництво - на 12,4%. Такі темпи удвічі вищі за торішні [16, c. 44].
Намітилися позитивні зрушення у структурі промисловості. Обробна галузь, на яку припадає 70% промислового виробництва, зросла майже на 14%. Зміцнює позиції машинобудування. Темпи зростання в цій галузі становлять майже 28%. Підвищується частка продукції наукового та інноваційного призначення. Обсяги будівництва зросли на 22%. Поліпшилася динаміка на транспорті, вантажооборот збільшився на 12%.
Активно розвивається зовнішньоекономічна діяльність. Експорт товарів зріс на 27%, імпорт - на 29.
Розширюється споживчий ринок. Виробництво товарів народного споживання зросло майже на 18,5%, а роздрібна торгівля - майже на 17. Зростає купівельна спроможність населення, реальна заробітна плата підвищилася на 15%.
Кредитування виробництва зросло на 25% і досягло 53 млрд. грн. Вклади населення в банки зросли на 28% і становлять на сьогоднішній день 25 млрд.
Інфляція з початку року становить 4,6%. За прогнозом наших фахівців, на кінець року ми очікуємо приблизно 7-8%.
Водночас в економічній і соціальній сферах є ще багато проблем, особливо незадіяних резервів. Поки що немає суттєвих зрушень у розв'язанні дуже важливої проблеми - оновлення основних фондів. Амортизаційна політика застаріла і неефективна. Кредитів на ці цілі теж використовується вкрай мало - всього 6%.
Розвиток економіки в регіонах дуже неоднорідний. Припустимо, при зростанні промислового виробництва в Закарпатській області на 36%, на великий жаль, у Полтавській - триває спад 0,7%, у Хмельницькій - приріст всього 5%.
Структура кредитування поки що має торгово-посередницьке спрямування. Тут зайнято майже 40% кредитних ресурсів. Тим часом у будівництво кредитів залучено лише 2%, сільське господарство - 8%.
Слабо використовуються можливості споживчого ринку, його насичення вітчизняною продукцією. Оборот роздрібної торгівлі відстає від росту доходів населення. Натомість імпорт одягу та взуття з початку року зріс у 1,8 рази, продукції харчової промисловості у 1,6 рази.
2. Розвиток комерції в Україні
2.1 Розвиток торгівлі в Київській Русі
На ІХ ст., коли центр торгівлі перемістився на південь, до Константинополя, головною торговою артерією для Києва став славнозвісний шлях "із варяги у греки". Відтак заморська торгівля стала складати основу економічної системи Київської Русі.
Тому не випадково, що першою формальною угодою, укладеною київськими правителями, став договір князя Олега з Візантією (911 р.), згідно з яким руським купцям у Константинополі створювалися надзвичайно сприятливі умови. Коли у ХІІ - ХІІІ ст. у результаті пограбування Константинополя Хрестоносцями та частих нападів кочовиків на торгові шляхи по Дніпру став занепадати обмін з Візантією, дедалі більшого значення для Києва набували торгівельні зносини із Західною Європою, що головним чином йшли через Краків - Прагу - Регенсбург.
На противагу середньовічному Заходу, де земельна аристократія ухилялася від торгівельної діяльності, в Київській Русі торгівлею активно займалися не лише бояри, а й сам князь. Більшу частину року перші правителі витрачали на збір данини у близьких і далеких землях своїх володінь, на привезення її до Києва те на спорядження великої флотилії, що Дніпром везла до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск та інший товар, який обмінювали на предмети розкошів. Навіть коли князі й бояри ставали більш осілими й прибирали у власність великі земельні володіння, значна частина продукції їхніх господарів призначалася для чужоземних ринків. Для заняття торгівлею існували різноманітні можливості, оскільки в руських містах сформувався численний прошарок купців, а його найбільш впливові й заможні представники вели заморську торгівлю й користувалися однаковими з боярами політичними та юридичними правами. Але у величезній більшості його складали просто дрібні крамарі, які торгували на внутрішньому ринку й часто визискувалися та закабалялися заможнішими купцями.
За оцінками сучасних учених, 13-15% населення Русі мешкало у міських осередках. Як засвідчують літописи, у країні налічувалося близько 240 міст і селищ. Проте цілком імовірно, що десь 150 із них фактично являли собою укріплені поселення напівземлеробського люду. Серед майже 90 великих селищ і міст найбільшим був, поза всяким
Loading...

 
 

Цікаве