WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Майнова відповідальність - Реферат

Майнова відповідальність - Реферат


Реферат на тему:
Майнова відповідальність
Для режиму цивільно-правової відповідальності епохи промислового капіталізму були характерні два принципи: відповідальність за провину і повне відшкодування заподіяного збитку. Повне відшкодування збитків є необхідною умовою функціонування будь-якої системи господарства, що базується на товарно-грошових відносинах. Суть цивільно-правової відповідальності саме і полягає в тому, щоб відшкодувати учасникові майнового обороту матеріальні втрати, заподіяні правопорушенням, невиконанням або неналежним виконанням договірного зобов'язання. Що ж до принципу відповідальності за провину, то він є одним із проявів більш загальних засад права, що регламентує майновий оборот, - принципу автономії свободи. Приватна власність передбачає, що власник має право самостійно, автономно розпоряджатися своїм майном, не заподіюючи при цьому шкоди майну інших осіб. Але, надавши учасникові господарських відносин можливість діяти на свій розсуд, право країн Заходу в інтересах підтримки всієї системи цих відносин мусило покласти на нього і відповідний обов'язок - відшкодувати майнову шкоду, оскільки вона заподіяна навмисно або ж заподіювач передбачав її можливість. Відповідальність виключалася, якщо не було дотримано умов вільного волевиявлення або якщо шкідливі події настали незалежно від волі особи, тобто поза сферою її контролю.
Два фактори мали вирішальний вплив на еволюцію правового режиму майнової відповідальності: науково-технічний прогрес і усуспільнення виробництва.
Науково-технічний прогрес спричинив появу нових небезпечних видів діяльності, продуктів, речовин. Різко збільшилися масштаби можливих збитків, що можуть сягати астрономічних розмірів. Нерідко збиткові наслідки тих чи інших дій виявляються через тривалий проміжок часу, що, крім усього іншого, утруднює встановлення причинного зв'язку між шкідливою дією і її результатом.
Водночас, посилення суспільного характеру праці призводить найчастіше до неможливості визначення особи, чия дія або бездіяльність сприяли в остаточному підсумку настанню майнового збитку.
Вплив зазначених факторів на інститут цивільно-правової відповідальності неоднозначний. Можна виокремити такі напрямки розвитку правової регламентації майнової відповідальності в західних державах: розширення сфери застосування інституту цивільної відповідальності; розвиток інституту безвинної відповідальності; поширення добровільного й обов'язкового страхування цивільної відповідальності осіб; уніфікація договірної і деліктної відповідальності; каузалізація майнової відповідальності і визначення граничних розмірів відшкодування. Нарешті, необхідно відзначити тенденцію до диференціації правового режиму майнової відповідальності залежно від характеру порушеного інтересу.
1. Розширення сфери застосування цивільної відповідальності відбувається вслід за розширенням сфери правового регулювання суспільних відносин. Розвиток юридичної регламентації відносин, що виникають у сфері державного управління, використання природних ресурсів тощо, потребувало розробки правових засобів, які забезпечують виконання відповідних правових розпоряджень. У тих випадках, коли порушення останніх спричиняє заподіяння майнового збитку, виникає питання про його компенсацію, її здійснюють за допомогою використання детально розробленого й апробованого механізму цивільно-правової відповідальності. Природно, що й самі норми про майнову відповідальність, які найчастіше переносять у сферу публічного права, набувають деяких специфічних рис. Внаслідок цього відбувається диверсифікованість правового режиму майнової відповідальності. Наприклад, відособлюється відповідальність держави за майновий збиток, заподіяний незаконними діями посадових осіб або органів держави. Набули розвитку відповідальність за порушення норм екологічного права, відповідальність за "ядерний збиток", космічна майнова відповідальність та ін. Кожен з таких видів майнової відповідальності має свої особливості. Так, міжнародне космічне право передбачає, що суб'єктами матеріальної відповідальності за збиток, заподіяний космічною діяльністю, виступають держави, незалежно від того, хто є безпосередньо потерпілою стороною або завдав шкоду. Майнова відповідальність "запускаючої держави" конструюється як відповідальність, що не залежить від наявності провини.
2. Однак визначальною тенденцією розвитку цивільно-правової відповідальності в країнах Заходу є відмова від принципу провини як однієї з основних умов такої відповідальності. Збільшуються випадки майнової відповідальності без урахування провини того, хто завдав шкоду. Це пов'язано насамперед з використанням на виробництві, у побуті нових машин, товарів, технологічних процесів, які не цілком підконтрольні людині й тому можуть завдати шкоди і за відсутності провини при їх використанні власником. На практиці дуже поширились угоди про неустойку, яку правомірно розглядали як одну з різновидів безвинної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Врешті-решт західне законодавство з кінця минулого століття змушене було відмовитися від застосування норм класичної цивільно-правової відповідальності у випадках заподіяння збитку здоров'ю або смерті працівника на виробництві. У зазначеній сфері цивільна відповідальність раніше за інші почала замінюватися системою страхування.
Перетворення юридичної особи на головного учасника майнового обороту також зрештою сприяло знецінюванню критерію провини як необхідної умови цивільно-правової відповідальності. Провина являє собою певний психічний стан особи, її ставлення до своєї поведінки та її наслідків. Як підстава відповідальності провина має сенс лише тоді, коли можна впливати на мотиви поводження людини. Тому провину юридичної особи потрібно враховувати при встановленні відповідальності, якщо є можливість виявити людину або людей, котрі, діючи як органи, представники або працівники юридичної особи, порушили або сприяли порушенню юридичною особою договірного зобов'язання, завдали майнової шкоди іншим учасникам цивільного обороту. Встановити ж конкретних осіб, внаслідок дії або бездіяльності яких було порушено суб'єктні права інших учасників обороту, часто буває вкрай важко або неможливо. Але навіть якщо ці особи й визначені, вони, за загальним правилом, не несуть майнової відповідальності перед потерпілими. Вони відповідатимуть перед юридичною особою за порушення своїх посадових, трудових обов'язків. Відбувається своєрідна трансформація відповідальності юридичної особи у відповідальність посадових осіб і працівників цієї юридичної особи. При цьому постає питання про винність відповідних фізичних осіб, але вже в іншій площині.
Західна юридична наука не могла ігнорувати згаданих процесів. Наприкінці минулого - на початку нинішнього століття в Німеччині, Італії і Франції з'явилися праці, в яких зазначалося, що вина не є необхідним елементом цивільної відповідальності. Стверджувалося, що вимога провини є відображеннямпоєднання цивільної і кримінальної відповідальності, відшкодування шкоди і кримінального покарання. На думку прихильників нової теорії
Loading...

 
 

Цікаве