WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Заснування фірми та забезпечення її господарської діяльності (пошукова робота) - Реферат

Заснування фірми та забезпечення її господарської діяльності (пошукова робота) - Реферат

частки розподіл прибутку, голосування і визначення кворуму здійснюють без урахування частки, придбаної товариством.
Однак варіювати розмір статутного фонду можна лише після створення підприємства, спочатку ж його потрібно зареєструвати.
Попередні дії підприємця щодо заснування фірми включають підготовку статутних документів, їхнє нотаріальне засвідчення, а також визначення місцезнаходження майбутнього суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з п. 4 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р. № 740, місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи на дату державної реєстрації може бути місцезнаходженням (місце проживання) одного із засновникові або місцезнаходження за іншою адресою. Це підтверджується договором, який передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення, частини приміщення (договір купівлі-продажу міни, дарування, оренди, лізингу, безкоштовного користування майном, про спільну діяльність, засновницький договір тощо).
Варіантів підтвердження місцезнаходження дуже багато, та є кілька обмежень. Так, відповідно до п. З ст. 2 Закону "Про лізинг", не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти, визначені у ст. 4 Закону України "Про оренду державного майна", а саме "нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення)", якщо воно має статус державного. Відповідно до частини третьої ст. 430 Цивільного кодексу, не можуть бути учасниками договору про спільну діяльність громадяни й організації.
Для товариства з обмеженою відповідальністю ідеальним може бути варіант, якщо один із засновників передасть як внесок у статутний фонд товариства будівлю, споруду чи приміщення, за яким воно і зареєструється.
Ще один варіант виходу із ситуації полягає в тому, щоб знайти надійного орендодавця, з яким після реєстрації підприємства можна укласти договір оренди, оскільки до реєстрації це може бути лише угода про намір укласти договір оренди.
Інколи вдаються до іншого варіанта, коли підприємство реєструється за місцем проживання одного із засновників. Якщо не влаштовує жоден з описаних варіантів, то слід використати норми законодавства про юридичну та фактичну адреси. Юридична адреса - це місцезнаходження постійно діючого органу юридичної особи, зазначене в засновницьких документах і свідоцтві про державну реєстрацію. Фактична адреса - це місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності (або його структурних одиниць), за яким він здійснює господарську діяльність. Нині в законодавстві немає суворої вимоги щодо того, щоб підприємство розміщувалося і здійснювало діяльність виключно за своєю юридичною адресою. До того ж, у зв'язку з ліквідацією інституту прописки, фізичні особи тепер враховуються за місцем фактичного проживання, а не за місцем прописки. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 35 особа, місце проживання якої підтверджується пропискою, вважається зареєстрованою. Тому для реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності громадянам потрібно звертатися до органу держреєстрації за фактичним місцем проживання, а сама реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється
шляхом видачі органом держреєстрації Свідоцтва про державну реєстрацію.
Суть поняття "юридична адреса" полягає в тому, що власник приміщення надає підприємцеві можливість зареєструвати свою організацію за адресою цього приміщення.
Юридичні адреси нині оформляються договором про надання послуг (по суті - це договір оренди). Фактично конкретне місце в оренду не надається, а, як правило, лише надається право посилатися на цю адресу та отримувати на неї кореспонденцію. На практиці, якщо підприємство здійснює господарську діяльність за фактичною адресою, про це слід повідомити в письмовій формі контролюючим органам. Таку само вимогу ставить і власник юридичної адреси на випадок, якщо за цією адресою звернуться контролюючі органи з перевіркою діяльності підприємства. Якщо ж за юридичною адресою підприємство (або його постійно діючий орган) не розміщується і даних про його фактичне місцезнаходження податкові органи не мають, то останні, згідно з пп. 4.3.1 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", можуть застосовувати непрямий метод визначення податкового зобов'язання.
Позитивними моментами використання юридичної адреси є можливість вибору податкової інспекції для реєстрації організації, відсутність необхідності орендувати приміщення заради місцезнаходження, зазначеного в засновницьких документах. Використання юридичної адреси доцільне на початкових етапах підприємницької діяльності. Після появи у підприємця приміщення для такої діяльності ситуацію з місцезнаходженням слід привести у відповідність до чинного законодавства.
Підприємницька діяльність згідно з обраною організаційною формою можлива за наявності таких засновницьких документів, як статут підприємства та засновницький договір. Для акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю потрібно скласти і статут, і засновницький договір. Для повного і командитного товариства - тільки засновницький договір, для приватного підприємства - лише статут.
Засновницький договір і статут належать до основних юридичних документів суб'єкта підприємницької діяльності. Вони мають містити відомості про вид підприємства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір і порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків, склад і компетенцію органів управління та контролю підприємства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до засновницьких документів, порядок ліквідації та реорганізації підприємства.
У товариства з обмеженою відповідальністю засновницькі документи, крім того, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними внесків.
Якщо зазначені відомості в засновницьких документах відсутні, це є підставою для відмови у державній реєстрації. До статуту можуть бути внесені, на вимогу засновників, й інші відомості. Не буде зайвим внесення до статуту якомога більшої кількості видів діяльності. Переваги відчуються згодом, коли через відсутність потрібного виду діяльності виникне потреба вносити доповнення до статуту.
Засновницькі документи регламентують діяльність підприємства та його відносини з державою, партнерами та власником (засновниками) протягом усієї діяльності підприємства. Кожний розділ статуту тим або іншим чином, прямо або побічно пов'язаний із бухгалтерським обліком і питаннями, які необхідно вирішувати в процесі роботи.
Слід звернути пильну увагу на засновницький договір, оскільки цей документ регламентує і закріплює відносини між сторонами з приводуучасті в утворенні, управлінні підприємством, а також
Loading...

 
 

Цікаве