WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Підприємство (фірма) як основна ланка економіки та його характерні риси (пошукова робота) - Реферат

Підприємство (фірма) як основна ланка економіки та його характерні риси (пошукова робота) - Реферат

перевагою корпорації є те, що вона має можливість збільшувати до значних розмірів обсяги виробництва, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, бути висококонкурентною на внутрішньому І зовнішньому ринках
До колективних підприємств належать ті, які засновані на власності трудового колективу в разі переходу всього майна державного підприємства у власність трудового колективу, викупу орендованого майна або набуття колективом майна в Інших випадках, передбачених законодавством Колективними також є підприємства, що ґрунтуються на власності кооперативу чи добровільного об'єднання громадян для ведення господарської або Іншої діяльності, яка передбачає особисту участь у діяльності кооперативу, використання власного орендованого майна Ним може бути І підприємство, засноване на власності громадської або релігійної організації 3 цього випливає, що у складі цих підприємств вирізняють колективні трудові (народні) підприємства, кооперативні, підприємства громадських організацій.
Спільні (або змішані) підприємства засновуються на поєднанні різних форм власності, в тому числі Із залученням Іноземного капіталу .
Співвідношення між основними формами підприємств залежно від форм власності змінюється в процесі еволюції економічної системи Трансформація адміністративно-командної системи в ринкову супроводжується утвердженням різноманітних форм підприємств відповідно до критерію власності Здійснені Інституцюнальні перетворення в економіці України привели до того, що на початок 2002 ? Із загальної кількості об'єктів єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ за формами власності державні становили 4,8 %, комунальні - 7,4, приватні - 29,6, колективні - 57,2, міжнародні організації та юридичні особи Інших держав 1 %.
Залежно від обсягів діяльності підприємства поділяються на великі, середні та малі.
Великі підприємства орієнтуються на виробництво масової продукції Із сталим асортиментом Завдяки цьому досягається зменшення витрат на виготовлені товари, знижується ціна, що робить їх доступними для масового споживача. Крім цього, серед переваг великих підприємств слід зазначити те, що вони активно впливають на формування ринку, створюючи нові види товарів і наданих послуг. Ці підприємства мають достатні матеріальні, фінансові, інформаційні та інтелектуальні ресурси для розробки науково-технічних проектів. Зазначені риси великих підприємств сприяють зміцненню економічного потенціалу країни, її соціально-економічному прогресу.
В умовах трансформації адміністративно-командної економіки в ринкову спостерігається тенденція до подрібнення великих підприємств.
Однак подрібнення можна здійснювати там, де це доцільно. Адже практика розвинених країн світу свідчить про те, що на великих підприємствах зосереджується виготовлення новітніх, наукомістких виробів. А тому поряд з малими та середніми діють і великі спеціалізовані підприємства. Критерієм трансформації великих підприємств у менші в умовах постсоціалістичних країн може бути тільки соціально-економічна ефективність.
До середніх підприємств належать ті, що виробляють невелику за обсягами, але стійку за номенклатурою виробів продукцію у значних кількостях, їхньою перевагою є те, що вони здатні швидко реагувати на зміну кон'юнктури ринку завдяки сучасному оснащенню, передовим технологіям, можливостям для інновацій. Порівняно з великими і малими середні підприємства виграють у тому, що першим здійснити зазначене не дають масштаби їх виробничої діяльності, а другим не вистачає коштів для втілення в життя науково-технологічних досягнень, передових технологій, ноу-хау.
Малими вважаються підприємства з певною кількістю працівників. Відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні" до малих підприємств належать новостворювані та діючі підприємства з такою кількістю працівників:
o у промисловості та будівництві - до 200 осіб;
o в інших галузях виробничої сфери - 50 осіб;
o у науці і науковому обслуговуванні - до 100 осіб;
o у галузях невиробничої сфери - до 25 осіб;
o у роздрібній торгівлі - до 15 осіб.
Малі підприємства існували завжди і скрізь. Але на відміну від соціалістичних малих підприємств державної форми власності малі
підприємства у розвиненому ринковому господарстві, з одного боку, є породженням ринку і приватної власності, а з іншого - самі є фактором становлення і розвитку ринку, формування класу дрібних і середніх власників.
Малі підприємства за наявності певних передумов здатні динамічно реагувати на зміни споживчого попиту, активізувати впровадження технологічних і соціальних інновацій, сприяти формуванню прошарку середнього класу, створенню нових робочих місць, збільшенню податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Останніми десятиріччями в розвинених країнах з'явилася нова тенденція у сферах економіки, де поширені малі підприємства. Вони дедалі більше переміщуються з традиційних для них галузей економіки - торгівлі, будівництва, автосервісу, сфери послуг - у нові сфери і галузі, насамперед у високотехнологічне виробництво: машинобудування, енергетику, електротехнічну, хімічну промисловість, приладобудування, транспорт,телекомунікації, інформатику, мікрое-лектроніку
До малих підприємств ставляться з особливою увагою навіть у ви-сокорозвинених країнах. Зокрема в Японії вважається, що саме вони стали вирішальним фактором перетворення цієї колись економічно відсталої та зруйнованої війною країни на високорозвинену державу. Нині лише в обробній промисловості Японії функціонує понад 6,5 млн малих і середніх підприємств, що перевищує 90 % їхньої загальної кількості в галузі.
Малі підприємства виконують певні функції, без яких ринкова економіка втрачає багато своїх переваг і якостей. Зокрема у "Білій книзі" Японії зазначається, що малі і середні підприємства:
o є основними носіями конкуренції;
o створюють можливості для творчих спроб вступу в бізнес;
o роблять великий внесок у гуманізацію суспільства;
o сприяють розвиткові регіону, де створюються;
o є носіями інтернаціоналізації суспільства;
o сприяють поліпшенню добробуту нації;
o є носіями технічного прогресу, інформатизації економіки і суспільства.
Велике значення малих підприємств для економіки і всіх сфер життєдіяльності суспільства зумовлює особливу політику щодо них з боку уряду. Але відомо, що багато спеціалістів дотримуються принципу рівних стартових можливостей для всіх підприємств, висловлюють сумнів щодо необхідності державної підтримки саме малих підприємств, надання їм пільг. Така думка сьогодні посилюється негативним, а часто й антисуспільним досвідом ринкового поводження малих підприємств.
Отже, з метою підвищення ефективності державної підтримки малих підприємств необхідно визначити їх ознаки. Причому самих лише кількісних критеріїв недостатньо.
На наш погляд, є певним спрощенням зараховувати до малих підприємств тільки ті, що відповідають певним кількісним ознакам. Справа в тому, що в різних країнах кількісні визначення підприємств, що в сукупності створюють "малу економіку", різняться. Зокрема до таких у Японії належать ті, що нараховують до 50 працівників, в Італії і Фінляндії - до 100, у Великій Британії - до 200, у США - до 500. Отже, визначення "мале підприємство" не означає тільки кількісну їх характеристику. Аналіз законодавства 75 країн світу свідчить про наявність понад 50 ознак і критеріїв, за якими підприємства і фірми зараховують до малих і середніх.
Сутність малого підприємництва полягає насамперед у характері і способі найбільшої пристосованості до ринкової
Loading...

 
 

Цікаве