WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Соціально-економічний зміст основних правових інститутів у країнах заходу. Договір (пошукова робота) - Реферат

Соціально-економічний зміст основних правових інститутів у країнах заходу. Договір (пошукова робота) - Реферат

поліпшиться охорона інтересів покупця. Законодавство і судова практика західних країн визнають зазвичай недійсними положення договорів, що звільняють продавця сервісного підприємства від відповідальності перед покупцем чи клієнтом, або зменшують розмір такої відповідальності, або дають постачальникові право на односторонню зміну чи розірвання договору у випадках, не передбачених законом, або покладають на споживача тягар доведення, за що має відповідати постачальник, та ін.
У сфері договорів приєднання чітко простежується загальна тенденція західного цивільного права - розширити права суду в тлумаченні договору аж до зміни чи навіть виключення з нього умов, які, на думку суду, є нерозумними.
Варто зазначити, що свобода договору обмежується і державою шляхом детальної регламентації банківських, страхових, транспортних, валютних, зовнішньоторговельних операцій; установлення систем ліцензування, коли для здійснення тієї чи іншої операції, наприклад договору продажу чи перевезення, необхідно попередньо одержати спеціальний дозвіл від компетентного державного органу; визначення цін на товари і послуги тощо. Наприклад, у Франції після видання двох ордонансів про ціни 1945 р. почався тривалий період регламентації цін, яка застосовувалася до такої великої кількості продуктів і послуг, що вільно встановлювані ціни стали винятком. Ціни встановлюються постановами міністра економіки (іноді разом з іншими міністрами, наприклад, транспорту, промисловості, сільського
господарства, охорони здоров'я) або префектів. Якщо продавець або особа, що надає послуги, не дотримуються постанов про ціни, вони можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності.
Розвиток правового регулювання виконання договору в західних країнах відбувається суперечливо. Це пояснюється тим, що саме на стадії Існування договірних відносин він зазнає впливу різних за спрямованістю сил. Поглиблення суспільного поділу праці, посилення кооперації в рамках ринкового господарства ставлять вимоги най-суворішого дотримання договірних зв'язків як необхідної умови функціонування складної господарської системи. Відмова від виконання або неналежне виконання договору в сучасних умовах може спричинити лавиноподібний процес розладу господарських зв'язків.
Нерідко учасникові договірних відносин майже неможливо або надзвичайно важко виконати договір. Уразливість договору перед економічними І соціальними потрясіннями посилюється, бо збільшується в цілому тривалість багатьох договорів, великого поширення набувають складні комплексні угоди. Це спонукає західне право відходити від принципу "святості" договору, тобто суворого виконання договірних зобов'язань. "Зазначені зміни, - на думку Р. Халфіної, - відбувалися І наростали поступово, вони не позначилися на законодавстві, але дуже помітні в практиці".
Розвивається І система способів забезпечення виконання договірних зобов'язань. У законодавстві цей процес найяскравіше відобразився в тексті Єдиного тарифного кодексу США. Спеціальний розділ цього Кодексу присвячений забезпеченню угод. "Забезпечувальний Інтерес", відповідно до положень цього кодексу, - це Інтерес у рухомому або нерухомому майні, що забезпечує оплату чи виконання зобов'язання. Зазначене поняття охоплює різноманітні за своєю природою способи забезпечення виконання зобов'язань, включаючи майново-правові І зобов'язально-правові. Останнім часом у всіх західних країнах переважною розвитку набули непосесорні способи забезпечення зобов'язань, у тому числі. Іпотека рухомості, умовний продаж, переважне право, а також передача І резервування права власності з метою забезпечення. Непосесорш способи не спричиняють передачі кредитору володіння майном, що було забезпеченням зобов'язання, отже, вони дають змогу боржникові використовувати це майно у своїй господарській діяльності, що вигідно відрізняє ці способи від посесорних. Зрозуміло, що основна мета забезпечувальних способів виконання зобов'язань полягає насамперед не в тім, щоб примусити боржника виконати зобов'язання в натурі, а у створенні додаткових гарантій для кредитора одержати відшкодування збитку в разі невиконання чи неналежного виконання договору.
Визначальною тенденцією, що характерна для змін у правовому регулюванні виконання договірних зобов'язань, є все-таки не посилення юридичних засобів, спрямованих на стимулювання виконання, а тенденція до звуження дії принципу "святості" договору. Це цілком відповідало епосі вільної конкуренції і було гарантією захисту інтересів власника від сваволі контрагентів за договором як своєрідний юридичний баланс принципу свободи договору. Функціонування вільного ринку передбачає стабільність договірних зв'язків, а тому названий принцип був покликаний стати правовим забезпеченням цієї стабільності.
Надзвичайна складність виконання, виконавчі витрати не звільняли боржника від договору. Вважалося, що сторони можуть у разі різкої зміни економічної кон'юнктури передбачити в тексті самого договору застереження про звільнення від виконання чи про зміну його змісту.
Швидкі темпи науково-технічного прогресу спричинилися, крім усього іншого, до значного збільшення кількості випадків, коли виконання договору мало здійснюватися, по суті, в нових умовах, які сторони не передбачали та й не могли передбачити в момент укладення договору, бо умови перебувають за межами контролю учасників договору. Особливо ці проблеми загострились в період Першої світової війни й у перші післявоєнні роки. Безумовне дотримання засад "святості" договору привело б до явно несправедливих рішень: безпідставного збагачення одних і невиправданих збитків інших учасників торгового обороту. Інакше кажучи, принцип "святості" договору в нових умовах функціонування західної економічної системи вступив у суперечність з потребами охорони власницьких інтересів її учасників і був, як це траплялося й в інших подібних випадках, обмежений дією головного імперативу цього суспільства. Для пристосування правової надбудови до нових потреб господарського життя були використані уже наявні юридичні конструкції. У країнах Західної Європи правила про неможливість виконання були поширені і на випадки економічної неможливості, коли договір у зв'язку з різкою зміною господарської ситуації можна було виконати тільки з надмірними витратами і труднощами. Було розроблено доктрину "застереження про незмінність обставин". Сутність її полягає в тому, що сторони, укладаючи договір, виходять з такої пропозиції: він буде виконуватися за певних обставин, які виникають на момент йогоздійснення. Зміна цих обставин надає право сторонам відмовитися від виконання договору або вимагати змінити його зміст. У ряді західних країн після Другої світової війни приймалися законодавчі акти, що надавали сторонам право на розірвання договору, якщо його виконання могло призвести до надмірних збитків, які перевищували передбачувані контрагентами у договорі в довоєнний період.
Нині у більшості випадків неможливість виконання договору зумовлена діяльністю держави в економічній сфері. Наприклад, держава забороняє або обмежує ввезення або вивезення певного визначеного товару через видання
Loading...

 
 

Цікаве