WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Соціально-економічний зміст основних правових інститутів у країнах заходу. Юридична особа (пошукова робота) - Реферат

Соціально-економічний зміст основних правових інститутів у країнах заходу. Юридична особа (пошукова робота) - Реферат

вважати материнською, а яку дочірньою або залежною.
Економічною передумовою існування контролю за діяльністю юридичне автономних утворень є система участі. Це зазначають з більшими або меншими застереженнями і західні юристи. Звичайно, це не виключає й інших форм економічної залежності компаній, але вони все-таки мають допоміжний, додатковий характер. І суворо відповідно до цього підходу західне законодавство, даючи визначення контролюючого, материнського, пануючого або залежного дочірньоготовариства, завжди використовує критерії володіння капіталом, уточнюючи його з кількісного і з якісного аспектів.
Нині законодавство більшості країн Заходу бере до уваги існування групи товариств переважно для того, щоб покласти на материнську компанію обов'язок інформувати акціонерів, громадськість, а також працівників про стан справ у групі. Відповідно до сьомої директиви Ради ЄЕС, що уже врахована в законодавстві деяких країн Спільного ринку, торгове товариство, що стоїть на чолі групи, повинно крім своїх власних рахунків скласти й опублікувати консолідовані рахунки. Останні відображають фінансовий стан і результати діяльності групи так, ніби організації, які входять до неї, становлять одне товариство. У консолідованих рахунках відображаються операції лише з третіми особами.
Судова й адміністративна практика західних країн у спорах про національність юридичної особи, у справах про неспроможність, при розгляді трудових конфліктів, в антитрестівських і деяких інших спорах почала поступово враховувати фактичну залежність однієї компанії від іншої. Зокрема, у двох своїх перших рішеннях щодо груп товариств Комісія ЄЕС вважала, що угоди, укладені між материнським товариством і дочірніми компаніями, не підпадають, з урахуванням тісної залежності між товариствами, що об'єднуються, під дію антитрестівського законодавства.
Відносини економічної залежності, контролю дедалі частіше враховують і західні законодавці, особливо в питаннях оподаткування, визначення умов допуску і функціонування на національній території іноземних осіб, неспроможності, у трудових відносинах.
Наприклад, відповідно до французького закону 1965 p., від оподатковуваних прибутків материнського товариства віднімаються дивіденди, отримані від дочірніх компаній. А в окремих випадках податкове законодавство Франції ігнорує існування юридичної особи. Так, якщо одне товариство володіє не менш як 95 % капіталу іншого, то за згодою міністра економіки і фінансів воно має право включити результати діяльності дочірнього товариства до своїх податкових документів, так ніби це дочірнє товариство було простим структурним підрозділом материнського. Що ж до захисту інтересів акціонерів - меншості в рамках групи, то тут розроблений правовий механізм пропонує лише законодавство ФРН і меншою мірою - право Бразилії. Цей механізм не є єдиним для всіх зв'язаних підприємств. Західнонімецький закон виокремлює зв'язані підприємства, що уклали між собою підприємницький договір, і всі інші види зв'язаних підприємств.
Тільки якщо між підприємствами існує договір підпорядкування, панівне підприємство має право давати правлінню залежного підприємства обов'язкові вказівки. Ці вказівки підлягають виконанню, навіть коли вони невигідні для залежного акціонерного товариства, але служать інтересам панівного підприємства або підприємства, з яким це останнє входить до концерну. В разі відсутності договору підпорядкування панівне підприємство не повинно використовувати свого впливу для примусу залежного акціонерного товариства здійснювати невигідні для нього операції. Інакше панівне підприємство має компенсувати заподіяні збитки.
Аналіз розвитку законодавства і судової практики західних країн свідчить, що економічні відносини залежності між юридичними особами враховуються правом там і тоді, де і коли того потребують або загальні інтереси держави (наприклад, у питанні про національність юридичної особи), або ж інтереси власників (оподатковування).
Процеси централізації і концентрації капіталу та виробництва приводять не тільки до утворення груп. Іншим полюсом зазначених явищ є руйнування тисяч підприємств, переважно малих і середніх. Нездатність юридичної особи погасити свої боргові зобов'язання, якщо вона підтверджується судом, називається в західному праві неспроможністю. Юридична особа не ліквідується з винесенням судового рішення про оголошення її неспроможною. Вона продовжує існувати, але з обмеженою правоздатністю, тобто може мати лише ті права, що необхідні для співмірного розподілу її майна між кредиторами (для цілей конкурсного процесу). У ряді країн Заходу не можуть оголошуватися неспроможними юридичні особи публічного права, державні підприємства (ФРН, Великобританія). У США, навпаки, неспроможними можуть визнаватися і муніципальні корпорації.
Стосовно юридичних осіб, що є об'єднанням капіталів, у західному праві діє норма, відповідно до якої неспроможність юридичної особи не спричиняє неспроможності її членів. Разом з тим, якщо юридична особа стала неспроможною внаслідок винних дій керівників або ж сама юридична особа використовувалася як прикриття діяльності іншої фізичної або юридичної чи фізичної особи, то законодавство, судові органи ряду західних країн відступають від принципів роздільної відповідальності юридичної особи та її членів і передбачають покладання несприятливих наслідків на учасників, які фактично діяли під прикриттям юридичної особи. Норми про відповідальність керівників юридичної особи спрямовані не так навіть на те, щоб компенсувати збиток, заподіяний кредиторам юридичної особи, як на те, щоб покарати справжніх винуватців фінансового краху. Превентивна функція норм законодавства про відповідальність керівників юридичної особи в разі її неплатоспроможності простежується чітко. Одна з основних ознак юридичної особи - самостійна відповідальність за своїми зобов'язаннями, значно ослаблена саме в тій сфері, у якій на практиці з усією гостротою постає питання про майнову відповідальність.
З іншого боку, західні держави останніми роками почали розробляти і застосовувати різноманітні заходи, спрямовані на підтримку важливих для економіки країни підприємств, що переживають фінансові труднощі. Наприклад, у Франції, відповідно до Закону 1984 р. про попередження і полюбовне врегулювання труднощів підприємств, торгові товариства, а також підприємства, що діють в іншій правовій формі, якщо вони потрапили у важке фінансове становище і не мають власних коштів для його подолання, мають право звернутися до голови торгового суду з проханням призначити їм спеціального радника. Останній покликаний сприяти укладенню угоди між власником підприємства і його основними кредиторами про відстрочення платежів або про додавання боргів. Якщо таку угоду буде підписано, то протягом терміну її дії до боржника не можна висувати позовних вимог і накладати арешт на його майно з метою одержання оплати
Loading...

 
 

Цікаве