WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Право власності - Реферат

Право власності - Реферат

звільнення промислового капіталіста від функції промислового підприємця".
Західні дослідники розцінюють цей процес як свідчення того, що в акціонерних товариствах власники капіталу (акціонери) втрачають владу, а всією її повнотою оволодівають менеджери, які керують справами акціонерної компанії і є найманими службовцями цієї компанії. Таким чином, у надрах акціонерних товариств відбувся історичний переворот, що отримав назву управлінської революції. І цей переворот, ця революція управлінців докорінно змінили основи капіталістичного господарства і суспільства. Принципові положення теорії "революції управлінців" були сформульовані американцями Берлі і Мінсом у книзі "Сучасна корпорація і приватна власність".
Ідеї Берлі і Мінса сприйняли і розвинули численні західні автори, зокрема Дж. Бернхайм, Ж. Ріпер, Дж. Гелбрейт та ін.
Отже, влада перейшла з рук власника до професійних менеджерів. Саме управлінці укладають всі угоди від імені товариства, приймають і звільняють робітників та службовців, організовують виробництво, тобто здійснюють функції, які ще донедавна виконував власник капіталу. Але менеджери не є, як правило, власниками значної частки акціонерного капіталу. Виходячи з цього, західні юристи і соціологи доходять висновку, що влада менеджерів-керуючих - це "влада без власності".
Механізм акціонерної компанії позбавляє рядових акціонерів можливості впливати на управління справами компанії, тому що рішення на зборах акціонерів ухвалюються простою або кваліфікованою більшістю голосів, а їхня кількість прямо залежить від кількості акцій, якими володіє учасник акціонерного товариства. Великі акціонери мають безліч способів, за допомогою яких можна нав'язати корпорації прийняти вигідні для них рішення. Вони дуже часто використовують у своїх інтересах голоси рядових акціонерів, що акумулюються в руках керівників товариства за допомогою видачі на їхнє ім'я відповідних доручень, призначення їх довірчими власниками цінних паперів.
Внаслідок цього керівники акціонерного товариства зосереджують величезну голосуючу силу. Фактично дрібні акціонери володіють лише однією реальною правомочністю - правом на одержання доходу з акцій у формі оголошеного дивіденду. Владу власників контрольного пакета акцій не слід розуміти як можливе здійснення ними повсякденного поточного управління акціонерним товариством, їхня влада проявляється головним чином у праві контролю і спостереження за органами управління компанією, у праві на свій розсуд призначати і звільняти управлінців.
На чинне законодавство західних країн і договірну практику великою мірою впливають теорії, сутність яких зводиться до такого. Розподіл акцій та інших цінних паперів серед великих прошарків населення перетворює їх на власників капіталу. З юридичної точки зору власник контрольного пакета акцій і робітник, у котрого є лише кілька акцій, перебувають в однаковому становищі: вони є акціонерами - власниками основного капіталу. По-перше, наділення особи бодай дрібною власністю викликає в нього "почуття власника", а останнє зв'яже його з усім комплексом власності включаючи і велику власність. По-друге, за допомогою акцій працівника можна зацікавити у сумлінній, якісній праці, у зростанні її продуктивності, у збільшенні прибутків компанії. Дохід з акції залежить від величини прибутку, що
підлягає розподілу. Завдяки акціям працівників встановлюється пряма залежність між станом справ компанії і величиною доходу акціонера-працівника. По-третє, поширення акцій серед працівників дає компанії додаткове джерело фінансування.
Законодавство розвинених західних країн сприяє компаніям у поширенні акцій та інших цінних паперів серед своїх робітників та службовців і навіть зобов'язує їх до цього. Зокрема у Франції законодавчі спроби впровадити у практику робочі акції розпочинаються з 1917 р. Однак аж до кінця 60-х років вони не мали скільки-небудь значного успіху. Закон 1967 р. зобов'язав усі приватні підприємства з кількістю працівників понад сто осіб створити спеціальні резерви або фонди участі трудящих у результатах розвитку виробництва. Ці резерви утворюються за рахунок прибутку підприємства і кошти з них використовуються для випуску акцій і облігацій, що розподіляються серед робітників та службовців підприємства. Акціонерним товариствам дозволено надавати своїм працівникам право підписки або купівлі акцій товариства. А закон 1980 р. запровадив обов'язкове безкоштовне поширення певної частини акцій серед працівників, зайнятих на підприємствах товариства.
Соціальна функція робочих акцій позначається на їхньому правовому режимі. Законодавство, як правило, обмежує розмір участі кожного працівника в основному капіталі компанії порівняно невеликою величиною. Серед працівників розподіляються не просто акції, а цінні папери того товариства, де вони працюють. Розмір участі кожного працівника залежить від таких критеріїв, як заробітна плата, виробничий стаж, службове становище. Іншими словами, розподіл акцій має стосовно заробітної плати додатковий, похідний характер. Нарешті, певною мірою обмежується можливість відчуження працівником своїх акцій.
Важливу роль у забезпеченні нормального розвитку підприємництва відіграє такий правовий інститут, як договір.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Андреева О. Д. Технология бизнеса: маркетинг. - М.: ИНФРА-М -НОРМА, 1997.
2. Беляев О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посіб. - К.: 2001. - С. 158.
3. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - Москва-Лондон, 1995.
4. Виханский О. С. Наумов А. И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс. - М.: МГУ, 1995.
5. Глухое Б. В. Основы менеджмента. - Спб.: Спец. лит., 1995.
6. Горемыкин В. А. и др. Планирование на предприятии: Учеб. для вузов. - М.: Филинъ, 1999.
7. Грузинов В. П., Грибов В. Д. Экономика предприятия: Учеб. пособие для вузов. - М.: НЭП, 1996.
8. Дойль Питер. Менеджмент: стратегия и тактика: - С.-Петербург: Питер, 1999.
9. Зайцева В. В. Общая характеристика источников гражданского и торгового права капиталистических государств. - ?., 1973. - С. 20-21.
10. Зивс С. Л. Развитие формы права в современных империалистических государствах. - М., 1960, - С. 108.
11. Зудина Л. Н. Организация управленческой работы: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1997.
12. Кейлер В. А. Экономика предприятия: Курс лекций. - М.: ИНФРА-М, 1999.
13. Крупка Я. Д., Литвин Б. М. Вдосконалення методики обліку інвестиційної діяльності та будівельного виробництва. - К.: Екон. думка, 1998.
14. Крупка Я. Д., Литвин Б. М. Інвестиційнийбізнес-план. - К., 1997.
15. Кривцов А. С. Предпринимательство как тип хозяйствования. - X., 1995. - С. 7.
16. Ладанов И. Д. Практический менеджмент. - М.: "Красный Пролетарий", 1995.
17. Макконнелл Кэмпбелл Р., Стенли Л. Брю. Экономикс. - К.; 1993. - С. 52.
18. Мескон М. X. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: 1998.
19. Мочерний С. В. Економічна теорія: Посібник. - К., 2001. - С. 274.
20. Основы менеджмента: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А. А. Радугина. - М.: Центр, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве