WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Розрахунки фінансової стійкості підприємства. Сутність фінансів підприємства - Реферат

Розрахунки фінансової стійкості підприємства. Сутність фінансів підприємства - Реферат

системи дають змогу вивести загальне правило фінансового менеджменту: завжди треба прагнути до фінансової стійкості системи загалом, а не тих чи інших її елементів, підсистем зокрема.
Вплив суб'єкта на об'єкт управління, тобто сам процес управління, може здійснюватися тільки за умови обігу певної інформації між керуючою і керованою підсистемами. Процес управління незалежно від його конкретного змісту завжди передбачає одержання, передачу, переробку і використання інформації.
Фінансова система є складною, динамічною і відкритою системою. Складність фінансової системи визначається неоднорідністю складових елементів, різнохарактерністю зв'язків між ними, структурною розмаїтістю елементів. Це зумовлює різноманіття і розходження елементів системи, їхніх взаємозв'язків, тенденцій, змін складу і стану системи, множинність критеріїв їхньої діяльності. Динамічність фінансової системи зумовлюється тим, що вона перебуває в постійно змінюваній величині фінансових ресурсів, витрат, доходів, у коливаннях попиту та пропозиції на капітал. Це забезпечує збільшення і поглиблення зв'язків фінансової системи із зовнішнім середовищем. Фінансова система є відкритою системою, тому що вона обмінюється інформацією із зовнішнім середовищем.
Функції фінансового менеджменту визначають формування структури керуючої системи. Розрізняють два основні типи функцій фінансового менеджменту: функції об'єкта управління і функції
суб'єкта управління. До функцій об'єкта управління належать: організація грошового обігу, забезпечення фінансовими коштами й інвестиційними інструментами (цінностями), організація фінансової роботи тощо. Функції суб'єкта управління являють собою загальний вид діяльності, що виражає напрямок здійснення впливу на відносини людей у господарському процесі й фінансовій роботі. Ці функції, тобто конкретний вид управлінської діяльності, послідовно складаються зі збирання, систематизації, передачі, збереження інформації, вироблення й ухвалення рішення, перетворення його на розпорядження. Йдеться про такі функції, як планування (а також прогнозування), організація, регулювання, координування, стимулювання, контроль.
Планування у фінансовому менеджменті відіграє істотну роль. Адже щоб дати розпорядження, треба скласти завдання, програму дії, для чого розробляються плани фінансових заходів, одержання доходів, ефективного використання фінансових ресурсів. Фінансове планування як функція управління охоплює комплекс заходів як щодо вироблення планових завдань, так і з втілення їх у життя. Фінансове планування є також процесом розробки людьми конкретного плану фінансових заходів, тобто звичайним видом діяльності людини. Для того щоб ця діяльність була успішною, розробляються методологія і методика складання фінансових планів.
Прогнозування (від грецьк. prognosis - передбачення) у фінансовому менеджменті - розробка на тривалу перспективу змін фінансового стану об'єкта загалом і в його різних підрозділах. Прогнозування, на відміну від планування, не ставить мети безпосередньо здійснити на практиці розроблені прогнози. Ці прогнози являють собою передбачення відповідних змін. Особливістю прогнозування є також альтернативність у побудові фінансових показників і параметрів, що визначає варіантність розвитку фінансового стану об'єкта управління на основі тенденцій, які намітилися. Прогнозування може здійснюватися на основі як екстраполяції минулого в майбутнє з урахуванням експертної оцінки тенденції зміни, так і прямого передбачення змін. Ці зміни можуть виникнути несподівано. Управління на основі їх передбачення потребує вироблення у фінансового менеджера певного чуття ринкового механізму й інтуїції, а також застосування гнучких негайних рішень.
Функція організації у фінансовому менеджменті зводиться до об'єднання людей, які спільно реалізують фінансову програму на ос-
нові встановлених правил і процедур. До останнього належать створення органів управління, побудова структури апарату управління, встановлення взаємозв'язку між управлінськими підрозділами, розробка норм, нормативів, методик тощо.
Регулювання (від лат. regulate - підпорядкування певному порядку, правилу) у фінансовому менеджменті - вплив на об'єкт управління, за допомогою якого досягається стан стійкості фінансової системи у разі виникнення відхилення від заданих параметрів. Регулювання охоплює головним чином поточні заходи щодо усунення відхилень від графіків, планових завдань, встановлених норм і нормативів.
Координація (від лат. ordination - розташування в порядку) у фінансовому менеджменті - узгодженість роботи усіх ланок системи управління, апарату управління і фахівців. Координація забезпечує взаємозв'язок відносин об'єкта управління, суб'єкта управління, апарату управління й окремого працівника.
Стимулювання у фінансовому менеджменті виражається в спонуканні працівників фінансової служби до зацікавленості в результатах своєї праці. За допомогою стимулювання здійснюється управління розподілом матеріальних і духовних цінностей залежно від кількості і якості витраченої праці.
Контроль у фінансовому менеджменті зводиться до перевірки організації фінансової роботи, виконання фінансових планів тощо. За допомогою контролю збирається інформація про використання фінансових коштів і про фінансовий стан об'єкта, розкриваються додаткові резерви і можливості, вносяться зміни у фінансові програми, в організацію фінансового менеджменту. Контроль базується на аналізі фінансових результатів. Аналіз - частина процесу планування фінансів. Отже, фінансовий контроль є важливим елементом фінансового планування.
Підходи до вирішення управлінських завдань можуть бути найрізноманітнішими, тому фінансовий менеджмент характеризується багато-варіантністю. Багатоваріантність фінансового менеджменту означає поєднання стандарту і неординарності фінансових комбінацій, гнучкість і неповторність тих чи інших способів дії в конкретній господарській ситуації. Головне у фінансовому менеджменті - правильна постановка мети, що відповідаєфінансовим інтересам об'єкта управління. Фінансовий менеджмент дуже динамічний. Ефективність його функціонування багато в чому залежить від швидкості реакції на зміни умов фінансового ринку, фінансової ситуації, фінансового стану об'єкта управління. Тому фінансовий менеджмент повинен базуватися на знанні стандартних прийомів управління, на умінні швидко і правильно оцінювати конкретну фінансову ситуацію, на здатності швидко знайти найкращий, якщо не єдиний вихід з цієї ситуації. У фінансовому менеджменті готових рецептів немає. Він вчить, як, знаючи методи, прийоми, способи вирішення тих чи інших господарських завдань, домогтися успіху для конкретного суб'єкта господарювання.
Список використаної літератури:
1. Федоренко В. Г. Перспективи розвитку капітального будівництва за ринкових умов // Державний інформаційний бюлетень "Про приватизацію". - 1997. - № 2.
2. Федоренко В. Г. Створення промислово-фінансових груп і проблеми управління корпоративними правами // Державний інформаційний бюлетень "Про приватизацію". - 1999. - № 2.
3. Федоренко В. Г., Бондаренко Е. В. Будівництво та інвестиції в Україні. - К.: Знання, 1998.
4. Федоренко В. Г. Інвестиції і капітальне будівництво в ринкових Умовах. - К.: Міжнарод. фінансова агенція, 1998.
5. Федоренко С. В. Проблеми залучення іноземних інвестицій і розвиток економіки України // Державний інформаційний бюлетень "Про приватизацію". - 1999. - № 2.
6. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. - ?., 1992.
7. Чернявский А. Д. Организация управлення в условиях рыночных отношений. - К.: МЗУУП, 1994.
8. Шумпетер И. Капитализм, социализм и демократия. - М., 1995.
9. Шумпетер И. Теория экономического развития. - М., 1982. -С. 170
10. Щербаков А. И. Новый подход к управлению: крупные объединения. - М.: Экономика, 1990.
11. Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність. - К.: МАУП, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве