WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Теоретичні концепції сутності підприємництва - Реферат

Теоретичні концепції сутності підприємництва - Реферат

суперечністю підприємництва вважаємо проблему розподілу прибутку. В марксистській політекономії ця суперечність вважається антагоністичною, але, як засвідчив розвиток західних цивілізацій, де вдалось уникнути великих соціальних вибухів, цю суперечність можна вирішити за рахунок соціалізації підприємництва.
Хоча привласнення підприємцем прибутку, безумовно, є провідним, рушійним мотивом підприємництва, збільшення прибутку повинно відбуватися адекватно рівню задоволення потреб трудового колективу і суспільства. Він має підвищуватися не за рахунок збільшення норми прибутку, а на основі збільшення масштабів підприємництва, швидкості обігу капіталу, реалізації інноваційних підходів і впровадження нових технологій. По-друге, етичне підприємництво - це плідна діяльність, що спрямовується не лише на отримання прибутку власником (співвласниками) і безпосередньо підприємцем, на задоволення позитивних потреб споживачів, а й дає відчутні матеріальні і соціальні результати, користь конкретнимгромадянам, всьому суспільству.
У концепції етичного підприємництва задоволення суспільних потреб і одержання прибутку підприємцем стають пріоритетними. Отже, навряд чи до етичного підприємництва можна зарахувати виробництво хоч і дозволених, але шкідливих речей і речовин (алкоголь, тютюн), а також рекламу іноземних товарів, придбання яких зрештою впливає на скорочення зайнятості в країні, виробництво і рекламу дозволеної, але низькоякісної продукції, демонстрацію фільмів і телепередач із сценами жорстокості, насилля, відвертого сексу тощо.
Етичне підприємництво не можна ототожнювати з етикою підприємництва. Остання, як правильно зауважує О. Кривцов, посилаючись на М. Вебера і Б. Франкліна, - це стала, загальновизначена у певній сфері нормативна система поведінки, насамперед почуття особистої відповідальності людини перед суспільством. Отже, етика підприємництва є передумовою етичного підприємництва, його базою.
Більш повно сутність підприємництва розкривається в його функціях. Тут ми розглядаємо функцію як форму, спосіб вияву активності, життєдіяльності підприємництва як важливої складової виробничих відносин. Функції підприємництва досить різноманітні і розкривають та уточнюють його відносні характеристики.
У сучасній науковій та навчальній літературі називають кілька основних функцій підприємництва.
Це зокрема ресурсна функція, зміст якої полягає у формуванні та найбільш ефективному використанні капіталу, трудових, матеріальних фінансових, інтелектуальних та інших формаційних ресурсів. Організаційна функція передбачає організацію маркетингу, реклами, впровадження прогресивних форм і методів організації виробництва, нових форм оплати праці та їх оптимальне поєднання з традиційними, успішне поєднання форм одиничного поділу праці, основних факторів виробництва. Новаторська функція полягає в генеруванні та активному використанні нових прогресивних ідей технічного, організаторського, управлінського характеру, здійсненні дослідно-конструкторських розробок, створенні нових товарів і наданні нових послуг.
Дія соціальної функції передбачає виготовлення таких товарів і надання послуг, які потрібні суспільству, забезпечують задоволення особистих та суспільних потреб. Особистісна функція означає самореалізацію мети кожного конкретного підприємця, його задоволення своєю діяльністю.
Зазначені функції підприємництва окреслюють основні параметри поведінки підприємця. Вони полягають у тому, щоб цінувати людський капітал, вбачати в людині джерело ефективної роботи підприємства, генерування нових ідей, формувати у персоналу економічне мислення, націленість на пошук нових рішень, вміння ризикувати. Кожний підприємець також повинен вміти об'єднувати співробітників для досягнення цілей фірми, бути лідером колективу, приділяти постійну увагу задоволенню потреб і прагнень його членів, формувати високі духовні якості, домагатися, щоб цінності фірми стали складовою менталітету працівників. Підприємництво стане ефективним, коли його управлінський персонал, керівник будуть професійно підготовлені до пошуку оптимальних варіантів здійснення підприємницької діяльності. Для цього треба вміти планувати діяльність своєї фірми, прагнути оволодіти якомога більшим обсягом інформації, розумно ризикувати. Крім того, підприємець повинен орієнтувати діяльність своєї фірми на задоволення потреб споживачів, підвищувати якість продукції, послуг, робіт, що надаються та виконуються відповідно до чинного законодавства. Підприємець має бути законослухняним громадянином, не порушувати природоохоронне, податкове законодавство, вміти поєднувати індивідуальні, колективні та суспільні інтереси. Не менш важливо для підприємця завжди діяти енергійно, цілеспрямовано, вірити в успіх своєї фірми, бути наполегливим і водночас гнучким, постійно розвиватися як творча особистість.
Досвід передових країн світу переконливо свідчить, що в сучасних умовах підприємництво - це найпрогресивніша система ведення господарства незалежно від соціально-економічного устрою суспільства. Це виявляється в такому:
o по-перше, це найбільш гнучка форма організації виробництва, яка оперативно реагує на потреби ринку, на найновіші досягнення НТП, сприяє своєчасним структурним зрушенням в економіці тощо. Наприклад, тривалий час вважалося, що досягнення НТП найповніше реалізуються у великих фірмах. Це в основному було характерно для першої половини XX ст. Сучасний розвиток передових країн переконливо доводить, що сам розвиток НТП, як і ефективна реалізація його досягнень, неможливі без широкої підприємницької діяльності, без використання найрізноманітніших форм організації виробництва;
o по-друге, підприємництво - це така форма господарювання, за якої утверджується почуття господаря кожного учасника суспільного виробництва. Тривалий час вважали, що підприємець - це капіталіст, ділок, хапуга. Разом з тим родове поняття "господар" включає в себе багато економічних суб'єктів: не тільки капіталіста, а й дрібного виробника, керівника підприємства, кооператора, орендаря, селянина-власника, кваліфікованого спеціаліста, робітника - кожну ділову людину. Без розвитку економічних умов підприємництва розмови про необхідність утвердження почуття господаря залишаються марними балачками;
o no-трете, підприємництво щодо розуміння його як дієвої організаційно-господарської творчості, як уміння вести справу сприяє вільному розвиткові працівників, вихованню в них почуття чесності, порядності, сумлінності, впровадженню демократичних принципів
Loading...

 
 

Цікаве