WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Правовий захист підприємництва - Дипломна робота

Правовий захист підприємництва - Дипломна робота

підписувався лише "протокол про наміри", який ні до чого не зобов'язував або договір страхування не набирав чинності.
Як наприклад, випадок з сумно відомим "Алькор-трастом", який прийняв усі виплати і перестав існувати. Але незадовго до припинення своєї діяльності у вересні 1994р. "Алькор-траст" оголосив про страхування вкладів за свій рахунок, але тільки тих, які будуть залишені на рахунку до 1 січня 1995р.
Багато вкладників в це повірили. Але в страхову компанію "Альбіо" страхові платежі не поступили і страхові договори не почали діяти23. Це класичний приклад коли реклама, яка містила посилання на страхування вкладу, яке фактично не було досягнено на момент її розповсюдження, може бути визнана недобросовісною.
Разом з тим, необхідно уточнити і конкретизувати заборони і обмеження реклами, які базуються на почуттях страху, забобон або на легковірності неповнолітніх, оскільки вона заснована на суб'єктивних характеристиках.
Не можна сказати, що до прийняття закону "Про рекламу" і інтереси дітей не були захищені. Так в законі України "Про телебачення і радіомовлення" було визначено, що реклама не повинна містити тексту і зображення того, що може спричинити духовну, моральну або психічну шкоду молоді і дітям, а також заборонена реклама у передачах розрахованих на дитячу (до 14 років) аудиторію. Але це тільки стосується реклами телевізійної і радіореклами, а не взагалі всіх видів реклами.24
На законодавчому рівні не були визначені питання про обмеження реклами, розраховані на неповнолітніх, які пов'язані з нав'язуванням товарів. Цей вид порушень особливо в останні роки став набувати масового характеру у зв'язку з наявністю на внутрішньому споживчому ринку товарів імпортного виробництва, які пропонуються неповнолітнім споживачам. Розрахунок - реклама грає на легковажність неповнолітніх.
Тому з метою ліквідації цих недоліків законом України "Про рекламу",25 передбачена ст. 19, яка регулює обмеження щодо реклами розрахованої на неповнолітніх.
Зокрема забороняється реклама:
- з використанням зображень неповнолітніх, які споживають або використовують продукцію, призначену безпосередньо для дорослих чи заборонену для придбання або споживання неповнолітніми;
- з інформацією, яка може підірвати авторитет дорослих або дискредитувати довіру неповнолітніх до них;
- вміщення прямих закликів до дітей придбати продукцію або звернутись до третіх осіб з проханням здійснити покупку;
- яка використовує легковірність чи брак досвіду у неповнолітніх;
- з використанням справжньої або іграшкової зброї.
Вимоги стосуються також і того, що реклама не повинна містити тверджень або зображень неповнолітніх у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди неповнолітньому або іншим особам, а також інформації, здатної викликати неважливе ставлення неповнолітніх до небезпечних для здоров'я життя ситуацій.
Це законодавство все ж таки потребує вдосконалення. Для порівняння можна сказати , що Міжнародний кодекс рекламної практики містить спеціальні, досить чітко розроблені чисельні правила реклами, яка спрямована на дітей, в тому числі стосовно насильства і нав'язування товару.
2.3. Створення перешкод господарюючим суб'єктам в процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції.
Першим видом усіх правопорушень є дискредитація підприємця. Дискредитацією господарюючого суб'єкта (підприємця) визначається поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю підприємця, які завдали або могли завдати шкоду його діловій репутації.26
Таким чином ознаками дискримінації є:
- по-перше це поширення відомостей. Під поширенням відомостей розуміється повідомлення їх будь-якій третій особі, декілька особам, або невизначеному колу осіб. Це може бути публікація їх у пресі, повідомлення по радіо, на телебаченні, в інших засобах масової інформації, у публічних виступах, заявах, як усних так і письмових і таке інше.
- по-друге ці відомості повинні бути неправдиві, неточні або неповні, тобто не відповідати поширеним відомостям в дійсності (не-правдивий характер) або неправдиве викладення, а також неточність чи неповнота. Але якщо ці відомості хоча і негативно характеризують підприємця, відповідають дійсності, то порушення прав підприємця з боку інших осіб не має, бо він особистою діяльністю створює для себе негативний імідж. В цьому разі ці дії не можна розглядати як ознаку дискредитації.
- по-третє поширення неправдивих, неточних чи неповних відомостей завдали або могли завдати шкоду його ділової репутації. Такі відомості можуть принижувати ділову репутацію підприємця в громадській думці, колективу або окремих осіб, зокрема, партнерів по ділових зв'язках. Це інформація про факти, яким дається негативна оцінка з правових позицій або норм ділового життя. Це може бути, зокрема, інформація про погану роботу суб'єкта підприємницької діяльності, неякісність виробленої ним продукції, виконаних робіт, наданих послуг, неправомірне використання товарного знаку, фірмового найменування або маркірування товару та інше. Тобто все це завдає шкоди діловій репутації підприємця або іншого господарського суб'єкту.
Створенням перешкод підприємцям в процесі конкуренції законодавець визнає купівлю-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг з примусовим асортиментом, тобто купівлю-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту.
Останнім часом в умовах жорсткої конкуренції на ринку з метою створення перешкод у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг набули противоправні дії у вигляді схилення: до бойкоту підприємця, постачальника, до дискримінації покупця (замовника); підприємця до розірвання договору з конкурентом. Діє також механізм прямого підкупу. Згідно законодавства про захист від недобросовісної конкуренціїсхиленням до бойкоту підприємця вважається спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника до відмови від встановлення договірних зв'язків з цим підприємцем.
Схиленням постачальника до дискримінації покупця (замовника) визнається спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника) безпосередньо або через посередника до надання постачальником конкуренту покупця певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх на це підстав.
Схилення підприємця до розірвання договору з конкурентом передбачає вчинення з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання підприємця-учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних зобов'язань перед цим конкурентом, шляхом надання або пропонування підприємцю учаснику договору, безпосередньо або через посередника матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг.
Таким чином механізм схилення для створення перешкод підприємцям у процесі конкуренції передбачає спонукання однієї сторони здійснити в конкуренції протиправні дії відносно другої сторони і навпаки. Спонукання може бути під
Loading...

 
 

Цікаве