WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПідприємництво → Державне регулювання та підтримка підприємництва в Україні - Реферат

Державне регулювання та підтримка підприємництва в Україні - Реферат

та організаційних перешкод в розвитку підприємницької діяльності. Тому дерегулювання можна вважати не тільки одним із пріоритетних напрямів реформування державного управління, але і одним з правових заходів здійснення захисту підприємців.
По-перше, ці заходи включають спрощення порядку створення реєстрації таліквідації суб'єктів підприємницької діяльності.
Насамперед із прийняттям Верховною Радою 12 грудня 1997 року закону України "Про внесення змін та доповнень" до закону України "Про підприємництво", значно спрощена саме для підприємця державна реєстрація суб'єкта підприємництва. З 2 липня 1998 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів від 25.05.98 р. № 740 "Про порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", якою затверджене нове положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.
Це вже третя постанова кабінету Міністрів, що регулює порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, тому що дві попередні мали певні недоліки.
Головним позитивним моментом, що передувало розробці положення є участь в його розробці практиків з місць самих підприємців. При цьому наголос, як цього вимагав указ Президента України "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", робився на спрощення процедури реєстрації, скорочення її термінів, насамперед для підприємців. Сьогодні збільшився тягар навантаження в основному на органи реєстрації. Відповідно до вимог нового положення про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності значно скорочується шлях підприємця по створення підприємства, як юридичної особи.
Раніше треба було засвідчувати установчі документи нотаріально, подавати на реєстрацію до міськвиконкому (райдержадміністрації), а після цього знову засвідчувати копії установчих документів у нотаріаті, отримувати в органах статистики ідентифікаційний код на свідоцтво про державну реєстрацію.
При чому, якщо державна реєстрація здійснювалась суворо в п'ятиденний термін, то для одержання коду такого терміну не існувало, а тому необхідно було знову в нотаріаті знімати копії свідоцтва про державну реєстрацію, вставати на облік у фондах Пенсійного, соціального страхування, затятості населення. Лише після цього нарешті, можна ставати на облік в податковій службі, відкривати рахунки, отримувати дозвіл на виготовлення штампів і печаток. Крім того, відомчі інструкції встановлювали свої терміни постановки на облік (від п'яти до тридцяти днів).
Тепер підприємцю потрібно тільки здати належним чином пакет установчих документів оформити згідно вимог чинного законодавства органу державної реєстрації, а після державної реєстрації отримати свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності з проставленим ідентифікаційним кодом та три копії свідоцтва, оригінал та копію установчих документів і можна ставати на облік у податкову службу, якій відводиться на це два дні, після чого потрібно відкрити рахунок в банківській установі та отримати дозвіл на виготовлення печаток.
Орган державної реєстрації самостійно повідомляє відповідні фонди та органи статистики про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.
Ці зміни насамперед позитивно відчують на собі підприємці в сільській місцевості, тому що за ідентифікаційним кодом та печаткою їм не знадобиться вдруге їхати до обласного центру. Можна тільки уявити, скільки на це втрачалося нервів, коштів, часу, особливо коли підприємець здалеку приїжджав у неприйомний день.
Згідно з новими змінами до чинного законодавства питання ведення Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності покладено на Ліцензійну палату України.
У всіх країнах світу державна інформація будується за принципом розподілених баз даних. Всі органи влади, як правило, мають свої власні реєстри, які об'єднуються за певними принципами у державний реєстр. Тому з метою приведення інформаційної системи (про суб'єктів підприємницької діяльності до загальноприйнятих у світі та можливості інтегрування в Європейську інформаційну мережу Ліцензійною палатою України створено окремий реєстр суб'єктів підприємницької діяльності. Він є однією з складових частин Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (для юридичних осіб) та Єдиного реєстру платників податків фізичних осіб - для приватних підприємців (фізичних осіб). Тобто ще й об'єднає ці два реєстри в аспекті можливості оперативного внесення змін до реквізитів суб'єктів підприємницької діяльності, їх пошуку, а також проведення аналітичних досліджень і робити певні прогнози.
До переваг можна віднести і запровадження цивілізованої норми, за якою підприємець може надіслати оформлений за вимогами чинного законодавства пакет документів для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи поштою (п.3 Положення). Відпадає потреба стояти в чергах, кілька раз їздити в районний чи обласний центр.
Виникають ситуації, коли підприємцеві конче потрібно зареєструватись якомога швидше. Раніше треба було "просити чиновників" про прискорення реєстрації (і вони далеко не завжди йшли на зустріч) чи вдаватись до послуг посередників. Зараз можна сплатити потрібний розмір реєстраційного збору і протягом одного дня зареєструватись (п. 6 Постанови). Але, якщо, орган державної реєстрації зареєструє підприємця більш ніж за п'ять робочих днів, то за кожний прострочений останньому повертається 20 відсотків реєстраційного збору, але не більше внесеної заявником суми реєстраційного збору (п.8 Постанови). Але необхідно мати на увазі, що виплата 20 відсотків повернених коштів не знімає з органу, який реєструє, обов'язку провести реєстрацію. Тобто в даному разі у підприємця є право вибору - або отримати кошти за реєстрацію назад або звернутись з позовом до суду. Але як відомо, в суді справи розглядаються досить довго.
Постанова Кабінету Міністрів "Про порядок реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" позитивно вирішує що одне питання, яке пов'язано із складністю отримання приміщень для підприємців, особливо на період реєстрації. Введено в законодавство чітке визначення терміну реєстрації за місцем проживання (місце знаходження) одного із співзасновників. Тобто, якщо підприємець як засновник або співзасновник юридичної особи - суб'єкт підприємницької діяльності хоче зареєструвати її за своїм місцезнаходженням (точніше місцем прописки), то ніяких документів для підтвердження місця проживання органу державної реєстрації надавати не потрібно, оскільки ці дані в установчих документах вже засвідчені нотаріусом.
У даному разі відпадає потреба і ще в одному документі. І тільки в разі, коли підприємство реєструється за іншою адресою, тоді до органу реєстрації надається відповідний документ, що передбачає передану засновнику у власність або користування приміщення або його частину (п.4
Loading...

 
 

Цікаве