WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Первісна вартість основних фондів — це їх фактична вартість на момент введення в дію або купівлі. До її складу входять прейскурантна ціна придбання засобів праці, витрати, пов'язані з доставкою їх до місця використання та з монтажем, та інші витрати, передбачені для введення фондів в експлуатацію.

С = Спридб. +Сдост. + Смонт. + Сін. : де Спридб — ціна придбання устаткунання; Сдост. — транспортні витрати на його доставку; Смонт. — витрати пов'язані з монтажем устаткування; Сін. — інші витрати, пов'язані з уведенням основних фондів у дію.

Наприклад, нове виробниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошторисною вартістю ного спорудження. У процесі експлуатації ціни на засоби праці можуть змінюватись, але первісна їх вартість завжди буде сталою. Цінові зміни та інфляційні процесії у вартості основних фондів враховуються з допомогою відновної вартості.

Відновна вартість основних фондів — це вартість їх відтворення у сучасних умовах виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що і первісна вартість, але за теперішніми, діючими цінами. Оцінка ОВФ за відновленою вартістю дає змогу порівняти вартість основних фондів, уведених в експлуатацію у різні роки.

Свідн. = Сперв. I : де і - індекс зростання (зменшення) ціни (показник індексації ОВФ).

Показник індексації основних фондів розраховується на основі індексу інфляції року. В Україні індексація основних фондів не проводиться, якщо індекс інфляції року менший за 110%. Та на нашу думку, індексація має здійснюватись як при інфляційних процесах, так і при деінфляційних. Насамперед це зумовлюється тим, що зазначені процеси викликають зміни ефективності виробництва, передусім продуктивності праці, які, у свою чергу, ведуть до зміни ціни внробництва. При інфляційних процесах ціна виробництва збільшується, а при деінфляційних — зменшується.

Повна вартість основних фондів — це їх вартість у новому стані, тобто без урахування вартості зносу. Саме за цією вартістю основні фонди значаться на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування. Зауважимо, що первісна та відновна вартості також не враховують вартості зносу основних фондів і тому залежно від строків експлуатації та мети досліджень вони можуть являти собою повну вартість основних фондів Залишкова вартість основних виробничих фондів це різниця між первісною або відновленою вартістю і вартісію зносу.

Сзал. = Сперв. – Сзн. : де Сперв. — первісна вартість основних фондів; Сзн. — вартість зносу.

Якщо первісна і відновлена вартість відбивають кількісний бік використання основних фондів, то залишкова — якісний. Економічне значення цієї оцінки полягає в можливості не тільки внзначити реальну вартість, яка надалі має бути перенесена на вартість продукції, що випускається, а й установити стунінь зносу основних виробничих фондів виходячи з вартісної оцінки. Оскільки введення в дію та вибуття основних фондів, як правло, відбувається нерівномірно протягом року, то розраховувати їх середньорічну вартість краще кількома такими методами:

1. Середньорічна вартість основних фондів для тих підприємств, на яких рух фондів протягом року неінтенсивний, Сср. = Сн.р + Сн Nпр. – Cв Nп. пр. / 12 : де Сн.р. — вартість основних фондів на початок року; Сн , Св — вартість фондів, які відповідно надійшли та вибули протягом розрахункового року;

Nпр. , Nп. пр. — кількість місяців, коли фонди відповідно працювали і не працювали протягом року.

2. Середньорічна ва ртість основних фондів на тих підприємствах, де їх рух протягом року інтенсивний, С = 0,5С1+С2 + C3 + ... + С12 + 0,5С' 12 / 12 : де С1 С2, ...С12, - вартість основних фондів на початок кожною місяця поточного року; С'12 — вартість основних фондів на 31 грудня поточного або на 1 січня наступного року.

3. Середньорічна вартість орендних основних фондів : Сср. ор.= Сор. Nор. / 12 : де Сор. - сумарна балансова вартість ОФВ, які орендувалися; Nор. - кількість місяців оренди.

Показники використання основних виробничих фондів

Показники використання основних виробничих фондів здебільшого поділяються на дві великі групи: — натуральні;— вартісні. Інколи додатково виокремлюють ще одну групу показників — умовно-натуральних.

До натуральних показників належить показник продуктивності за одиницю часу роботи устаткування, машннн чи механізму. Така продуктивність називається технологічною і вимірюється в натуральних одиницях (шт/год; км/год; т/год тощо). Вона заноситься у технічний паспорт основного фонду. Проте натуральні показники використання основних виробничих фондів не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. Неможливо порівняти продуктивність, наприклад, доменної печі та металорізального верстата. Тому на деяких підприємствах застосовують умовно-натуральні показники, їх сутність зводиться до того, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі розраховуються індекси зведення, з урахуванням яких визначається продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно-натуральних одиницях.

Натуральні і умовно-натуральні показники використання основних виробничих фондів обчислюються стосовно активної їх частини. Але визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків, споруд тощо — майже неможливо. Тому для визначення ефективності використання всіх основних фондів застосовуються вартісні показники.

Вартісні показники можна поділити на три основні групи:

І. Показники, які характеризують технічний стан основних виробничих фондів.

  1. Коефіцієнт оновлення. Характеризує інтенсивність уведення в дію нових виробничих потужностей і визначається відношенням вартості введених основних фондів (Сввед) до первісної вартості всіх основних фондів на кінець року (Сперв. к.р. ).

Конов. = Сввед. / Сперв . к.р.

  1. Коефіцієнт вибуття. Відображає інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду і визначається відношенням вартості основних фондів (Свиб.), що вибули, до первісної вартості фондів на початок року (Сперв. п.р. ).

Квиб. = Свиб. / Сперв. п.р.

3. Коефіцієнт зносу Показуг, яка частина вартості оснонннх фондів уже перенесена на вартість готової продукції. Іншими словами, він характеризує ступінь зносу основних фондів і визначається відношенням величини зносу (Сзн.) до первісної вартості основних фондів на кінець року (Сперв. к.р. ).

Kзн. = Cзн. / Cперв. к.р.

4. Коефіцієнт придатності. Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається як відношення недоамортизованої вартості основних фондів (Сзал) до їх первісної вартості на кінець року (Сперв. к.р. ).

Kпридат. = Cзал. / Cперв. к.р. = Cперв. н.р. –Cзн. / Cперв. к.р. ; Кзн. + Кпридат. = 1

II. Показники, які характеризують технічне оснащення підприємства.

1. Фондооснащеність. Характеризує, яка частина загальної вартості основних фондів припадає на одиницю головного устаткування.

Фосн = Сср / Аобл

де Сср — середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства;

Аобл — облікова кількість устаткування на підприємстві, що має найбільшу питому вагу,

2. Фондоозброєність. Відбиває ступінь озброєності фондами одного робітника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одною сгредньообліковою працівника.

Фозб = Сср / Чп

де Чп — середньооблікова чисельність працюючих.

3.Енергоозброєність. Показує, якя частка виробничих енергетичних потужностей припадає на одного робітника.

Eозб = Wод / Чр

Де Wод сумарна потужність усіх електродвигунів устаткування на підприємстві;

Чр середиьооблікова чисельність робітників, які працюють на цьому устаткуванні.

III. Показники, які характеризують ефективність використання основних виробничих фондів підприємства.

1. Фондовіддача. Показує, яка сума иалиного доходу припадає на 1 грн вартості ОВФ.

ФВ = ВД / Сс р.

де ФВ — фондовіддача

Loading...

 
 

Цікаве