WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Етап зрілості характеризується стабільним станом фірми, стабільним прибутком, насиченням усіма виробничими ресурсами. На цьому етапі небезпечною є низка таких факторів: високий ступінь неліквідності оборотного капіталу, старіння основного капіталу, неадекватний маркетинг, неадекватність трансакційних витрат. Так, фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння основного капіталу призводить до зниження продуктивності праці, як порівняти з іншими фірмами, до втрати конкурентної переваги фірми, а внаслідок цього – до банкрутства.

На етапі спаду виробництва діють ті самі фактори, що й на етапі зрілості. Але стан погіршується загальним незадовільним фінансовим становищем суб"єкта господарювання. Він втрачає споживачів, а негативна дія внутрішніх факторів може призвести до прискореного його банкрутства.

Іншим важливим детермінантом є параметри попиту. Аналіз свідчить, що ці параметри діють на всіх стадіях ЖЦКПФ і, як правило, є однаковими для всіх етапів. Різке зниження сукупного попиту негативно впливає на всі види діяльності: скорочуються обсяги виробництва, збільшуються витрати на одиницю продукції, зменшується прибуток на одиницю продукції та загальний обсяг прибутку.

У разі розвитку виробництва товарів-замінників настає процес витискання товарів, що їх виробляє фірма, з ринків, зменшення попиту на цю продукцію і, як можливий наслідок, утрата фірмою прибутку та банкрутство.

Аналогічно діють і інші фактори параметрів попиту, але їхній вплив різний на різних етапах ЖЦКПФ. Так, на стадії інтенсивного зростання до банкрутства може призвести тільки один фактор – різке зниження сукупного попиту. Інші фактори не мають вирішального значення, оскільки фірма на цій стадії завжди має можливість ужити потрібних запобіжних заходів.

Наступним детермінантом є рівень галузевої конкуренції. Збільшення конкурентних переваг інших фірм галузі може бути каталізатором банкрутства фірми на будь-якому етапі ЖЦКПФ. Цей процес свідчить про те, що інші фірми використовують ліпші технології, маркетингову стратегію та управлінські кадри. Відставання фірми погіршує її становище на ринку і також може призвести до банкрутства.

Вплив державної політики є важливим фактором, що впливає на розвиток та функціонування фірми через фіскальну та кредитно-грошову системи.

30. Процес ліквідації збанкрутілого суб"єкта господарювання

Причини ліквідації підприємств та організацій можуть бути різними:

1). Ватрість майна боржника продовжує знецінюватися, і бракує будь якої можливості ії відновлення, 2). Жодна юридична чи фізична особа не звернулася до відповідного із заявою про проведення реструктуризації або санації боржника, 3). Жодний з поданих реструктуризаційних чи санаційних планів не було схвалено кредиторами, 4). Запропонований план виходу підприємства з кризового стану з тих чи тих причин неможливо реалізувати.

Рішення про ліквідацію боржника може ухвалити суд з власної ініціативи чи на клопотання розпорядника майна, кредитора, зборів чи комітету кредиторів. Відтак арбітражний суд приймає відповідну постанову про визнання боржника банкрутом, яка надсилається всім учасникам, причетним до цього проекту.

Цією ростановою призначаються також ліквідатори з представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів,а також з фонду державного майна, якщо банкрутсвом визнано державвне підприємство або організацію.

Призначені арбітражним судом ліквідатори утворюють ліквідаційну комісію, якій надаються широкі повноваження. До ліквідаційної комісії передається право розпорядження майном банкрута і всі його майнові права та обов"язкі. Ліквідаційна комісія: управляє майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна; визначає ліквідаційну масу та розполряджається нею; вживає заходів для стягування дебіторської заборгованості; реалізує майно збанкрутілого підприємства і здійснює інші заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційною масою є майнові активи банкрута, на які, з метою погашення боргу, може бути звернене стягненя на вимогу кредиторів. Мається на увазі все майно боржника, що належить з права власності або повного господарського відання. Якщо суб"єкт банкрутства є засновником або учасником господарського товариства та відповідно власником частки в статутному фонді товариства, зазначена частка підлягає викупу або вилученню зі статутного фонду шляхом його зменшення; одержані кошти включаються до складу ліквідаційної маси. Орендоване майно виключається з ліквідаційної маси.

Оцінка ліквідаційної вартості збанкрутілого підприємства має певні особливості, зумовлені характером незвичайної ситуації. Головна особливість полягає втім, що це активний вид оцінки, на підставі якої приймаються певні управлінські рішення,здійснюються певні практичні дії. Крім того оцінка ліквідаційної вартості підприємства беспосередньо впливає на інтереси третьої сторони (крім замовників і оцінювачів), а саме: кредиторів, інвесторів, судових органів.

У світовій практиці розрізняють поняття упорядкованої та примусової ліквідації, а також відповідно терміни 2упорядкована ліквілаційна вартість" і "вимушена ліквідаційна вартість". За упорядкованої ліквідації продаж активів здійснюється протягом визначеного (разумного) строку з тим, щоб одержати з них найвищу можливу ціну. Для найбільш неліквідних активів цей період може становити до двох років. Вимушена ліквідація передбачає негайний розпродаж активів, як правило, усіх одночасно. Спеціалісти також розрізняють ліквідаційну вартість припинення функціонування активів підприємства. У цьому разі активи списуються.

Зарубіжна практика виокремлює певні етапи технологічної послідовності процесу розрахунку впорядкованої ліквідаційної вартості підприємства:

1-ий етап – розробка календарного графіка ліквідації активів підприємства;

2-ий етап – оцінка поточної вартості активів з урахуванням витрат на їх ліквідацію;

3-ий етап – обчислення обсягів зобов"язання підприємства;

4-ий етап – визначення різниці між поточною (скоригованою) вартістю активів і величиною зобов"язань підприємства.

Для визначення ліквідаційної вартості підприємства використовуються дані балансу підприємства, розраховується ринкова вартість земельних ділянок, варттість інших активів за різними методами оцінки (акумуляції активів, порівняльним або ринковим, дохідним).

Визначення ліквідаційної маси здійснюється з метою реалізації активів банкрута і за необхідості майна інших осіб, які відповідають за його зобов"язаннями, для розподілу виручених коштів між кредиторами.

Визнання в установленому порядку боржника банкрутом має певні юридичні наслідки:

1 – припиняється підприємницька діяльність такого боржника;

2 – до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута і всі його майнові права та обов"язки;

3 – вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов"язань банкрута;

4 – припиняється нарахування пені й відсотків на всі види заборгованості підприємства-банкрута.

Кошти, одержані від прдажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої. За браком майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги претензії задовольняються пропорційно сумі, належній кожному кредиторові.

Вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Не розглядаються і вважаються погашеними також вимоги, заявлені після закінченя строку, встановленого для пред"явленя претензій.

Черговість задоволення претензій кредиторів:

  1. Витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в Арбітражному суді.

  2. Витрати розпорядника майна з ліквідаційної комісії, пов'язані з утриманням і збереженням майнавих активів банкрута.

  3. Зобов'язання щодо прцівеників підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства або виплат на акції, що належать трудовому колективу).

  4. Державні та місцеві податкові й неподаткові платежі до бюджету, вимоги органів державного страхування та соціального забеспечення.

  5. Вимоги кредиторів не забеспечені заставою.

  6. Вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства та виплат на акції, які належать членам трудового колективу.

  7. Усі інші вимоги.

Loading...

 
 

Цікаве