WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

За об'єктом вкладення капіталу виділяють: основний, оборотний та інтелектуальний капітал.

Основний капітал – це сукупність цінностей, які авансовані у формування основних фондів підприємства.

Основні фонди – це сукупність засобів праці у вартісному вимірюванні, які функціонують в процесі в-ва тривалий час, при цьому не змінюють свою натурально-речову форму і переносять вартість на вартість виготовленої продукції частинами по мірі спрацювання.

Структура основних фондів: будівлі, споруди, обладнання, устаткування, транспортні засоби, передавальні пристрої, офісні меблі, орг. техніка, бібліотечні фонди тощо.

Основні фонди, які безпосередньо приймають участь у виробничому процесі мають назву активна частина основних фондів. До неї відносяться обладнання та устаткування.

Види оцінки основних фондів:

1. Первісна вартість: вартість закупки, транспортування, монтаж.

2. Залишкова вартість основних фондів – це різниця між первісною вартістю основних фондів та величиною нарахованої амортизації.

3. Відновна вартість ОФ – це первісна вартість ОФ в масштабах діючих ринкових цін.

4. Ліквідаційна вартість – це вартість ОФ на момент їх ліквідації.

5. Балансова вартість – це вартість ОФ, за якою вони рахуються на балансі підприємства. Балансова вартість є залишкова вартість.

6. Середньорічна вартість – це розрахункова величина, яка визначається:

ОФсер.=ОФ поч.року. + ОФ введено * (t1/12) – ОФ вибули*(t2/12)

ОФ введено – ОФ, які введені в експлуатацію в даному розрахунковому періоді

ОФ вибули – вартість ОФ, які вибули з експлуатації протягом розрахункового періоду.

t1 – к-сть місяців, які ОФ, що введені в експлуатацію, працювали до кінця року.

t2 - к- сть місяців, які ОФ, що вибули з експлуатації недопрацювали до кінця року.

23.Знос та амортизація основних засобів: поняття, вимірювання та методи нарахування.

Виділяють наступні види спрацювання:

1.Фізичне – це втрата ОФ своїх техніко-експлуатаційних властивостей в результаті експлуатації або під впливом дії природних факторів.

2.Моральне (техніко-ек старіння) – це втрата ОФ своєї споживчої вартості під впливом дії факторів науково-технічного прогресу.

3.Економічне – це втрата ОФ своєї первісної вартості.

Форми усунення спрацювання:

1.капітальний ремонт

2.модернізація

3.повна заміна ( заміна активної частини ОФ (обладнання) наз. технічне переозброєння).

Оцінка ефективності здійснення капітального ремонту, модернізації та заміни ОФ здійснюється за формулою:

Ефективність = 1 - (вартість кап ремонту + перевищення експлуатаційних витрат капітально відремонтованої машини порівняно з новою)/(вартість нової машини * коеф співставлення продуктивності капітально відремонтованої машини у порівнянні з новою * коеф співставлення тривалості міжремонтного циклу капітально відремонтованої машини у порівнянні з новою + збитки пов'язані з неповною амортизацією старої машини у разі її заміни на нову).

Амортизація – це процес перенесення вартості ОФ на вартість виготовленої продукції. В процесі здійснення амортизації утворюється амортизаційний фонд, який можна використовувати тільки на просте чи розширене відтворення ОФ підприємства.

У випадку, коли у ОФ закінчився амортизаційний період(залишкова вартість = 0), а ОФ надалі експлуатуються, то амортизація не нараховується.

У випадку, коли у ОФ ще не закінчився амортизаційний період, а такі ОФ в подальшому експлуатуватися не можуть з будь-яких причин, то величина недоамортизованої вартості списується на збитки підприємства даного звітного періоду.

Методи нарахування амортизації:

1.Лінійний. Норма амортизації розраховується за формулою:

На=(Первісна вартість ОФ - Ліквідаційна вартість)*100% / (Первісна вартість* Нормативний термін експлуатації ОФ).

Амортизація нараховується від первісної вартості.

2.Подвійно-залишковий – На визначається за такою ж формулою як і в лінійному методі. Отримане значення домножується на 2. Амортизація нараховується від залишкової вартості.

3.Кумулятивний(метод цілих чисел). Основою для розрахунку На слугує термін експлуатації ОФ. Амортизація нараховується від первісної вартості. (Термін=5р., 1+2+3+4+5=15, На=1/15, 2/15)

У відповідності до ЗУ "Про оподаткування прибутку" усі ОФ поділені на 4 групи. Для кожної групи в законі чітко встановлена норма, за якою здійснюється нарахування амортизації.

1 група: будівлі, споруди. Річна На = 8%, квартальна = 2%

2 група: транспортні засоби, офісні меблі, механічні та електромеханічні пристрої. Річна На=40%, квартальна = 2%.

3 група: усі інші ОФ, що війшли до 1,2 чи 4 групи (активна частина ОФ –обладнання, устаткування). Річна На=24%, квартальна = 6 %.

4 група: електронно-обчислювальні машини. Річна На=60%, квартальна = 15%

Амортизація нараховується від балансової вартості.

В редакції закону, яка вступила в дію 1 січня 2005 року, підприємство може обрати інший метод нарахування амортизації, який визначений в міжнародних стандартах обліку, але за умови, що норма амортизації, яка розрахована за обраним методом, не буде перевищувати ту норму, яка визначена в законі.

24.Оборотний капітал підприємства: сутність та функціонально-елементний склад.

Оборотний капітал є другою важливою складовою капіталу підприємства. Це сума коштів, що вкладені в матеріальні цінності, які повністю споживаються в першому виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції. Враховуючи цю особливість оборотний капітал є динамічною складовою, що х-зує кругообіг коштів та їх перехід від однієї стадії (грошової) в іншу (матеріальну). Оборотній капітал є частиною виробничих фондів підприємства, а саме предметів праці. Важливим аспектом оцінки оборотного капіталу є визначення його загальної потреби. Для цього використовують 3 методи: аналітичний, коефіцієнтний, метод прямого рахунку. В практиці для визначення потреби в оборотних коштах розраховують нормативи їх окремих елементів.

Структура оборотного капіталу:

1.виробничі запаси (сировина, паливо, матеріали, енергія, напівфабрикати куповані);

2.напівфабрикати власного в-ва;

3.витрати майбутніх періодів (витрати, які здійснюються у даному періоді, а будуть відшкодовані (включені у собівартість продукції) у наступних періодах);

4.незавершене в-во – це продукція, яка ще не пройшла всі стадії обробки;

5.готова продукція на складі;

6.відвантажувальна продукція;

7.дебіторська заборгованість – заборгованість інших підприємств за товари і послуги нашого підприємства;

8.грошові кошти на розрахунковому рахунку.

25.Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.

Важливим аспектом оцінки оборотного капіталу є визначення його загальної потреби. Для цього використовують 3 методи : аналітичний, коефіцієнтний, метод прямого рахунку. В практиці для визначення потреб в оборотних коштах розраховують нормативи їх окремих елементів.

Визначення нормативів оборотних коштів(НОК):

1.НОК у виробничих запасах

НОК вз = Мд * Нз, де Мд – денна потреба в матеріалах, Нз – норма запасу матеріалів у днях.

На підприємстві можуть формуватись такі запаси матеріалів: транспортні, поточні, підготовчі, страховий запаси.

2.НОК у незавершеному в-ві

НОК нзв = СВд * Тц * Кнв, СВд – денний випуск продукції у виробничій собівартості, Тц – тривалість виробничого циклу, Кнв – коеф наростання витрат.

Кнв=q пв+0.5*q рв

q пв – частка поч. витрат, q рв – частка кінцевих витрат.

Кнв=(А1+1/2А2)/(А1+А2), де А1+А2 – виробничі витрати, А1 – первісні витрати, А2 – інші витрати.

3.НОК у залишках готової продукції

НОК гп = СПд * НГПз, де СПд – денний випуск продукції у повній собівартості; НГПз – норма запасу готової продукції на складі.

4. НОК дебіторської заборгованості

НОК дз = РПд * Тор, РПд – денний обсяг реалізованої продукції, Тр – термін оплати рахунків покупцями.

5.Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів

НОК вмп = Витрати(В) на поч. року + В поточного періоду – В, що будуть погашені або відшкодовані у поточному періоді.

26.Інтелектуальний капітал підприємства: сутність, структура та оцінка.

-

27.Сутність, структура, класифікація та джерела формування інвестицій..

У відповідності із ЗУ "Про інвестиційну діяльність", інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інші види діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

До таких цінностей відносяться: гроші, цінні папери, будівлі, обладнання, патенти, ліцензії, ноу-хау, права володіння землею та іншими природними ресурсами тощо.

Loading...

 
 

Цікаве