WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

1)Найважливішим принципом планування є вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства. Виокремлюють 5 основних цілей підпр: господарсько-економічну; виробничо-технологічну; науково-технічну; соціальну; екологічну.

2)Принцип системності - передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підпр, усі тенденції, зміни та зворотні зв'язки в його системі. За допомогою системного аналізу можна відповісти на такі важливі питання, як: визначення цілей та їхньої субординації, можливість знайдення альтернативних шляхів та способів досягнення цілей, що різняться за складністю, термінами реалізації, соціальними наслідками тощо.

3)Принцип безперервності означає: підтримування безперервної планової перспективи, формування й періодичну зміну горизонту планування; взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів; своєчасне коригування перспективних і поточних планів, виходячи із одержаних сигналів щодо зовн та вн змін умов господарювання.

4)Принцип оптимального використання застосовуваних ресурсів. Використання ресурсів підприємства має орієнтуватись на потреби, умови та кон'юнктуру ринку, інтенсифікацію виробництва, запровадження досягнень НТП, максимально повну реалізацію наявних резервів.

5)Принцип збалансованості — це визначальна умова обґрунтованості планів, реальності їхнього виконання. Головним її проявом є відповідність між потребами в ресурсах та наявністю таких.

6)Принцип адекватності системи планування.

Залежно від тривалості планового періоду планування поділяється на перспективне й поточне. Перспективне планування на підприємстві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове. Залежно від горизонту планування перспективний план розробляється із різним ступенем деталізації.

Поточне планування – розробка планів на всіх рівнях управління підприємства та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць)

Планування діяльності підприємства здійснюється за допомогою різних методів:

1.Вихідна позиція для розробки плану: Ресурсний (за можливостями); Цільовий (за потребами).

2.Принципи визначення планових показників: Екстраполяційний; Інтерполяційний.

3.Спосіб розрахунку планових показників: Експериментально-статистичний (середніх показників); Факторний; Нормативний.

4.Узгодженість ресурсів та потреб: Балансовий; Матричний.

5.Варіантність планів: Одноваріантний (інтуїтивний); Полі варіантний; Економіко-математичної оптимізації.

6.Спосіб виконання розрахункових операцій: Ручний; Механізований; Автоматизований.

7.Форма подання планових показників: Табличний; Лінійно-графічний; Логіко-структурний (сітьовий).

14.Поняття, призначення та типові розділи бізнес-плану підприємства.

БП підприємства чи організації - це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

БП виконує 2 важливі функції: зовнішня (ознайомлення заінтересованих ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) та внутрішня (відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).

Конкретними цілями розробки БП як багатофункціонального документа є:

1)налагодження ділових стосунків між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;

2)проектування системи управління започатковуваним бізнесом у конкретній сфері діяльності;

3)своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху організації власного діла;

4)формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

5)перевірка життєздатності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

Загальна методологія розробки БП охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов'язковою за умови започаткування нової справи; вона передбачає опрацювання концепції майбутнього бізнесу. На підготовчій стадії формується інформаційне поле, оцінюються сильні і слабкі сторони діяльності фірми, формулюються її місія та конкретні цілі, розробляється стратегія й можливі стратегічні альтернативи. На основній стадії здійснюється безпосередня розробка конкретного БП.

На зміст і структуру БП істотно впливають: цілі розробки БП; аудиторія, на яку розраховано БП; сфера та розміри бізнесу; хка продукту бізнесу; фінансові можливості підприємця. Типова структура БП :

1.РЕЗЮМЕ. Короткий огляд бізнес-проекту, його ключових аспектів, повідомлення про наміри

2.ГАЛУЗЬ, ФІРМА ТА II ПРОДУКЦІЯ (ПОСЛУГИ): 1. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі; 2.Опис продукту; 3.Стратегія фірми; 4. Права власності.

3.ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ: 1.Х-ка ринку продукту; 2.Цільовий ринок бізнесу; 3.Місцезнаходження фірми; 4.Оцінка впливу зовнішніх чинників.

4.МАРКЕТИНГ-ПЛАН: 1.Стратегія маркетингу; 2.Очікувані обсяги продажу продукту.

5.ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН: 1.Основні виробничі операції; 2.Машини та устаткування; 3.Приміщення; 4.Сировина, матеріали, комплектуючі вироби.

6.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН: 1.Форма організації бізнесу; 2.Потреба в персоналі; 3.Власники і менеджери бізнесу; 4.Організація управління; 5.Кадрова політика.

7.ОЦІНКА РИЗИКІВ: 1.Типи можливих ризиків; 2.Способи реагування на загрози для бізнесу.

8.ФІНАНСОВИЙ ПЛАН: 1.Прибуток і збитки; 2.План руху готівки; 3.Плановий баланс; 4.Фінансові коефіцієнти.

15.Виробнича програма підприємства: сутність, зміст та технологія розробки.

Найважливішим розділом плану господарської діяльності та розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план виробництва продукції), тобто конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту, а також належної якості, на певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років).

Оскільки продукція завжди відтворюється в натуральній і вартісній формах, то виробнича програма підприємства має дві складові: перша - обсяг виробництва в натуральних вимірниках; друга - вартість обсягу виробництва продукції. З урахуванням цього здійснюються розробка і формування виробничої програми.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, використовуючи: вихідні дані про виявлений у процесі вивчення ринку попит; портфель замовлень на продукцію та послуги інших споживачів, що відображає його постійні прямі господарські зв'язки; державні контракти (державне замовлення), які передбачають не лише конкретну їхню величину, а й гарантоване державою забезпечення оплати поставок і необхідних бюджетних асигнувань. Окрім видачі підприємству обґрунтованих державних контрактів (державного замовлення) на виготовлення і продаж суспільне важливих видів продукції, будь-яке інше пряме втручання держави в процеси господарювання, що базуються на ринкових відносинах, є недопустимим.

Запроектовану й відображену в плані підприємства виробничу програму треба економічно обґрунтувати, тобто узгодити з необхідними виробничими потужностями цього підприємства, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами. Виявлення реальної можливості виконання плану виробництва продукції полягає передовсім у визначенні максимального обсягу випуску виробів, що його може забезпечити наявна виробнича потужність підприємства, та обчисленні необхідного її нарощування протягом періоду, на який було складено виробничу програму.

16.Продукція (послуги) підприємства: поняття, види та вимірювання обсягу.

У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Блага є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за допомогою знарядь праці до своїх потреб. Результат праці здебільшого матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу). Продукція, що виготовляється, протягом певного часу перебуває на різних стадіях технологічного процесу і тому називається незавершеним виробництвом, напівфабрикатом чи готовим для споживання продуктом (виробом).

Більшість продуктів праці є придатною для різних сфер і способів використання в н/г. Продукт праці, що існує в готовій для споживання формі, може стати сировиною для виробництва іншого продукту. Предмети праці, що підлягають обробці в процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються на продукти праці, котрі розподіляються на засоби виробництва та предмети споживання; стосовно суспільного виробництва в цілому вони називаються продукцією відповідно І та II підрозділів, а у промисловості — продукцією груп "А" і "Б".

Засоби виробництва, у свою чергу, поділяються на засоби праці та предмети праці, а предмети споживання — на продовольчі і непродовольчі товари. Такий поділ продукції класифікує її за ознакою економічного призначення. Зрештою для загальної характеристики продукції (роботи, послуг) практичне значення має застосування системи вимірників її (їхнього) обсягу.

Loading...

 
 

Цікаве