WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

В сучасній ек літературі під інвестиціями розуміють вкладення капіталу з метою зростання його ринкової оцінки. Кінцевою метою процесу інвестування сучасна ек наука визначає збільшення ринкової вартості бізнесу або підприємства.

Класифікація інвестицій:

1. За об'єктом вкладення капіталу:

- реальні (капіталовкладення) – це вкладення капіталу в активи підприємства;

- фінансові – це вкладення капіталу в усі види цінних паперів.

2. За характером участі в інвестиційному процесі:

- прямі – інвестор безпосередньо здійснює процес інвестування;

- непрямі – процес інвестування є опосередкованим.

3. За національною належність капіталу:

- іноземні;

- національні або вітчизняні.

4. За регіональною належністю:

- зовнішні

- внутрішні

5. За формою власності:

- державні;

- приватні.

Крім того в літературу розмежовують наступні поняття:

- стратегічні інвестиції – це вкладення капіталу в стратегічні об'єкти держави.

- портфельні інвестиції – це вкладення капіталу в різні види цінних паперів з метою нейтралізації фінансових ризиків.

Джерела формування реальних інвестицій:

1.Власні кошти підприємства: чистий прибуток, амортизаційні відрахування, інші пайові внески засновників.

2.Позиковий капітал – усі види банківського кредиту, лізингу, емісія облігацій.

3.Залучені кошти: емісія акцій підприємства.

4.Держ фінансування (усі види).

28.Методичні підходи до оцінки ефективності реальних інвестицій.

Еволюцію концепції оцінки ефективності реальних інвестиція можна представити наступним чином:

1.На основі максимізації величини чистого прибутку (бухгалтерський дохід;

2.На основі максимізації прибутковості (рентабельності) інвестованого капіталу;

3.На основі максимізації ек прибутку (концепція дисконтування);

4.На основі концепції управління вартістю.

В основу концепції дисконтування покладено витратний підхід, тобто між собою порівнюються результати та витрати, які виникають в процесі інвестування. Результатом інвестиційної діяльності виступають грошові потоки (CF). В якості витрат розглядають суму інвестованого капіталу.

В процесі оцінки ефективності реальних інвестицій слід враховувати зміну вартості грошей у часі. Зміна вартості відбувається в результаті того, що завжди існують альтернативні варіанти вкладення капіталу ( а не тому, що діє інфляція). Врахування фактору часу здійснюється за допомогою показників майбутньої (FV) та теперішньої вартості (PV).

, де

FV – майбутня вартість

PV – теперішня вартість

k – рівень доходності (дисконтна ставка)

t – тривалість інвестиційного періоду

Процес визначення теперішньої вартості має назву дисконтування, а величина теперішньої вартості називається дисконтованою.

Концепція управління вартістю.

В рамках концепції управління вартістю набула розвитку концепція ек доданої вартості. В рамках цієї концепції розраховується показник ек додана вартість:

EVA = ЧП - K *WACC

EVA – концепція ек доданої вартості

ЧП – чистий прибуток у грошовому вимірюванні

K – величина інвестованого капіталу

WACC – середньозважена вартість капіталу.

29.Сутність, значення та класифікація інновацій.

У загальному розумінні інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі.

Результатом інноваційних процесів є новини, а запровадження їх у господарську практику визнається за нововведення.

За своїм характером інноваційні процеси, новини й нововведення поділяються на взаємозв'язані види.

Технічні новини і нововведення проявляються у вигляді нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи й форми організації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки та виробництва, форми організації різних типів виробництва й колективної праці тощо);

економічні - методи господарського управління наукою та виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації та оплати праці, оцінки результатів діяльності;

соціальні - різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка й підвищення кваліфікації персоналу, передовсім керівного складу всіх рівнів; стимулювання творчої діяльності; поліпшення умов і постійне підтримування високого рівня безпеки праці; охорона здоров'я людини та охорона довкілля; створення комфортних умов життя тощо);

юридичні — нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств та організацій.

За масштабністю і силою впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва всі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи — локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні).

Значення : забезпечення максимально можливого прогресивного впливу на виробництво за умови, що підприємства використовують нововведення постійно, комплексно і гармонічно. Найбільший вплив на ефективність діяльності підприємства справляють технічні та організаційні нововведення.

30.Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

Наука та практика господарювання виокремлюють 3 види потужності підприємства: проектну, поточну (фактично досягнуту), резервну.

Проектною є потужність, яка визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства: вона вважається оптимальною, бо склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої номенклатури продукції, і має бути досягнута протягом нормативного терміну її освоєння.

Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях національної економіки: електроенергетиці, газовій промисловості.

Методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств:

1.Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою пробільної продукції. При цьому проводять можливе звуження номенклатури, об'єднуючи окремі вироби в групи за конструктивно-технологічною єдністю з визначенням для кожної з них базового представника. Решту виробів даної групи приводять до характеристик цього представника за допомогою розрахункового коефіцієнта трудомісткості.

2.Виробнича потужність підприємства встановлюється, виходячи з потужності провідних цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва з урахуванням заходів для ліквідації вузьких місць і можливого внутрішньовиробничого кооперування.

3.У розрахунки виробничої потужності підприємства включають:

а) усе чинне і нечинне внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів;

б) устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду;

в) понаднормативне резервне устаткування;

г) понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.

4.Виробничу потужність підприємства треба обчислювати за технічними або проектними (не перевершеними) нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, нормами виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології та досконалої організації виробництва.

5.Для розрахунків виробничої потужності підприємства береться максимально можливий річний фонд часу (кількість годин) роботи устаткування.

6.Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства (поряд з провідними цехами чи дільницями).

7.Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протягом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність.

Loading...

 
 

Цікаве