WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Політика управління оборотними коштами підприємств молочної промисловості - Реферат

Політика управління оборотними коштами підприємств молочної промисловості - Реферат

Реферат на тему:

Політика управління оборотними коштами підприємств молочної промисловості

Однією із сторін, які вирішують сучасні українські підприємства молочної промисловості, особливе місце займає проблема ефективного управління оборотними коштами.

Завданням обігових коштів є забезпечення безперервності виробничого процесу. Фінансовий стан підприємства, його платоспроможність, інвестиційна привабливість – це переважно залежить від оборотного капіталу.

Для підвищення ефективності використання обігових коштів необхідне продумане економічне визначення потреби в них, тобто визначення такого їх оптимального розміру, який би при мінімальному запасі забезпечив би безперервне виробництво.

У цьому полягає суть нормування обігових коштів. Але останнім часом на молочних підприємствах України нормуванню обігових коштів не приділяють достатньої уваги, хоча в зарубіжних країнах (Німеччині, Японії) досвід його застосування переконує у необхідності його проведення.

Планування потреби в оборотних коштах дуже важливе тому, що правильне співвідношення розміру обігових коштів з обсягом виробництва має принципове значення для нормального виробництва та реалізації продукції.

Ефективне управління оборотними коштами передбачає вибір і здійснення певної фінансової політики. Суть такої політики полягає в розрахунку оптимальної величини та оптимальної структури обігових коштів.

Для повсякденної діяльності підприємства важливе значення має характеристика його ліквідності. Втрата ліквідності може призвести не лише до додаткових витрат, а й до періодичних зупинок виробництва.

Рівень оборотного капіталу характеризується показником - нормативом власних обігових коштів. При низькому рівні оборотних коштів господарська діяльність підприємства не підтримується належним чином, а звідси - періодичні збої в роботі, можлива втрата ліквідності, низький прибуток. В цьому випадку підприємство може зіткнутися з ризиком неплатоспроможності.

Якщо величина власних оборотних коштів дорівнює нормативній Прибуток стає максимальним. Подальше збільшення величини обігових коштів може призвести до того, що підприємство буде мати в розпорядженні тимчасово вільні активи, які можна буде використати для інноваційного розвитку підприємства. Адже в інакшому випадку вони (вільні активи) не будуть працювати.

Абсолютне чи відносне зростання обігових коштів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, а й про сповільнення їхнього обігу, що спричинить збільшення їхньої маси. Відомо, що різні рівні різних поточних активів не однаково впливають на прибуток. Кожне рішення, пов'язане з визначенням рівня грошових засобів, дебіторської заборгованості та виробничих запасів, повинно бути розглянуте як з позиції рентабельності даного виду активів так і з позиції оптимальної структури обігових коштів.

Крім цього, слід зазначити, що економічна ситуація в країні значною мірою впливає на склад і структуру обігових коштів підприємств молочної промисловості. Так, у структурі обігових коштів українських підприємств молочної галузі значну частку займає дебіторська заборгованість.

На протязі року дебіторська заборгованість суттєво змінюється саме на підприємствах молочної промисловості. Пов'язано це з тим, що як правило, в сезон масового надходження сировини, аби не затоварювати склади і полегшити реалізацію продукції, її відпускають в борг.

Тому підприємствам потрібно постійно стежити за своєю дебіторською заборгованістю, намагатися укладати угоди з покупцями продукції на умовах попередньої оплати або оплати за фактом поставки. Звичайно, конкуренція диктує свої умови: товари відвантажуються, оборотні фонди зменшуються, зростає дебіторська заборгованність.

На нашу думку, для зменшення рівня дебіторської заборгованості підприємствам потрібно застосовувати факторинг, а також зменшувати кількість продажу продукції з відстрочкою платежу. Адже за такої маркетингової політики підприємство фактично надає товарні позики споживачам своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого прибутку. Одночасно, через брак власних обігових коштів підприємство може вдаватися до кредитів для забезпечення своєї діяльності, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості.

Крім того, підприємствам необхідно переглянути свою політику щодо постачальників сировини. Потрібно укладати вигідніші контракти, які б давали підприємствам можливість користуватися короткостроковими позиками у вигляді кредиторської заборгованості перед постачальниками.

Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що політика управління оборотним капіталом повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективності роботи підприємства. А фінансовим службам підприємства слід усвідомити, що висока оборотність обігових коштів, а не високі ціни приносять вагомі доходи у великому бізнесі.

Література:

  1. Андрійчук В., Галузінський С. Власний та позиковий капітал підприємств і критерії їх раціонального співвідношення // Економіка України. – 2001. - №6. – С.15-23.

  2. Бланк И.А. Фінансовий менеджмент: Учебный курс. – К.: Ника-Центр, 2004. – 528 с.

Loading...

 
 

Цікаве