WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкономіка підприємства → Ринкове середовище господарств, підприємств та організацій - Реферат

Ринкове середовище господарств, підприємств та організацій - Реферат

надбавок, доплат, винагород без обмежень, передбачених законодавством. Отже, орендний підряд сприяєширокому залученню працівників до управління виробництвом і розвитку принципів демократичного самоуправління на виробництві.
Акціонерні товариства. Механізмом роздержавлення економіки в Україні є широке впровадження акціонерної власності. Акціонерна власність у колишньому Радянському Союзі практично була повністю ліквідована наприкінці 20-х років, оскільки вона не вписувалася у бюрократичне центра-лізовану "соціалістичну" економіку. За умов планомірно-ринкової економіки постала потреба використати її прогресивні риси.
Залучення трудящих до вкладення у фонди акціонерного капіталу посилює їх зацікавленість у більш ефективному використанні засобів виробництва, сировини, електроенергії, збереження техніки, раціональному використанні робочого часу, якості продукції, знижує плинність робочої сили тощо. Завдяки цьому зростають продуктивність праці, ефективність усього виробництва, норма прибутку, поліпшується структура капіталовкладень. Підприємці одержують можливість перетворювати частину заробітної плати у продуктивний капітал, внаслідок чого внески трудящих виступають формою довгострокового кредиту для корпорацій, для додаткових капіталовкладень.
Акціонерна власність може сприяти деякій демонополізації економіки. З цією метою велику монополію розділяють на окремі підрозділи і кожному з них надають статусу самостійного акціонерного товариства.
До негативних рис розвитку акціонерної власності й акціонерного підприємництва належать: по-перше, можливість за допомогою акцій нейтралізувати трудові заощадження і тим .посилювати економічний контроль над значною кількістю населення. Друга негативна сторона у розвитку і функціонуванні акціонерного підприємництва полягає в тому, що мільйони дрібних акціонерів терплять банкрутство, тобто позбавляються своїх заощаджень під час економічних криз. По-третє, шляхом закупівлі контрольного пакету акцій і за сучасних умов для цього необхідно зосередити в одних руках менше 5 % їх загальної кількості) гігантські корпорації встановлюють контроль над дрібнішими компаніями, а через "систему участі", тобто багатоступінчасту систему залежності та контролю, контролюють капітал інших фірм, які у декілька разів перевищують їх власні активи. По-четверте, акціонерні компанії здійснюють різні фінансові махінації на фондових біржах, одержуючи додаткову можливість надмірного збагачення. По-п'яте, за допомогою акцій активно ведеться підкуп вищих чиновників державного апарату, законодавців. По-шосте, акціонерна форма підприємства використовується як засіб економічного примусу для викупівлі окремих нерентабельних філій крупної монополії.
У такому діалектичне суперечливому поєднанні позитивних і негативних сторін акціонерної капіталістичної власності розкривається її соціально-економічна суть.
За умов побудови планомірно-ринкової економіки в Україні акціонерна власність може виконати важливі функції. По-перше, значно розширити джерело нагромадження за рахунок вкладів в ощадних касах. По-друге, акціонерне підприємництво сприятиме демократизації управління підприємствами, створенню їх матеріально-технічної бази у різних галузях промисловості, сільського господарства, посиленню зацікавленості трудящих у використанні наведених факторів виробництва, поліпшенню використання робочого часу, функціонуванню живої праці, зростанню творчої ініціативи робітників і службовців, їх залученню до управління виробництвом, демократизації відносин власності на підприємстві. Це сприятиме подоланню відчуженості трудящих від засобів виробництва та виробленого продукту, від економічної, а отже, від політичної влади. По-третє, значно послаблюються диспропорції в економіці: між попитом і пропозицією, між першими і другими підрозділами, групою "А", і групою "Б" тощо. Ця мета буде досягнута за допомогою акумулювання значної частини трудових заощаджень населення, швидкого будівництва на ці кошти підприємств, які випускають гостродефіцитні товари (наприклад легкові автомобілі, малогабаритні трактори, вантажні машини, відеотехніку і т. ін.), їх надання акціонерам, які вкладають свої гроші за цільовим призначенням. Частину устаткування для нових заводів можуть виготовляти підприємства-акціонери.
Договірні товариства. Договірне (повне або змішане) товариство досить поширене як організаційно-правова форма у розвинутих країнах, а у нашу практику воно лише починає входити. Його не слід плутати із статут-ним товариством - акціонерним товариством відкритого або закритого типу, учасники якого утворюють юридичну особу.
Договірне товариство утворюють юридичні та фізичні особи, коли вони знаходять вигоду у спільних діях на ринку, але не бажають втрачати своєї самостійності - зливати свій капітал або створювати нову юридичну особу з відокремленим від засновників майном.
Товариства з обмеженою відповідальністю. Товариство з обмеженою відповідальністю, як правило, є замкнуте і створюється шляхом об'єднання пайових внесків. Тут акції не випускаються, дивіденди не нараховуються, а прибуток розподіляється пропорційно до внесків засновників.
Спільним для них є принцип обмеженої відповідальності: засновники відповідають по зобов'язаннях підприємства лише величиною вкладеного у пай капіталу, що робить що форму підприємницької діяльності привабливою та зручною. Товариства з обмеженою відповідальністю можуть створюватися підприємствами, установами, організаціями, державними органами і громадянами.Установчими документами для товариства з обмеженою відповідальністю є статут і установчий договір. До реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен засновник має внести не менше 30 % свого внеску на банківський рахунок. Реєстрація товариства здійснюється у виконкомі Рад народних депутатів за місцем його розташування.
Спільні підприємства. Спільне підприємство - це організація, що має широкі права у галузі експортно-імпортних операцій, погодження цін, укладання контрактів, працює на принципах повного госпрозрахунку, валютної самоокупності. Діяльність спільного підприємства як юридичної Особи регулюється законами України.
Список використаної літератури
1. Башнян Г.І. , Лазур П.Ю. , Медведєв В.С. Політична економія , К., Ніка Центр, 2000.
2. Базилевич В.Д. , Попов В.М. Економічна теорія Політекономія - " Прес ", 2001.
3. Гальчинський А.С. , Єщенко П.. , Палкін Ю.І., Основи економічних знань . К. :Вища школа , 1998.
4. Диба М.І. Регулювання у сучасній економічній системі. - К. : КНЕУ, 2000.
5. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії: політ економічний аспект , К. " Вища школа ", 1997.
6. Кривенко К.Т. Савчук В.С. Бєляєв О.О. Політична економія. - К. - 2001.
7. Мочерний С.В. , Основи економічної теорії. - Тернопіль, АТ "ТАРНЕКС ", 1993.
Loading...

 
 

Цікаве